Сенатор-республіканець Джон Маккейн вважає, що США мають надати уряду України обмежену військову допомогу включно з вогнепальною зброєю та припасами а також надати захисне спорядження, запчастини, пальне та ділитись даними розвідки. Це входить до переліку заходів, до яких, на думку законодавця, мають вдатись США у відповідь на анексію Криму Росією.
Серед заходів – підтримати двопартійний законопроект про надання Україні гарантій позики на мільярд, безпекової допомоги, запровадження санкції проти російських посадовців та сприяння роботі МВФ з Україною; разом з НАТО забезпечити доставку продуктів та гуманітарної допомоги українським солдатам та цивільним на сході країни; разом з ОБСЄ працювати над відправкою до східної України цивільних спостерігачів, які допоможуть розібратись із заявами про погрози на адресу етнічних росіян; надати уряду України обмежену військову допомогу – включно з вогнепальною зброєю та припасами а також надати захисне спорядження, запчастини, пальне та ділитись даними розвідки; разом з НАТО підтримати розбудову та реформу української армії; посилити присутність альянсу в країнах Центральної та Східної Європи та країнах Балтії; працювати з НАТО над скорішим розширенням Альянсу та включенням Чорногорії та Грузії; розширити санкції з боку ЄС та США проти корумпованих російських чиновників, компаній та фінансових інституцій; використати закон Магнітського щоб покарати більше російських чиновників за кричущі порушення прав людини; рішучіше іти до міжнародної ізоляції Росії через голосування у Радбезі ООН та бойкот великою Вісімкою зустрічі Великої Сімки у Сочі; пожвавити експорт американських нафти та газу союзникам у НАТО та іншим європейським партнерам, щоб зменшити їх залежність від експорту з Росії.
Путін ні за що не піде з Криму, а США та Європі варто докласти зусиль, щоб Путін так само не загарбав південний схід України – пише «Нью-Йорк Таймс» у редакційній колонці.
Автори радять Заходу наполягати на відправці спостерігачів ОБСЄ та ООН на схід України.
«Передусім Німеччина, найбільший торговельний партнер Росії у Європі – має дати зрозуміти, що готова до запровадження болісних санкцій», – зазначає матеріал.
Автори радять надати Україні відчутну допомогу, якщо там зможуть відмовитись від клептократії, яка визначала обличчя країни 23 роки.
«Нью-Йорк Таймс» зазначає, що ізоляція Росії не в її інтересах, та не у інтересах світу.
«Можливо Захід має бути більш свідомим щодо складностей та пристрастей у колишньому СРСР. Але Путіну треба дати зрозуміти, що його авторитарне правління та імперські марення є реальною проблемою для Заходу».
«Захоплення Росією Криму це взірець використання спецпідрозділів для досягнення цілі», – пише Девід Ігнатіус на сторінках «Вашингтон Пост».
«Війська Росії діяли швидко, професійно без опізнавальних знаків а керівники Росії радо відмовлялись визнавати у них своїх солдатів», – пише автор.
Слідом за Кримом Путін тепер може відправитись захищати росіян та російськомовних на Схід України та до Придністров'я.
«Добре організована операція у Криму свідчить про покращення якості та підготовленості російської армії. У Чечні 10 років тому, та у Грузії у 2008-му вони діяли не так точно», – зауважує Ігнатіус.
«Це вже не та слабка армія, яка воювала в Афганістані. Вона добре тренована, швидка та вдало використовує спецпідрозділи», – пише автор.
Ігнатіус зазначає, що на думку військових аналітиків Путін навряд піде на вторгнення до Литви та Латвії – там хоч і є російськомовне населення, але країни є членами НАТО.
Серед заходів – підтримати двопартійний законопроект про надання Україні гарантій позики на мільярд, безпекової допомоги, запровадження санкції проти російських посадовців та сприяння роботі МВФ з Україною; разом з НАТО забезпечити доставку продуктів та гуманітарної допомоги українським солдатам та цивільним на сході країни; разом з ОБСЄ працювати над відправкою до східної України цивільних спостерігачів, які допоможуть розібратись із заявами про погрози на адресу етнічних росіян; надати уряду України обмежену військову допомогу – включно з вогнепальною зброєю та припасами а також надати захисне спорядження, запчастини, пальне та ділитись даними розвідки; разом з НАТО підтримати розбудову та реформу української армії; посилити присутність альянсу в країнах Центральної та Східної Європи та країнах Балтії; працювати з НАТО над скорішим розширенням Альянсу та включенням Чорногорії та Грузії; розширити санкції з боку ЄС та США проти корумпованих російських чиновників, компаній та фінансових інституцій; використати закон Магнітського щоб покарати більше російських чиновників за кричущі порушення прав людини; рішучіше іти до міжнародної ізоляції Росії через голосування у Радбезі ООН та бойкот великою Вісімкою зустрічі Великої Сімки у Сочі; пожвавити експорт американських нафти та газу союзникам у НАТО та іншим європейським партнерам, щоб зменшити їх залежність від експорту з Росії.
Путін ні за що не піде з Криму, а США та Європі варто докласти зусиль, щоб Путін так само не загарбав південний схід України – пише «Нью-Йорк Таймс» у редакційній колонці.
Автори радять Заходу наполягати на відправці спостерігачів ОБСЄ та ООН на схід України.
«Передусім Німеччина, найбільший торговельний партнер Росії у Європі – має дати зрозуміти, що готова до запровадження болісних санкцій», – зазначає матеріал.
Автори радять надати Україні відчутну допомогу, якщо там зможуть відмовитись від клептократії, яка визначала обличчя країни 23 роки.
«Нью-Йорк Таймс» зазначає, що ізоляція Росії не в її інтересах, та не у інтересах світу.
«Можливо Захід має бути більш свідомим щодо складностей та пристрастей у колишньому СРСР. Але Путіну треба дати зрозуміти, що його авторитарне правління та імперські марення є реальною проблемою для Заходу».
«Захоплення Росією Криму це взірець використання спецпідрозділів для досягнення цілі», – пише Девід Ігнатіус на сторінках «Вашингтон Пост».
«Війська Росії діяли швидко, професійно без опізнавальних знаків а керівники Росії радо відмовлялись визнавати у них своїх солдатів», – пише автор.
Слідом за Кримом Путін тепер може відправитись захищати росіян та російськомовних на Схід України та до Придністров'я.
«Добре організована операція у Криму свідчить про покращення якості та підготовленості російської армії. У Чечні 10 років тому, та у Грузії у 2008-му вони діяли не так точно», – зауважує Ігнатіус.
«Це вже не та слабка армія, яка воювала в Афганістані. Вона добре тренована, швидка та вдало використовує спецпідрозділи», – пише автор.
Ігнатіус зазначає, що на думку військових аналітиків Путін навряд піде на вторгнення до Литви та Латвії – там хоч і є російськомовне населення, але країни є членами НАТО.