Київ – 11 лютого Апеляційний суд Києва має розглянути апеляції десятьох затриманих учасників акцій протесту – п’яти автомайданівців та п’яти затриманих на вулиці Грушевського – про зміну запобіжного заходу. Правники зазначають, що в цій справі вирішальну роль відіграватимуть не так правові, як політичні аргументи і припускають, що частину затриманих може бути звільнено.
Раніше Апеляційний суд столиці переніс розгляд десяти апеляцій затриманих учасників акцій протесту, мотивуючи це тим, що прокуратура не надала матеріалів до суду або відсутністю самих затриманих чи відповідних заяв з їхнього боку. В Центрі правового захисту активістів Майдану утрималися від коментарів напередодні розгляду.
Між тим, експерти зазначають, що домовленості з приводу подальшої долі затриманих відбуваються на політичному рівні. Тож, судді з огляду на це ухилилися від ухвалення рішення. Керівник політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко вважає, що політичні фактори в цій справі переважають правові.
«Звісно, не можна говорити стовідсотково по всіх цих справах, бо в кожній – різні обставини і різні висувають обвинувачення. Але зараз тривають переговори: і з урегулювання, і по конституції, і по уряду. І навіть для демонстрації своєї доброї волі владі потрібні аргументи: когось випустили, комусь пом’якшили», – припускає Юрій Якименко.
Заручників звільняють надто повільно – «Правий сектор»
Раніше суд змінив запобіжний захід для кількох затриманих активістів, але як зізнається адвокат Тетяна Козаченко, заслуги захисту в цьому немає, а радше йдеться про узгоджену позицію обвинувачення й суду.
«Суд чітко дублює вимоги прокуратури. Прокуратура попросила арешт – людям арешт. Прокуратура попросила домашній арешт – дають домашній арешт», – розповіла вона в інтерв’ю UKRLIFE.TV.
За словами позафракційного народного депутата Петра Порошенка, досі в ув’язненні перебуває 49 активістів Майдану. Між тим, лідер об’єднання «Правий сектор» Дмитро Ярош заявляє режим звільняє заручників надто повільно, а до того ж не закриває порушені проти них кримінальні справи.
«Відтак, зараз ми нічим не зобов’язані до продовження перемир’я. Допоки процес звільнення заручників триватиме, ми намагатимемось не вдаватися до активних дій, проте ніяких гарантій не даємо», – наголосив Дмитро Ярош.
Раніше Апеляційний суд столиці переніс розгляд десяти апеляцій затриманих учасників акцій протесту, мотивуючи це тим, що прокуратура не надала матеріалів до суду або відсутністю самих затриманих чи відповідних заяв з їхнього боку. В Центрі правового захисту активістів Майдану утрималися від коментарів напередодні розгляду.
Між тим, експерти зазначають, що домовленості з приводу подальшої долі затриманих відбуваються на політичному рівні. Тож, судді з огляду на це ухилилися від ухвалення рішення. Керівник політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко вважає, що політичні фактори в цій справі переважають правові.
«Звісно, не можна говорити стовідсотково по всіх цих справах, бо в кожній – різні обставини і різні висувають обвинувачення. Але зараз тривають переговори: і з урегулювання, і по конституції, і по уряду. І навіть для демонстрації своєї доброї волі владі потрібні аргументи: когось випустили, комусь пом’якшили», – припускає Юрій Якименко.
Заручників звільняють надто повільно – «Правий сектор»
Раніше суд змінив запобіжний захід для кількох затриманих активістів, але як зізнається адвокат Тетяна Козаченко, заслуги захисту в цьому немає, а радше йдеться про узгоджену позицію обвинувачення й суду.
«Суд чітко дублює вимоги прокуратури. Прокуратура попросила арешт – людям арешт. Прокуратура попросила домашній арешт – дають домашній арешт», – розповіла вона в інтерв’ю UKRLIFE.TV.
За словами позафракційного народного депутата Петра Порошенка, досі в ув’язненні перебуває 49 активістів Майдану. Між тим, лідер об’єднання «Правий сектор» Дмитро Ярош заявляє режим звільняє заручників надто повільно, а до того ж не закриває порушені проти них кримінальні справи.
«Відтак, зараз ми нічим не зобов’язані до продовження перемир’я. Допоки процес звільнення заручників триватиме, ми намагатимемось не вдаватися до активних дій, проте ніяких гарантій не даємо», – наголосив Дмитро Ярош.