Брюссель – У понеділок у Брюсселі міністри закордонних справ 28 країн-членів ЄС збираються обговорити можливі санкції стосовно осіб, винних у насиллі в Україні. Щоправда все це робитимуть неофіційно. За порядком денним зустрічі дипломати мають також обговорити стратегію ЄС щодо дій Росії, яка тисне на держави-сусіди й перешкоджає їхньому зближенню із європейською співдружністю.
Голови зовнішньополітичних відомств, зібравшись на чергову раду, порушать питання санкцій проти українських політиків та олігархів. Як йдеться у порядку денному, одним із першочергових пунктів обговорень стане «Східне партнерство». Деякі європейські дипломати підтверджують – питання санкцій ключовим не буде, але, поза сумнівами, його обговорять.
Дипломатичне джерело в Брюсселі тим часом, зауважує – якщо про можливість обмежень і зайде мова, то «про це говоритимуть у тому ж руслі, що й, наприклад, про конституційний процес, позачергові вибори, фінансову підтримку чи шляхи зменшення напруження в українському суспільстві».
Про початок обговорення санкцій щодо відповідальних за загибель людей, насилля та порушення громадянських свобод в Україні в інтерв’ю Радіо Свобода заявляв і міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.
«Ми вже починаємо про це говорити, скажімо, на робочому рівні. Під час Ради міністрів у Брюсселі, де в порядку денному є «Східне партнерство», Україна буде на першому місці через події, що там відбуваються. Якщо ми там побачимо початок конструктивного діалогу, то санкції застосовувати не повинні. Але якщо ситуація піде в небажаний бік, то застосувати слід усі заходи і наша позиція така: включно із санкціями», – каже голова литовського дипломатичного корпусу.
Наприкінці минулого тижня в резолюції Європарламенту була висунута вимога обмежити в’їзд до ЄС та заблокувати рахунки і власність причетних до порушень українських чиновників, законодавців та олігархів. Водночас депутати країн Євросоюзу закликали ЄС, США та міжнародні фінансові установи докласти зусилля для пошуку пакету допомоги Україні, економіка якої зазнала значного спаду.
«Повинні взяти до уваги…»
Експерт брюссельського Центру європейських політичних досліджень Зураб Яшвілі пояснює Радіо Свобода.
«Пропозицію Європарламенту накласти санкції на винних у насильстві європейські дипломати, сьогодні, безумовно, повинні взяти до уваги й розглянути доволі серйозно. До того ж, час, обраний для такої (офіційної) вимоги – саме перед переговорами (міністрів закордонних справ) – теж відіграє свою роль у формулюванні окремих дипломатичних сигналів», – зазначив Зураб Яшвілі.
Радіо Свобода стало відомо, що на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС буде обговорено спеціальний проект розвитку ініціативи «Східне партнерство» на після-вільнюський період. Там наголошується на необхідності співпрацювати з Києвом «у широкому політичному спектрі» і провадити політику у відповідності до розвитку подій в Україні, де триває криза, що почалася після відмови Києва підписати угоду про асоціацію з ЄС.
У документі, підготовленому Швецією, та підписаному 12-ма країнами Європи, включно із Британією, Німеччиною та Польщею, пропонується всім учасникам ініціативи, крім підписання угод про асоціацію з ЄС, ще й обговорити так званий «Європейський пакет». У ньому мова піде про свободу пересування і візи, студентські обміни, двосторонні програми і розширення участі в громадських програмах ЄС.
Про-європейські держави, зокрема, повинні бути винагороджені «пріоритетним додатковим фінансуванням Євросоюзу», – йдеться в документі. Щодо санкцій, то наразі про їхнє застосування не йдеться, хоча така можливість залишається відкритою на випадок, якщо ситуація в Україні погіршиться, – зазначається в цій дипломатичній записці, яка потрапила в розпорядження Радіо Свобода.
У проекті також рекомендується пришвидшити процес підписання угод про асоціацію з Грузією і Молдовою, зробити це не пізніше серпня 2014 року і підготувати координовану відповідь у випадку, якщо Росія почне тиснути на ці країни.
