Київ – «Ніхто не повинен бути забутий, ніщо не повинно бути забуте й всі винні мають бути покарані» – це гасло, як ніколи актуальне в Україні після перемоги Майдану. Понад 90 людей лише в Черкасах заявили про порушення своїх прав під час та після акцій протесту в Черкасах. У ті дні черкаські правоохоронці просто з вулиць вихоплювали випадкових свідків чи активістів, які не чинили жодних радикальних дій. Потерпілі розповідають, що місцевий міліцейський відділок був у буквальному сенсі «в крові». А тим часом нині Черкаська прокуратура рапортує Генеральній прокуратурі, що проводить допити потерпілих від рук міліції, хоча ті з прокурором взагалі ще не зустрічалися. Про це повідомила уповноважена Верховної ради з прав людини Валерія Лутковська. При цьому вона запевнила, що її офіс почав збирати інформацію про потерпілих раніше від прокуратури й надалі контролюватиме ефективність розслідування.
Матір, яка тримає в руках банку з пальним і говорить, що підпалить себе та міліціонерів, якщо їй не скажуть, де її захоплений міліцією син. Батько, який у відчаї каже, що вміє вправно стріляти з рушниці й поїде за нею додому, якщо міліція не повідомить, нарешті, де його син. Такі картини запали в пам’ять Володимира Батчаєва, регіонального координатора уповноваженого з прав людини в Черкасах, представника Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, під час днів терору й жаху, яке пережило до того тихе місто наприкінці січня 2014 року.
23-річного Романа Краснянчука черкаська міліція затримала разом із активістами Автомайдану 27 січня. Попри важкі травми, зокрема закриту черепно-мозкову, йому медичну допомогу надали лише через 12 годин після затримання. Але у лікарні на все виділили годинку, а потім швидко забрали назад до ізолятора. І, до речі, фахівцям офісу уповноваженого з прав людини Черкаська прокуратура передала матеріали, в яких значиться, що Роман нібито вже давав свідчення як потерпілий. Хоча насправді лише нещодавно отримав повідомлення прийти до органу прокуратури й там ще не був.
«Нас били й при затриманні, і слідчі в кабінеті. Ще раніше, коли затримували, нас усіх «занесли» в автобус. У цьому автобусі нас усіх побили, а потім, я так розумію, нам дуже пощастило, що всіх швидко забрав начальник конвойної служби, який відповідає за доставку затриманих до районного відділу міліції. Якби він нас не забрав, то не відомо ще, які травми ми отримали б. Бо ті, кого за другим разом забрали, були всі в крові, весь відділок був потім у крові. То мені ще пощастило. У мене – закрита черепно-мозкова травма, перелам пальця», – розповів хлопець.
Затримувати випадкових свідків, неповнолітніх, «масовку»
За словами Володимира Батчаєва, міліція часто затримувала невинних людей тільки за те, що вони перебували в певному місці: це могли бути й випадкові свідки, й учасники «масовки» мітингу. У них не знаходили жодних заборонених предметів чи засобів захисту.
«Під час затримання громадян в Черкасах мали місце незаконні затримання, ознаки надмірного й необґрунтованого застосування сили, факти неповідомлення родичів. Значна кількість затриманих отримали травми, зокрема, черепно-мозкові. І це при тому, що законодавством України міліції заборонено наносити удари кийками по голові. Міліція могла застосовувати силу та спецзасоби для припинення правопорушень та захисту в разі загрози життю правоохоронців, але аж ніяк не для помсти й залякування», – наголошує Володимир Батчаєв.
До цього варто додати відмову у вчасному доступі до медичної допомоги. Людям із закритими черепно-мозковими травмами чи з відкритою кровотечею надавали допомогу через півдоби або ж коли ті непритомніли.
Прокуратура рапортує про зустрічі з потерпілими, чого не було – омбудсмен
Уповноважена з прав людини Валерія Лутковська відзначає тривожний момент: Черкаська генпрокуратура, яку наразі очолює Ігор Рогатюк, рапортувала про те, що вже зустрічалася із потерпілими від рук міліції. Але самі потерпілі насправді ще жодного разу не переступали порогу прокуратури. Валерія Лутковська обіцяє контролювати ефективність розслідування.
«Мало того, що лише 13 березня прокуратура Черкаської області почала збирати інформацію стосовно потерпілих, стосовно затриманих. 14 березня Черкаська прокуратура поінформувала Генеральну прокуратуру, що певні допити потерпілих осіб уже проведені, але за нашою інформацією, підтвердженою потерпілими особами, з якими ми спілкувалися, вони ще і станом на сьогоднішній день з прокурором не зустрічалися», – наголосила уповноважена з прав людини.
Правозахисники зазначають, що розслідування злочинів міліції ускладнює брак знаків маркування та ідентифікації на їхніх уніформах. Наразі уповноважена з прав людини планує звертатися до парламенту, щоб там ухвалили зміни до законодавства про міліцію, за якими міліціонери повинні були б мати такі знаки.
Черкаси – це лише одне з міст, де потрібно проводити розслідування масових порушень прав людини під час акцій Євромайдану. На черзі – Дніпропетровськ, Запоріжжя, Суми, Донецьк, тощо.
