Рівне – Жертвою західноукраїнських «бандерівців» і першими емігрантами з України російські ЗМІ «призначили» Сергія і Марію Латарцевих. Минулого тижня Латарцеви разом із дочкою Марією прибули до російського міста Ульянівська. Цій події передував слізний лист до губернатора області Сергія Морозова з описом страхів і знущань. Губернатор «люб’язно погодився прийняти в область «біженців» із Рівного. Натомість земляки Латарцевих шоковані брехнею втікачів.
Про свої поневіряння Марія та Сергій Латарцеви навперебій розповідали «з коліс», на пероні Ульянівського вокзалу:
«У Західній Україні бояться відверто зізнатися, що мають іншу думку. Немає в нас офісу одного-другого, немає машини вже, немає скла. Немає вікон…».
Такі «одкровення» Сергія Латарцева приголомшили його колишню дружину Олену. Найбільше – через наклеп на співвітчизників.
«Вони зачепили мого сина, мою Батьківщину, обзиваючи нас. Ви про Україну скажіть, нехай люди не думають, що ми живемо з пістолетами й сокирами під дверима й під вікнами – ні, ми як жили, так і живемо», – обурюється Олена Латарцева.
Пані Олена знає свого колишнього чоловіка зі шкільної лави, разом із ним була, коли він навчався в Ачинському військовому училищі, згодом вони разом працювали в кримському селищі Гвардійське. На початку 90-х повернулися додому. Сергій міняв роботи, як рукавички, а згодом очолив Костопільську районну організацію Партії регіонів.
Нині колишні партійні соратники Латарцева намагаються не згадувати період його правління. За їхніми словами, керівник організації прихопив партійні гроші і зник у невідомому напрямку разом зі своєю помічницею Марією Кухарчук, яка згодом стала Марією Латарцевою. В однокімнатній костопільській квартирі разом із хворою матір’ю Сергія лишилися колишня дружина Олена і син.
Олена Латарцева: «Це від початку й до кінця брехня»
Олена Латарцева розповідає, що після того, як колишній чоловік із Марією Кухарчук зганьбилися в очах однопартійців, їм довелося кочувати по російських та українських містах і підзаробляти господарськими послугами в будинках багатіїв. Останні півтора року Латарцеви працювали в таборі «Артек». Фірм, про які згадує Сергій Латарцев у своєму інтерв’ю російським медіа, у нього ніколи не було, стверджує пані Олена.
Щодо активної боротьби Сергія Латарцева з «бандерівцями» – то ця легенда не витримує ніякої критики, як і розповідь про настанови мами і бажання дітей приїхати до Росії, каже Олена Латарцева. Адже саме вона, невістка, доглядала важкохвору матір Сергія до смерті, у той час як син оминав материнське житло.
Cпільних дітей Сергій та його друга дружина не мають. Щодо синів, які лишилися в Костополі, то один із них є держслужбовцем, а інший – військовим, і жоден з них не збирається залишати Україну чи порушувати присягу. Вони шоковані вчинком рідних людей.
«Переслідувач» про переслідуваного не чув
Під час своїх одкровень російським ЗМІ Латарцеви наголошували на тому, що змушені утікати через їхнє особисте переслідування з боку одіозного лідера Правого сектору Олександра Музичка – мовляв, «стали його особистими ворогами». Радіо Свобода поцікавилося, чим не вгодило йому це сімейство. Відповідь:
«А він з Рівного туди поїхав? Але я вперше про такого чую», – казав Музичко.
(Невдовзі після цього коментаря активіста «Правого сектору» в Рівному на прізвисько Сашко Білий (справжнє ім'я Олександр Музичко) вбили).
Нині жителі Костополя, котрі так чи інакше в своєму житті перетиналися із Сергієм Латарцевим та Марією Латарцевою-Кухарчук, запрошують до міста російських журналістів і людей, котрі хоч на краплинку повірили байкам псевдобіженців. Найдопитливішим поліщуки запропонують пошукати серед них «бандитів-бандерівців».
Про свої поневіряння Марія та Сергій Латарцеви навперебій розповідали «з коліс», на пероні Ульянівського вокзалу:
«У Західній Україні бояться відверто зізнатися, що мають іншу думку. Немає в нас офісу одного-другого, немає машини вже, немає скла. Немає вікон…».
Такі «одкровення» Сергія Латарцева приголомшили його колишню дружину Олену. Найбільше – через наклеп на співвітчизників.
«Вони зачепили мого сина, мою Батьківщину, обзиваючи нас. Ви про Україну скажіть, нехай люди не думають, що ми живемо з пістолетами й сокирами під дверима й під вікнами – ні, ми як жили, так і живемо», – обурюється Олена Латарцева.
Нехай люди не думають, що ми живемо з пістолетами й сокирами під дверима й під вікнамиОлена Латарцева
Пані Олена знає свого колишнього чоловіка зі шкільної лави, разом із ним була, коли він навчався в Ачинському військовому училищі, згодом вони разом працювали в кримському селищі Гвардійське. На початку 90-х повернулися додому. Сергій міняв роботи, як рукавички, а згодом очолив Костопільську районну організацію Партії регіонів.
Нині колишні партійні соратники Латарцева намагаються не згадувати період його правління. За їхніми словами, керівник організації прихопив партійні гроші і зник у невідомому напрямку разом зі своєю помічницею Марією Кухарчук, яка згодом стала Марією Латарцевою. В однокімнатній костопільській квартирі разом із хворою матір’ю Сергія лишилися колишня дружина Олена і син.
Олена Латарцева: «Це від початку й до кінця брехня»
Олена Латарцева розповідає, що після того, як колишній чоловік із Марією Кухарчук зганьбилися в очах однопартійців, їм довелося кочувати по російських та українських містах і підзаробляти господарськими послугами в будинках багатіїв. Останні півтора року Латарцеви працювали в таборі «Артек». Фірм, про які згадує Сергій Латарцев у своєму інтерв’ю російським медіа, у нього ніколи не було, стверджує пані Олена.
Щодо активної боротьби Сергія Латарцева з «бандерівцями» – то ця легенда не витримує ніякої критики, як і розповідь про настанови мами і бажання дітей приїхати до Росії, каже Олена Латарцева. Адже саме вона, невістка, доглядала важкохвору матір Сергія до смерті, у той час як син оминав материнське житло.
Cпільних дітей Сергій та його друга дружина не мають. Щодо синів, які лишилися в Костополі, то один із них є держслужбовцем, а інший – військовим, і жоден з них не збирається залишати Україну чи порушувати присягу. Вони шоковані вчинком рідних людей.
«Переслідувач» про переслідуваного не чув
Під час своїх одкровень російським ЗМІ Латарцеви наголошували на тому, що змушені утікати через їхнє особисте переслідування з боку одіозного лідера Правого сектору Олександра Музичка – мовляв, «стали його особистими ворогами». Радіо Свобода поцікавилося, чим не вгодило йому це сімейство. Відповідь:
«А він з Рівного туди поїхав? Але я вперше про такого чую», – казав Музичко.
(Невдовзі після цього коментаря активіста «Правого сектору» в Рівному на прізвисько Сашко Білий (справжнє ім'я Олександр Музичко) вбили).
Нині жителі Костополя, котрі так чи інакше в своєму житті перетиналися із Сергієм Латарцевим та Марією Латарцевою-Кухарчук, запрошують до міста російських журналістів і людей, котрі хоч на краплинку повірили байкам псевдобіженців. Найдопитливішим поліщуки запропонують пошукати серед них «бандитів-бандерівців».