Водночас, пропонується продовжити відкритий діалог із Росією щодо інтеграційних процесів в Європі, й наголосити, що каральні заходи щодо членів «Східного партнерства» є неприйнятними.
Голови зовнішньополітичних відомств, зібравшись на чергову раду, порушать питання санкцій проти українських політиків та олігархів. Як йдеться у порядку денному, одним із першочергових пунктів обговорень стане «Східне партнерство». Деякі європейські дипломати підтверджують – питання санкцій ключовим не буде, але, поза сумнівами, його обговорять.
Дипломатичне джерело в Брюсселі тим часом, зауважує – якщо про можливість обмежень і зайде мова, то «про це говоритимуть у тому ж руслі, що й, наприклад, про конституційний процес, позачергові вибори, фінансову підтримку чи шляхи зменшення напруження в українському суспільстві».
Про початок обговорення санкцій щодо відповідальних за загибель людей, насилля та порушення громадянських свобод в Україні в інтерв’ю Радіо Свобода заявляв і міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.
«Ми вже починаємо про це говорити, скажімо, на робочому рівні. Під час Ради міністрів у Брюсселі, де в порядку денному є «Східне партнерство», Україна буде на першому місці через події, що там відбуваються. Якщо ми там побачимо початок конструктивного діалогу, то санкції застосовувати не повинні. Але якщо ситуація піде в небажаний бік, то застосувати слід усі заходи і наша позиція така: включно із санкціями», – каже голова литовського дипломатичного корпусу.
Наприкінці минулого тижня в резолюції Європарламенту була висунута вимога обмежити в’їзд до ЄС та заблокувати рахунки і власність причетних до порушень українських чиновників, законодавців та олігархів. Водночас депутати країн Євросоюзу закликали ЄС, США та міжнародні фінансові установи докласти зусилля для пошуку пакету допомоги Україні, економіка якої зазнала значного спаду.
«Повинні взяти до уваги…»
Експерт брюссельського Центру європейських політичних досліджень Зураб Яшвілі пояснює Радіо Свобода.
«Пропозицію Європарламенту накласти санкції на винних у насильстві європейські дипломати, сьогодні, безумовно, повинні взяти до уваги й розглянути доволі серйозно. До того ж, час, обраний для такої (офіційної) вимоги – саме перед переговорами (міністрів закордонних справ) – теж відіграє свою роль у формулюванні окремих дипломатичних сигналів», – зазначив Зураб Яшвілі.
Радіо Свобода стало відомо, що на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС буде обговорено спеціальний проект розвитку ініціативи «Східне партнерство» на після-вільнюський період. Там наголошується на необхідності співпрацювати з Києвом «у широкому політичному спектрі» і провадити політику у відповідності до розвитку подій в Україні, де триває криза, що почалася після відмови Києва підписати угоду про асоціацію з ЄС.
У документі, підготовленому Швецією, та підписаному 12-ма країнами Європи, включно із Британією, Німеччиною та Польщею, пропонується всім учасникам ініціативи, крім підписання угод про асоціацію з ЄС, ще й обговорити так званий «Європейський пакет». У ньому мова піде про свободу пересування і візи, студентські обміни, двосторонні програми і розширення участі в громадських програмах ЄС.
Про-європейські держави, зокрема, повинні бути винагороджені «пріоритетним додатковим фінансуванням Євросоюзу», – йдеться в документі. Щодо санкцій, то наразі про їхнє застосування не йдеться, хоча така можливість залишається відкритою на випадок, якщо ситуація в Україні погіршиться, – зазначається в цій дипломатичній записці, яка потрапила в розпорядження Радіо Свобода.
У проекті також рекомендується пришвидшити процес підписання угод про асоціацію з Грузією і Молдовою, зробити це не пізніше серпня 2014 року і підготувати координовану відповідь у випадку, якщо Росія почне тиснути на ці країни.
Водночас, пропонується продовжити відкритий діалог із Росією щодо інтеграційних процесів в Європі, й наголосити, що каральні заходи щодо членів «Східного партнерства» є неприйнятними.