Київ – Рада Європи наразі не розглядає питання застосування санкцій проти української влади, а саме – позбавлення України права голосу на квітневій сесії, зазначив в інтервʼю Радіо Свобода народний депутат від Партії регіонів, голова постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи Іван Попеску. Свій візит в Україну у вівторок розпочинають співдоповідачки ПАРЄ Майліс Репс і Марієтта де Пурбе-Лундін. Вони аналізуватимуть, чи дослухалася влада й опозиція в Україні до рекомендацій, висловлених у ПАРЄ на засіданні 30 січня. Іван Попеску вважає, що протягом двох тижнів після резолюції українська сторона досягнула прогресу у питанні виходу з політичної кризи. У чому полягає цей прогрес?
– Коли у Верховну Раду прийшли народні депутати і взяли участь у голосуванні за скасування законів 16 січня (оскільки там були певні проблеми щодо процедури і вони викликали певний резонанс у Європі), це показник того, що і більшість, і меншість зробили крок уперед. Другий момент – був ухвалений «закон про амністію», який набув чинності. Це також крок уперед. Що стосується інших моментів, то є заклики і до опозиції, і до більшості, щоб ми свої зусилля направили на те, щоб внести зміни у законодавство й у Конституцію, щоб нормалізувати ситуацію.
Я вважаю, що доповідачки приїжджають, щоб, по-перше, подивитися, яким чином розвивається ситуація з моменту сесії Парламентської асамблеї Ради Європи. По-друге, яким бачать вихід і цієї ситуації влада й опозиція. І по-третє, як ми будемо розробляти новий план виконання наших зобовʼязань перед Радою Європи і яким чином ми зможемо їх виконувати. Але це сигнали не тільки для більшості, але й для опозиції. Тому що одна справа – говорити про євроінтеграцію, інша справа – працювати над відповідними законопроектами.
І тому ми всі повинні взяти на себе відповідальність і розробити цей план. А доповідачки наприкінці місяця під час розгляду цього питання на засіданні моніторингового комітету повідомлять. 6 й 7 березня під час засідання бюро Парламентської асамблеї і постійного комітету у Парижі до цього питання ми також повернемося для того, щоб подивитися, чи є сенс порушувати питання за терміновою процедурою щодо України, чи ми вже входимо у режим, коли працюємо штатно.
– На засіданні ПАРЄ 30 січня мова йшла зокрема про ймовірність позбавлення України права голосу на квітневій сесії. Чи ця ймовірність ще лишається?
– Була попередня редакція (резолюції ПАРЄ щодо України – ред.) і остаточна. Попередня редакція чітко й імперативно казала: якщо Верховна Рада не візьме на себе відповідальність і не скасує закони від 16 січня, не зробить інші кроки, тоді на квітневій сесії обов’язково повертаються до питання можливих санкцій, тобто позбавлення права голосу. Але оскільки було ухвалено закон про скасування «законів 16 січня», деякі з цих законів у той самий день були переголосовані, Парламентська асамблея зробила висновок, що на даний момент немає підстав позбавляти права голосу українську делегацію. Але у разі, якщо буде застосоване насильство, тоді знову повернемося до цього.
Це ще не означає, що на квітневій сесії будуть розглядати це питання. Співдоповідачки приїжджають для того, щоб побачити, є прогрес чи немає. Я бачу, що є. Навіть те, що були звільнені адміністративні будівлі, і те, що генеральний прокурор оприлюднив на сайті, що закон набув чинності, це вже прогрес.
– Але наскільки цей прогрес, про який Ви сказали, знімає питання санкцій?
– На даний момент немає питання на рівні Ради Європи, щоб застосувати санкції. Питання санкцій може бути, якщо, не дай Боже, у нас буде громадянська війна і буде дуже велике протистояння – от тоді будуть санкції. Як було у Чечні: Росію позбавляли права голосу лише тоді, коли була така ситуація. А у нас, на щастя, поки що все йде нормальним шляхом.
Не треба накручувати. Навпаки – зараз треба шукати можливості для того, щоб усе було вирішено за столом переговорів, політико-правовим шляхом. Саме так, як нам рекомендує Парламентська асамблея Ради Європи, саме так, як нам рекомендує генеральний секретар Ради Європи пан Ягланд.
– Коли у Верховну Раду прийшли народні депутати і взяли участь у голосуванні за скасування законів 16 січня (оскільки там були певні проблеми щодо процедури і вони викликали певний резонанс у Європі), це показник того, що і більшість, і меншість зробили крок уперед. Другий момент – був ухвалений «закон про амністію», який набув чинності. Це також крок уперед. Що стосується інших моментів, то є заклики і до опозиції, і до більшості, щоб ми свої зусилля направили на те, щоб внести зміни у законодавство й у Конституцію, щоб нормалізувати ситуацію.
Одна справа – говорити про євроінтеграцію, інша справа – працювати над відповідними законопроектамиІван Попеску
І тому ми всі повинні взяти на себе відповідальність і розробити цей план. А доповідачки наприкінці місяця під час розгляду цього питання на засіданні моніторингового комітету повідомлять. 6 й 7 березня під час засідання бюро Парламентської асамблеї і постійного комітету у Парижі до цього питання ми також повернемося для того, щоб подивитися, чи є сенс порушувати питання за терміновою процедурою щодо України, чи ми вже входимо у режим, коли працюємо штатно.
– На засіданні ПАРЄ 30 січня мова йшла зокрема про ймовірність позбавлення України права голосу на квітневій сесії. Чи ця ймовірність ще лишається?
Парламентська асамблея зробила висновок, що на даний момент немає підстав позбавляти права голосу українську делегаціюІван Попеску
Це ще не означає, що на квітневій сесії будуть розглядати це питання. Співдоповідачки приїжджають для того, щоб побачити, є прогрес чи немає. Я бачу, що є. Навіть те, що були звільнені адміністративні будівлі, і те, що генеральний прокурор оприлюднив на сайті, що закон набув чинності, це вже прогрес.
– Але наскільки цей прогрес, про який Ви сказали, знімає питання санкцій?
Питання санкцій може бути, якщо, не дай Боже, у нас буде громадянська війна і буде дуже велике протистоянняІван Попеску
Не треба накручувати. Навпаки – зараз треба шукати можливості для того, щоб усе було вирішено за столом переговорів, політико-правовим шляхом. Саме так, як нам рекомендує Парламентська асамблея Ради Європи, саме так, як нам рекомендує генеральний секретар Ради Європи пан Ягланд.