Черкаські затримання й порушення в цифрах
23 січня у зв’язку з так званим штурмом Черкаської ОДА й у ніч проти 24 січня міліція затримала 61 особу. 25 січня, коли в місті не було жодних масових акцій, затримали просто з вулиць 32 особи, з яких 16 неповнолітні. Пізніше міліція заявила, що отримала на свою лінію дзвінок про нібито масову бійку, і затримувала людей для встановлення осіб і профілактичних бесід.
Але, як відзначають правозахисники, надати відповідний запис дзвінка правоохоронці не змогли. Навіть родичів неповнолітніх громадян не повідомили про затримання, як це вимагає закон. Більш того, 30 людей згодом відпустили навіть без складення проколів про адміністративні правопорушення. 27 січня в Черкасах затримали ще 18 осіб, з-поміж яких були представники Автомайдану.
Матір, яка тримає в руках банку з пальним і говорить, що підпалить себе та міліціонерів, якщо їй не скажуть, де її захоплений міліцією син. Батько, який у відчаї каже, що вміє вправно стріляти з рушниці й поїде за нею додому, якщо міліція не повідомить, нарешті, де його син. Такі картини запали в пам’ять Володимира Батчаєва, регіонального координатора уповноваженого з прав людини в Черкасах, представника Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, під час днів терору й жаху, яке пережило до того тихе місто наприкінці січня 2014 року.
23-річного Романа Краснянчука черкаська міліція затримала разом із активістами Автомайдану 27 січня. Попри важкі травми, зокрема закриту черепно-мозкову, йому медичну допомогу надали лише через 12 годин після затримання. Але у лікарні на все виділили годинку, а потім швидко забрали назад до ізолятора. І, до речі, фахівцям офісу уповноваженого з прав людини Черкаська прокуратура передала матеріали, в яких значиться, що Роман нібито вже давав свідчення як потерпілий. Хоча насправді лише нещодавно отримав повідомлення прийти до органу прокуратури й там ще не був.
Ті, кого за другим разом забрали, були всі в крові, весь відділок був потім у кровіРоман Краснянчук
Затримувати випадкових свідків, неповнолітніх, «масовку»
За словами Володимира Батчаєва, міліція часто затримувала невинних людей тільки за те, що вони перебували в певному місці: це могли бути й випадкові свідки, й учасники «масовки» мітингу. У них не знаходили жодних заборонених предметів чи засобів захисту.
Значна кількість затриманих отримали травми, зокрема, черепно-мозковіВолодимир Батчаєв
До цього варто додати відмову у вчасному доступі до медичної допомоги. Людям із закритими черепно-мозковими травмами чи з відкритою кровотечею надавали допомогу через півдоби або ж коли ті непритомніли.
Прокуратура рапортує про зустрічі з потерпілими, чого не було – омбудсмен
Уповноважена з прав людини Валерія Лутковська відзначає тривожний момент: Черкаська генпрокуратура, яку наразі очолює Ігор Рогатюк, рапортувала про те, що вже зустрічалася із потерпілими від рук міліції. Але самі потерпілі насправді ще жодного разу не переступали порогу прокуратури. Валерія Лутковська обіцяє контролювати ефективність розслідування.
«Мало того, що лише 13 березня прокуратура Черкаської області почала збирати інформацію стосовно потерпілих, стосовно затриманих. 14 березня Черкаська прокуратура поінформувала Генеральну прокуратуру, що певні допити потерпілих осіб уже проведені, але за нашою інформацією, підтвердженою потерпілими особами, з якими ми спілкувалися, вони ще і станом на сьогоднішній день з прокурором не зустрічалися», – наголосила уповноважена з прав людини.
Правозахисники зазначають, що розслідування злочинів міліції ускладнює брак знаків маркування та ідентифікації на їхніх уніформах. Наразі уповноважена з прав людини планує звертатися до парламенту, щоб там ухвалили зміни до законодавства про міліцію, за якими міліціонери повинні були б мати такі знаки.
Черкаси – це лише одне з міст, де потрібно проводити розслідування масових порушень прав людини під час акцій Євромайдану. На черзі – Дніпропетровськ, Запоріжжя, Суми, Донецьк, тощо.
Черкаські затримання й порушення в цифрах
23 січня у зв’язку з так званим штурмом Черкаської ОДА й у ніч проти 24 січня міліція затримала 61 особу. 25 січня, коли в місті не було жодних масових акцій, затримали просто з вулиць 32 особи, з яких 16 неповнолітні. Пізніше міліція заявила, що отримала на свою лінію дзвінок про нібито масову бійку, і затримувала людей для встановлення осіб і профілактичних бесід.
Але, як відзначають правозахисники, надати відповідний запис дзвінка правоохоронці не змогли. Навіть родичів неповнолітніх громадян не повідомили про затримання, як це вимагає закон. Більш того, 30 людей згодом відпустили навіть без складення проколів про адміністративні правопорушення. 27 січня в Черкасах затримали ще 18 осіб, з-поміж яких були представники Автомайдану.