Київ – Зустріч опозиції з Меркель, конституційне питання у Верховній Раді і, ймовірно, призначення нового уряду – ключові події, якими, як очікується, відзначиться новий тиждень. Лідери опозиції обіцяють мітингувальникам тиснути як на владу, так і на Євросоюз, який обіцяв допомогти у виході з кризи. Тим часом експерти вказують на те, що оскільки опозиція відмовилася увійти в уряд, його сформують повністю з наближених до влади. Хоча, на думку деяких політологів, кандидатура премʼєра все-таки може бути компромісною.
Віталія Кличка й Арсенія Яценюка у понеділок чекають у Берліні: тут планується зустріч української опозиції з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. На віче у неділю Яценюк заявив: українська сторона їде у німецьку столицю з конкретними вимогами, а саме – щоб Європа підтримала Україну не словом, а ділом. За словами Яценюка, обговорюватимуть цілу низку питань, зокрема – обіцяний у ЄС пакет фінансової допомоги. У німецькому уряді порядок денний зустрічі окреслили лаконічно: у центрі уваги – подальший розвиток внутрішньополітичної ситуації в Україні.
Політолог Кость Бондаренко вважає: до чого б не домовилися Меркель і опозиціонери, на подальший розвиток ситуації в Україні це навряд чи вплине. Щонайменше тому, що, на думку експерта, Кличко, Яценюк і Тягнибок навряд чи діятимуть урозріз із позицією Юлії Тимошенко, яка, на відміну від ЄС, відкидає компроміс із владою.
«Є позиція Меркель, є позиція Тимошенко. Ці позиції кардинально протилежні. Позиція Меркель – шукайте компроміс, позиція Тимошенко – ніяких компромісів, тільки боротьба. Я не здивуюся, якщо Кличко і Яценюк із Меркель поговорять про щось одне, а потім повернуться, поїдуть у Качанівку, поговорять про щось інше, і в результаті опиняться у ситуації «буриданового осла»», – заявив експерт у коментарі Радіо Свобода.
Нова стара Конституція
Ефективнішими, на думку політолога, можуть виявитися переговори опозиції з владою – зокрема, щодо Конституції. На віче у неділю опозиція заявила, що вимагатиме внесення так званого конституційного акту на розгляд парламенту цього тижня. Лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок закликав мітингувальників у вівторок прийти під Верховну Раду і вимагати голосування більшості за повернення до Конституції 2004 року.
«Нам потрібен ваш рішучий наступ і тиск ззовні парламенту для того, щоб кожен регіонал розумів, кожна «комуняка» розуміла: вони повинні дати голоси, бо це заради майбутнього держави», – сказав Тягнибок на Майдані у неділю.
Тим часом у Партії регіонів кажуть: опозиційні фракції досі не запропонували проект «конституційного акту», тож говорити поки немає про що.
«Технічна» кандидатура премʼєра може бути компромісом
Оглядачі не виключають, що цього тижня президент може призначити нового премʼєр-міністра. Політолог Ігор Рейтерович каже, що попри той факт, що опозиція відмовилася увійти у склад нового Кабінету міністрів, а преса серед кандидатів на посаду премʼєра називає найчастіше Арбузова і Клюєва, новий очільник уряду все-таки може бути компромісним варіантом.
«Я не виключаю, що з’являться якісь інші одне чи два прізвища людей, які останнім часом не брали активної участі саме у політичних процесах у країні. Щось на зразок технічної кандидатури, яка може влаштувати як групи інтересів всередині країни, так певною мірою і Європейський союз, США і, можливо, навіть Російську Федерацію», – зазначив політолог.
Однак говорити про стабілізацію ситуації Ігор Рейтерович не радить. За його словами, не залежними від усіх вище згаданих процесів залишаються протестувальники, значна частина з яких – як у Києві, так і в регіонах – не задоволена домовленостями опозиції і влади. Зокрема – умовами, які остання висунула для закриття кримінальних справ проти затриманих раніше євромайданівців. І рішенням опозиції виконати ці умови.
Віталія Кличка й Арсенія Яценюка у понеділок чекають у Берліні: тут планується зустріч української опозиції з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. На віче у неділю Яценюк заявив: українська сторона їде у німецьку столицю з конкретними вимогами, а саме – щоб Європа підтримала Україну не словом, а ділом. За словами Яценюка, обговорюватимуть цілу низку питань, зокрема – обіцяний у ЄС пакет фінансової допомоги. У німецькому уряді порядок денний зустрічі окреслили лаконічно: у центрі уваги – подальший розвиток внутрішньополітичної ситуації в Україні.
Політолог Кость Бондаренко вважає: до чого б не домовилися Меркель і опозиціонери, на подальший розвиток ситуації в Україні це навряд чи вплине. Щонайменше тому, що, на думку експерта, Кличко, Яценюк і Тягнибок навряд чи діятимуть урозріз із позицією Юлії Тимошенко, яка, на відміну від ЄС, відкидає компроміс із владою.
Є позиція Меркель, є позиція Тимошенко. Ці позиції кардинально протилежніКость Бондаренко
Нова стара Конституція
Ефективнішими, на думку політолога, можуть виявитися переговори опозиції з владою – зокрема, щодо Конституції. На віче у неділю опозиція заявила, що вимагатиме внесення так званого конституційного акту на розгляд парламенту цього тижня. Лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок закликав мітингувальників у вівторок прийти під Верховну Раду і вимагати голосування більшості за повернення до Конституції 2004 року.
«Нам потрібен ваш рішучий наступ і тиск ззовні парламенту для того, щоб кожен регіонал розумів, кожна «комуняка» розуміла: вони повинні дати голоси, бо це заради майбутнього держави», – сказав Тягнибок на Майдані у неділю.
Тим часом у Партії регіонів кажуть: опозиційні фракції досі не запропонували проект «конституційного акту», тож говорити поки немає про що.
«Технічна» кандидатура премʼєра може бути компромісом
Оглядачі не виключають, що цього тижня президент може призначити нового премʼєр-міністра. Політолог Ігор Рейтерович каже, що попри той факт, що опозиція відмовилася увійти у склад нового Кабінету міністрів, а преса серед кандидатів на посаду премʼєра називає найчастіше Арбузова і Клюєва, новий очільник уряду все-таки може бути компромісним варіантом.
З’являться якісь інші одне чи два прізвища людей, які останнім часом не брали активної участі саме у політичних процесах у країніІгор Рейтерович
Однак говорити про стабілізацію ситуації Ігор Рейтерович не радить. За його словами, не залежними від усіх вище згаданих процесів залишаються протестувальники, значна частина з яких – як у Києві, так і в регіонах – не задоволена домовленостями опозиції і влади. Зокрема – умовами, які остання висунула для закриття кримінальних справ проти затриманих раніше євромайданівців. І рішенням опозиції виконати ці умови.