Інвестори йдуть із України через економічні, а не політичні проблеми – експерт

Київ – Свої проекти в Україні заморожує Європейський інвестиційний банк – інституція Євросоюзу, яка вкладає гроші у країни-сусіди співдружності. Керівництво фінансової установи пояснило своє рішення загостренням політичної кризи в Україні. Про скорочення інвестиційної привабливості свідчать і дані Державного комітету статистики. Експерти кажуть, що підґрунтя для цього закладалося протягом кількох останніх років. Натомість в уряді відповідальність покладають на акції протесту.

За даними зі звіту за жовтень минулого року, Європейський інвестиційний банк і Україна уклали домовленостей на майже 2 мільярди євро. Сфери співпраці – підтримка малого і середнього бізнесу, ремонт доріг, модернізація енергосектору.

Буде неправильно й далі вести справи, наче нічого не сталося, коли на вулицях Києва вбивають людей
Вернер Гоєр
Нині у фінансовій установі ЄС заявляють: співпрацю тимчасово зупинили, щоб відстежити політичний і економічний розвиток ситуації в Україні. «На мій погляд, буде неправильно й далі вести справи, наче нічого не сталося, коли на вулицях Києва вбивають людей», – наголосив у Брюсселі президент ЄІБ Вернер Гоєр.

Фінансовий аналітик Олена Білан каже Радіо Свобода, що вихід із країни «якірного» інвестора на кшталт ЄІБ є проблемою не лише для підприємств, які могли б отримати від цієї організації кошти на свій розвиток. Робота держави з такими інституціями загалом є індикатором сприятливості інвестиційного клімату.

«Якщо Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку збільшують свої інвестиції, це сигнал всьому світові, що країна рухається у правильному напрямку, що вона заслуговує на додаткові кошти, бо тут інвестори зможуть повернути свої інвестиції, заробити й отримати гарний прибуток», – зазначила експерт.

ЄБРР, до слова, свої проекти в Україні поки згортати не планує. Однак, за даними агентства УНІАН, ця фінансова установа має намір сконцентруватися на допомозі приватному сектору, а не держустановам.

У Мінекономіки проблем не бачать

За даними Держстату, минулого року приплив іноземних інвестицій в Україну скоротився у півтора разу. Олена Білан каже, що така негативна тенденція стосувалася навіть грошей із Кіпру та інших офшорних зон.

Тим часом у Мінекономіки цього тижня заявили: Україна «залишається інвестиційно привабливою». У відомстві стверджують, що інвестиції і далі надходять, найбільше – з Євросоюзу. І нагадують про «нестійку політичну ситуацію». Про те, що інвесторів лякають акції протесту в Україні, на засіданні Кабміну стверджував і виконувач обовʼязків премʼєра Сергій Арбузов.

З цього приводу старший економіст центру «CASE Україна» Володимир Дубровський каже, що підґрунтя для інвестиційних проблем заклалося не в останні три місяці – проблеми, за словами експерта, почалися значно раніше.

Процес розпочався не сьогодні – він розпочався насправді ще у 2010 році, коли своєчасно не була парафована угода про асоціацію з ЄС. Це для багатьох був сигнал, що з України треба виводити активи
Володимир Дубровський
«Процес розпочався не сьогодні – він розпочався насправді ще у 2010 році, коли своєчасно не була парафована угода про асоціацію з ЄС. Це для багатьох був сигнал, що з України треба виводити активи. Дуже багатьом не сподобалося, як почала поводитися нова влада», – зазначив експерт у коментарі Радіо Свобода.

Дефолт?

Серед останніх новин – і повідомлення агентства «Блумберг» про те, нібито зарубіжні інвестори у середу, на наступний день після найбільшого за весь час протестів загострення ситуації в Україні, почали масово позбавлятися суверенних українських облігацій. «Блумберг» пише про те, що інвестори побоюються дефолту.

На думку Володимира Дубровського, відкидати такий сценарій нині не можна. «Що очікує на країну, яка не може жити по засобах, де надто багато розкрадається, де неефективна економіка? Така країна йде до дефолту», – каже він.

За словами експерта, ризик дефолту ставатиме дедалі виразнішим, якщо політична й економічна ситуація не стабілізується, а саме – якщо сторони не домовляться до врегулювання кризи, а новий уряд не вирішить на користь глибоких реформ.