Київ – Щоб зміцнити проросійські настрої в Криму, влада РФ не скупиться на привабливі обіцянки. Мовляв, і на пенсії гроші дадуть, і бюджетникам заплатять. Не забудуть і про інвестиції. Однак, як стверджує тижневик «Коментарі», кримчанам потрібно бути готовими до того, що ріг достатку російських фінансів почне дуже швидко убожіти. Видання нагадує досвід Абхазії і Південної Осетії, які завдяки російській зброї проголосили незалежність у 2008 р. Якщо попервах Росія надавала обіцяну допомогу, то вже на 2014 рік коштів на це в бюджеті не передбачено. Більш того, досвід на Кавказі засвідчує, що перебуваючи під російським протекторатом, тамтешні новоявлені держави не те, щоб змогли розвивати нові інфраструктурні або інші капітальні проекти, а й розгубили навіть наявний у них раніше промисловий потенціал. Докладніше про це йдеться в статті «Чому Росія обдурить Крим».
Нинішній Крим – це наводнена зброєю, позбавлена правового поля територія, яку очолюють люди з необмеженими повноваження, хоча їхні морально-психологічні якості не залишають жодних ілюзій. Причому, як зауважує «Дзеркало тижня», повноваження вони злочинно придумують собі самі, примушуючи їм підкорятися. Сергій Аксьонов, оголосивши себе головнокомандувачем, шляхом тиску, підкупу та обіцянками зарплат, агітує солдатів і офіцерів ЗС України, міліцію й СБУ порушувати присягу – тобто ставати злочинцями. Обриси класичної бананової республіки вже пунктирно позначені, наголошує видання. Щодо референдуму, то його, на думку журналістів тижневика, керівництво Криму за кілька днів не зможе організувати, адже доступу до Державного реєстру виборців у самопроголошеної влади півострова немає. Тижневик стверджує, що незаконність проведення референдуму на сьогодні очевидна. І спонукати легітимне керівництво АРК (а таким ще залишається Верховна Рада Криму) повернутися у правове поле сьогодні може тільки міжнародна спільнота. Про те, що робити в цій ситуації Києву йдеться в статті «Задзеркалля Кремля».
Кремль не залишить Україну у спокої: силові провокації, фінансування п’ятої колони, десанти закордонних гопників-волонтерів, економічні диверсії, інформаційна війна без правил триватимуть стільки, скіль¬¬ки в Імперії зла пануватиме нинішній режим, стверджує «Український тиждень». І на цьому тлі українцям доведеться відроджувати державу. Тому найперше завдання нової влବди, на думку журналістів, треба почати все це перезавантажувати, причому негайно, не чекаючи виборів. В умовах суворого бюджетного дефіциту, відвертого саботажу старого апарату, провокацій, що тривають на Сході й Півдні, але перезавантажувати доведеться. Бо та «держава», яка є сьогодні, – це частково продукт так званої розбудови 1990-х, тобто косметичного перефарбування радянського апарату в синьо-жовті кольори, частково – паралельні схеми неформальних стосунків, вибудувані переважно за останні чотири роки з однією-єдиною метою: офіційно доїти країну на користь владної піраміди. Альтернатива перенавантаженню – параліч керованості, який уже позначається на функціонуванні країни.
«Раби з кокардою на лобі, лакеї в Золотій оздобі», – ці слова Тараса Шевченка згадуються кореспондентові тижневика «Коментарі», коли він чує покаянні промови «беркутівців» і регіоналів, або бачить розкоші маєтків Януковича чи Пшонки. На думку журналіста, суголосним настроям Майдану є чимало поезій Кобзаря, якого сьогодні, як ніколи раніше, українці отримали шанс сприйняти по-новому і наблизитися до нього. Можливо, саме зараз розкриваються «коди і шифри» поезії Шевченка, що здавалися вигадкою «професійних патріотів». Про це наголошується в статті «Олюднити кумира».
Нинішній Крим – це наводнена зброєю, позбавлена правового поля територія, яку очолюють люди з необмеженими повноваження, хоча їхні морально-психологічні якості не залишають жодних ілюзій. Причому, як зауважує «Дзеркало тижня», повноваження вони злочинно придумують собі самі, примушуючи їм підкорятися. Сергій Аксьонов, оголосивши себе головнокомандувачем, шляхом тиску, підкупу та обіцянками зарплат, агітує солдатів і офіцерів ЗС України, міліцію й СБУ порушувати присягу – тобто ставати злочинцями. Обриси класичної бананової республіки вже пунктирно позначені, наголошує видання. Щодо референдуму, то його, на думку журналістів тижневика, керівництво Криму за кілька днів не зможе організувати, адже доступу до Державного реєстру виборців у самопроголошеної влади півострова немає. Тижневик стверджує, що незаконність проведення референдуму на сьогодні очевидна. І спонукати легітимне керівництво АРК (а таким ще залишається Верховна Рада Криму) повернутися у правове поле сьогодні може тільки міжнародна спільнота. Про те, що робити в цій ситуації Києву йдеться в статті «Задзеркалля Кремля».
Кремль не залишить Україну у спокої: силові провокації, фінансування п’ятої колони, десанти закордонних гопників-волонтерів, економічні диверсії, інформаційна війна без правил триватимуть стільки, скіль¬¬ки в Імперії зла пануватиме нинішній режим, стверджує «Український тиждень». І на цьому тлі українцям доведеться відроджувати державу. Тому найперше завдання нової влବди, на думку журналістів, треба почати все це перезавантажувати, причому негайно, не чекаючи виборів. В умовах суворого бюджетного дефіциту, відвертого саботажу старого апарату, провокацій, що тривають на Сході й Півдні, але перезавантажувати доведеться. Бо та «держава», яка є сьогодні, – це частково продукт так званої розбудови 1990-х, тобто косметичного перефарбування радянського апарату в синьо-жовті кольори, частково – паралельні схеми неформальних стосунків, вибудувані переважно за останні чотири роки з однією-єдиною метою: офіційно доїти країну на користь владної піраміди. Альтернатива перенавантаженню – параліч керованості, який уже позначається на функціонуванні країни.
«Раби з кокардою на лобі, лакеї в Золотій оздобі», – ці слова Тараса Шевченка згадуються кореспондентові тижневика «Коментарі», коли він чує покаянні промови «беркутівців» і регіоналів, або бачить розкоші маєтків Януковича чи Пшонки. На думку журналіста, суголосним настроям Майдану є чимало поезій Кобзаря, якого сьогодні, як ніколи раніше, українці отримали шанс сприйняти по-новому і наблизитися до нього. Можливо, саме зараз розкриваються «коди і шифри» поезії Шевченка, що здавалися вигадкою «професійних патріотів». Про це наголошується в статті «Олюднити кумира».