Рига – Латвія, як і Україна була у складі СРСР, там також проживає значна кількість російськомовного населення. Наразі цій Балтійській країні загалом вдалося вийти з-під контролю Росії і налагодити з сусідом партнерські відносини. На думку експертів, головним чином, це сталося завдяки членству Латвії в ЄС та НАТО. Водночас аналітики зауважують, що східний сусід постійно трансформує свої засоби впливу і останні події в Україні змушують Латвію більш уважно оцінити можливість агресії з боку Росії.
Банда Путіна хоче повернення назад в СРСР. Україна є останньою їхньою спробою зберегти цю імперію
«Я нічого не маю проти російського народу, але та політична система, яка панує сьогодні в Росії, так звана банда Путіна, вона хоче повернення назад в СРСР. І Україна є останньою їхньою спробою зберегти цю імперію»,– вважає молодий латвієць Едгарс, який взяв участь 2 березня цього року в акції протесту біля посольства Росії у Ризі, щоб висловити свою незгоду з діями влади Росії, спрямованими проти України.
За його словами, Латвії, в основному, завдяки членству в ЄС та НАТО вдалося вийти зі сфери впливу Росії.
Your browser doesn’t support HTML5
Антивоєнна маніфестація на захист України відбулася під час саміту ЄС
Десять років членства в ЄС та НАТО = гарантія безпеки
У цьому році виповнюється десять років, як Латвія є членом ЄС та НАТО. За приєднання до Євросоюзу на всенародному референдумі у вересні 2003 року проголосувало 67,97% громадян країни, проти членства у ЄС – 32,26%.
Тодішній президент Латвії Вайра Віке-Фрейберга зазначала, що головний аргумент на користь приєднання Латвії, зокрема до НАТО, було те, щоб «можна було звечора лягти у постіль і не боятися, що хтось постукає у двері і посадить у потяг, який їде у Сибір».
Історик, заступник директора Музею окупації Латвії Рітварс Янсонс вважає, що для Латвії найбільш складним було питання демонтажу радянської системи. Він також впевнений, що вступ країни до ЄС та НАТО сприяв обмеженню засобів впливу Росії на Латвію.
«Якщо ми говоримо про глобальний вплив, то, безумовно, Латвії це вдалося. Оскільки у зв’язку зі статусом Латвії країни-члена ЄС та НАТО, тиск Росії на Латвію з використанням політичних, економічних інструментів впливу, а також в історичних питаннях зменшився. Ми вступили в ЄС та НАТО, і Росія рахується з нами у зовсім іншій реальності», – зазначив Радіо Свобода Рітварс Янсонс.
Державний секретар міністерства закордонних справ Латвії Андрейс Пілдеговичс також наголосив, що Латвія у будь-якій ситуації, як член північноатлантичного альянсу, може сподіватися на захист з боку НАТО.
«Україна не є країною-членом НАТО. В альянсу немає зобов’язань щодо безпеки України, як це, зокрема, є стосовно Латвії», – зауважує дипломат.
Політолог Іварс Іябс зазначив Радіо Свобода, що для досягнення двох конкретних цілей – членства в ЄС та НАТО – парламент та уряд країни розпочав процес формування зовнішньої політики Латвії одразу після відновлення незалежності Латвії у 1991 році. Одночасно Латвія намагалася встановити конструктивні і взаємовигідні відносини з Росією.
«Зрозуміло, що Росія продовжує впливати на Латвію і в позитивному сенсі, зокрема в економічному плані ми маємо досить добрі економічні контакти. Але і в негативному сенсі цей вплив також відчувається. Це пов’язано, зокрема, і з політичними рішеннями керівництва Росії щодо латвійських підприємців», – зауважив політолог.
Your browser doesn’t support HTML5
Меджліс закликає бойкотувати референдум
Влив Росії через співвітчизників залишається
Історик Рітварс Янсон наголошує, що Росія намагається використовувати для своїх цілей російськомовне населення Латвії.
«У нас є досить значні наслідки окупаційного режиму. Є велика кількість російськомовних, які не хочуть набувати громадянства Латвії. І це значна проблема для Латвії», – вважає історик.
За його словами, мовне питання ще залишається політичним важелем тиску з боку Росії. Зокрема, свідченням цьому є ініційований у Латвії радикальними російськомовними партіями мовний референдум у 2012 році. Наразі латвійці тоді проголосували проти російської мови, як другої державної у Латвії.
Експерти зазначають, що Росія постійно змінює форми впливу. Зокрема, це стосується застосування нею так званої «м’якої влади» у сфері культури та засобів масової інформації для формування зручної для Росії громадської думки у Латвії.
«Досить значна частина російськомовного населення Латвії не інтегрована в латвійське суспільство повністю. Оскільки ці люди живуть повністю в російськомовному інформаційному просторі. Думаю, що для України ця ситуація зрозуміла і знайома», – зазначив Радіо Свобода політолог Іварс Іябс
У 2015 році, коли Латвія головуватиме в Раді ЄС, спроби Росії вплинути на її інформаційний простір можуть посилитися. Парламентський секретар Міністерства оборони Андрейс Пантєлєєвс наголосив, що Латвія повинна рахуватися з інформаційними провокаціями і також аргументовано їх відхиляти.
Керівник Східноєвропейського центру політичних досліджень Айнарс Лерхіс відзначив, що є теми, в яких Латвія представлена у російських ЗМІ негативно. Зокрема це членство в НАТО, інтерпретація історії, ставлення до російськомовного населення. В інших темах Латвія показана позитивно, це стосується співпраці з Росією в економіці та культурі.
Відносини з Росією залишатимуться ключовим політичним питанням
У Латвії вже лунають пропозиції щодо видалення з латвійського ефіру російськомовних каналів. Автор документального фільму «Радянська історія» Едвінс Шноре з огляду на необ’єктивне висвітлення подій в Україні звернувся до Національної ради з електронних ЗМІ Латвії із закликом зупинити мовлення на території Латвії російських каналів.
У Латвії усе розумні люди слідкують за тим, що відбувається в Україні, оскільки ми відчуваємо емоційну й історичну належність до цього процесу
Іварс Іябс
«І українська, і латвійська ситуації чимось схожі, а чимось відрізняються. У Латвії розумні люди слідкують за тим, що відбувається в Україні, ми відчуваємо емоційну й історичну належність до цього процесу, який стосується і нас, оскільки відносини з Росією для нашого регіону завжди будуть ключовим політичним питанням», – вважає політолог Іварс Іябс.
Історик Рітварс Янсон каже, що на даний момент прогнозувати розвиток подій в Україні дуже складно. Наразі в подальшому Україна має визначитися з конкретним напрямком розвитку свої держави.
«Найголовніше, треба буди переконаними у своїй державі. І має бути чітка орієнтація, яким шляхом ітиме Україна. Приклад Латвії свідчить, що не можна бути одночасно і членом Євросоюзу, і кокетувати з Росією Бо це не можливо. Ми не можемо одночасно перебувати в західній системі й отримувати якісь бонуси переваги від Росії», – радить Рітварс Янсонс.
Наразі події в Україні свідчать, що Латвія, незважаючи на членство в ЄС, повинна зрозуміти, наскільки нестабільна ситуація з безпекою, вважає лідер Національного об’єднання «Усе Латвії! Вітчизні і Свободі» Райвіс Дзінтарс. З огляду на це, на його думку, Латвія повинна зміцнювати свою оборонну систему і незалежність свого медійного простору від Росії.
