Київ – Жінки, люди з психічними розладами та особливими потребами – саме ці соціальні групи мають найменше шансів отримати спеціалізовану медичну допомогу в українських СІЗО. Про це йдеться в спільній доповіді харківського Інституту соціальних досліджень та Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму. Також у зоні ризику – люди, що хворіють на туберкульоз. Закон передбачає надання їм медичної допомоги у місцях тимчасово ув’язнення, однак де-факто такої можливості українські СІЗО не мають.
Сьогодні в українських СІЗО на гепатити різної форми хворіють 718 людей. Із діагнозом ВІЛ та СНІД в слідчих ізоляторах перебувають близько тисячі осіб. Що ж до туберкульозу, то 2013 року з відкритою його формою в СІЗО перебували 270 осіб, закритою – 560, і 49 осіб захворіли безпосередньо під час перебування в ізоляторі, розповідає експерт харківського Інститут соціальних досліджень Андрій Черноусов.
Якщо в цих людей немає підтримки родичів, вони приречені, визнає фахівець. Грошей на медичну допомогу в бюджеті обмаль – так, наприклад, хворий на гепатит отримує на лікування 6 гривень 40 копійок на добу. Також ліків бракує наркозалежним, що отримують замінну терапію. Така сама ситуація із хворими на туберкульоз, каже омбудсмен України Валерія Лутковська.
«Забезпечити СІЗО ліками і фахівцями, які б надавали адекватну і спеціалізовану медичну допомогу практично неможливо. У цьому зв’язку ми наполягали, щоб ці особи проходили лікування в закладах охорони здоров’я, але під охороною», – зазначає вона.
Тим часом Департамент з питань реалізації національного превентивного механізму вже розробив проект змін до закону «Про попереднє ув’язнення». Найбільша проблема із лікуванням тимчасово ув’язнених, що хворіють на туберкульоз, полягає у суперечності у законах, пояснює керівник Департаменту Юрій Бєлоусов.
«У законі «Про боротьбу з туберкульозом» передбачено, що всі такі хворі мають лікуватися виключно у протитуберкульозних закладах Міністерства охорони здоров’я. Разом з тим, «Закон про попереднє ув’язнення», який регламентує діяльність СІЗО, допускає лікування цих ув’язнених у слідчих ізоляторах», – каже він.
Медична система СІЗО укомплектована на 70 відсотків – експерт
Усього правники харківського Інституту соціальних досліджень перевірили 10 із 32 слідчих ізоляторів, що існують в Україні. Андрій Черноусов з Інституту соціальних досліджень зауважує:
«Питання медичної допомоги в СІЗО стоїть гостро, бо медична система, яка зараз знаходиться під керуванням Державної пенітенціарної служби, проти чого ми в принципі виступаємо, укомплектована медичним персоналом приблизно на 70 відсотків. Це не кажучи про таких фахівців, як психіатри або невропатологи», – каже він.
Таким чином належне специфічне лікування не отримують, насамперед, жінки та люди з психічними розладами. Крім того, наголошує Черноусов, українська система СІЗО взагалі не пристосована для людей з обмеженими можливостями. Щоправда, зазначає: після випадку у харківському слідчому ізоляторі, коли до і після народження дитини жінку катували та утримували у жахливих умовах, і правозахисники звернулися до Європейського суду, умови перебування жінок з дітьми в СІЗО дещо поліпшилися.
Також за даними харківського Інституту соціальних досліджень, минулого року кількість людей в українських СІЗО, зменшилася на 5 тисяч – сьогодні там перебувають близько 21 тисячі осіб.
Сьогодні в українських СІЗО на гепатити різної форми хворіють 718 людей. Із діагнозом ВІЛ та СНІД в слідчих ізоляторах перебувають близько тисячі осіб. Що ж до туберкульозу, то 2013 року з відкритою його формою в СІЗО перебували 270 осіб, закритою – 560, і 49 осіб захворіли безпосередньо під час перебування в ізоляторі, розповідає експерт харківського Інститут соціальних досліджень Андрій Черноусов.
Якщо в цих людей немає підтримки родичів, вони приречені, визнає фахівець. Грошей на медичну допомогу в бюджеті обмаль – так, наприклад, хворий на гепатит отримує на лікування 6 гривень 40 копійок на добу. Також ліків бракує наркозалежним, що отримують замінну терапію. Така сама ситуація із хворими на туберкульоз, каже омбудсмен України Валерія Лутковська.
«Забезпечити СІЗО ліками і фахівцями, які б надавали адекватну і спеціалізовану медичну допомогу практично неможливо. У цьому зв’язку ми наполягали, щоб ці особи проходили лікування в закладах охорони здоров’я, але під охороною», – зазначає вона.
Тим часом Департамент з питань реалізації національного превентивного механізму вже розробив проект змін до закону «Про попереднє ув’язнення». Найбільша проблема із лікуванням тимчасово ув’язнених, що хворіють на туберкульоз, полягає у суперечності у законах, пояснює керівник Департаменту Юрій Бєлоусов.
«У законі «Про боротьбу з туберкульозом» передбачено, що всі такі хворі мають лікуватися виключно у протитуберкульозних закладах Міністерства охорони здоров’я. Разом з тим, «Закон про попереднє ув’язнення», який регламентує діяльність СІЗО, допускає лікування цих ув’язнених у слідчих ізоляторах», – каже він.
Медична система СІЗО укомплектована на 70 відсотків – експерт
Усього правники харківського Інституту соціальних досліджень перевірили 10 із 32 слідчих ізоляторів, що існують в Україні. Андрій Черноусов з Інституту соціальних досліджень зауважує:
«Питання медичної допомоги в СІЗО стоїть гостро, бо медична система, яка зараз знаходиться під керуванням Державної пенітенціарної служби, проти чого ми в принципі виступаємо, укомплектована медичним персоналом приблизно на 70 відсотків. Це не кажучи про таких фахівців, як психіатри або невропатологи», – каже він.
Таким чином належне специфічне лікування не отримують, насамперед, жінки та люди з психічними розладами. Крім того, наголошує Черноусов, українська система СІЗО взагалі не пристосована для людей з обмеженими можливостями. Щоправда, зазначає: після випадку у харківському слідчому ізоляторі, коли до і після народження дитини жінку катували та утримували у жахливих умовах, і правозахисники звернулися до Європейського суду, умови перебування жінок з дітьми в СІЗО дещо поліпшилися.
Також за даними харківського Інституту соціальних досліджень, минулого року кількість людей в українських СІЗО, зменшилася на 5 тисяч – сьогодні там перебувають близько 21 тисячі осіб.