Луцьк – Зміна президентом Януковичем голови Волинської обладміністрації не сприяла заспокоєнню ситуації в регіоні, а навпаки – ще більше розпалила пристрасті. Це стверджують у Луцьку опозиційні політики і вже готують висловлення недовіри Олександрові Башкаленку. Натомість провладні чиновники сподіваються відновити керованість області.
Передання повноважень голови Олександрові Башкаленку відбувалася під оплески чиновницької зали, свист протестувальників за вікном і посилений наряд міліції, який втричі перевищував чисельність пікетувальників. Так завершилося виконання вимог волинської громади щодо відставки керівника Волині Бориса Клімчука.
Проводжати з роботи професійного дипломата Клімчука прибув його колишній керівник Костянтин Грищенко. Звучали подяки за плідну роботу та високий професіоналізм «двічі голови» облдержадміністрації Бориса Клімчука, і – натяки на те, що така відставка «відповідає прагненням і сподіванням» самого Бориса Клімчука. Костянтин Грищенко наголосив на необхідності «зберегти керованість непростими процесами розвитку».
Дипломатичні подяки під недипломатичний свист
Ці слова прозвучали натяком на те, що впевненість Бориса Клімчука похитнулася. Адже заради того, щоб волиняни не штурмували приміщення облдержадміністрації, 24 січня її недавній керівник Борис Клімчук став на коліна перед протестувальниками, а згодом, на їхню ж вимогу, таки написав заяву на звільнення. Клімчук прозвітував, що працював лише «заради блага людей», довго дякував уряду і президенту та відрапортував про досягнення Волині.
«Нам вдалося з 27 місця у нашій державі перейти на почесне для нас 20-е місце, як ви вчили, Костянтине Андрійовичу, step by step, крок за кроком», – сказав екс-голова.
Нинішня відставка Клімчука – спроба зміцнення президентської вертикалі. Уродженець Махачкали, колишній радянський офіцер, а згодом волинський підприємець та головний регіонал області, Олександр Башкаленко є швидше президентським солдатом, якому російська мова набагато ближча, ніж дипломатові Клімчуку. Подяка Башкаленка соратникові Клімчуку майже символічно прозвучала з виразним російським акцентом. Башкаленка вважали «сірим кардиналом» Клімчука. Саме так президент Янукович намагається зміцнити свої позиції в областях, де вони значно похитнулися, вважає політолог Тарас Літковець.
Примітно, що жодна людина не насміхалася з «колінопреклоніння» Клімчука – швидше навпаки, мітингувальники розцінили це як крок до взаєморозуміння і бажання не допустити силового протистояння в області.
Депутат Волиньради: «Це публічний плювок в обличчя волинян»
Олександр Башкаленко подібного кроку не зробить ніколи – переконаний опозиційний депутат облради Олександр Пирожик, який не вважає, що ця кандидатура сприятиме злагоді на Волині.
«Це не що інше, як публічний плювок в обличчя волинян. Партію регіонів на Волині не сприймають, за неї при всьому адмінресурсові голосують дуже мало», – каже він.
За результатами парламентських виборів 2014 року, за Партію регіонів проголосували 12,5 відсотка волинян, екзит-пол показав утричі меншу цифру.
Методи спілкування опозиції з новим, військовим за фахом, керівником будуть іншими, каже Олександр Пирожик, якого 6 лютого правоохоронці не пустили до приміщення облдержадміністрації, де відбувалася інавгурація – незважаючи на два його посвідчення – журналіста і депутата обласної ради. Цим призначенням влада розглядає можливість проведення силового варіанту – досі мирний характер проведення протестних акцій на Волині з таким призначенням може завершитися, вважає Олександр Пирожик.
Стара історія з новими граблями?
Дехто з волинян дорікає опозиції – мовляв, чи варто було «знімати» «свого» Клімчука, котрий постійно наголошує, що є корінним волинянином і захищає інтереси земляків. Натомість один із найактивніших волинських євромайданівців, представник «Національного Альянсу» Ігор Гузь зауважує, що Клімчук «вдало виступав буфером між волинянами та Януковичем». І цей буфер «успішно працював усі чотири роки».
Ігор Гузь порівнює нинішнє призначення Олександра Башкаленка з кадровим рішенням президента Леоніда Кучми, коли той свого часу змінив того ж таки Клімчука на «бравого та рішучого генерала Француза», який за два роки налаштував майже всіх волинян як проти себе особисто, так і проти тодішнього кандидата від влади Віктора Януковича.
Методи спілкування опозиції з новим керівником будуть іншими, заявляють її лідери. З першого дня перебування Олександра Башкаленка на новій посаді вони передбачають ймовірність висловлення йому недовіри в обласній раді. Зараз у цьому представницькому органі відкрита позачергова сесія, яка може бути продовжена у будь-який момент.
Передання повноважень голови Олександрові Башкаленку відбувалася під оплески чиновницької зали, свист протестувальників за вікном і посилений наряд міліції, який втричі перевищував чисельність пікетувальників. Так завершилося виконання вимог волинської громади щодо відставки керівника Волині Бориса Клімчука.
Дипломатичні подяки під недипломатичний свист
Ці слова прозвучали натяком на те, що впевненість Бориса Клімчука похитнулася. Адже заради того, щоб волиняни не штурмували приміщення облдержадміністрації, 24 січня її недавній керівник Борис Клімчук став на коліна перед протестувальниками, а згодом, на їхню ж вимогу, таки написав заяву на звільнення. Клімчук прозвітував, що працював лише «заради блага людей», довго дякував уряду і президенту та відрапортував про досягнення Волині.
«Нам вдалося з 27 місця у нашій державі перейти на почесне для нас 20-е місце, як ви вчили, Костянтине Андрійовичу, step by step, крок за кроком», – сказав екс-голова.
Нинішня відставка Клімчука – спроба зміцнення президентської вертикалі. Уродженець Махачкали, колишній радянський офіцер, а згодом волинський підприємець та головний регіонал області, Олександр Башкаленко є швидше президентським солдатом, якому російська мова набагато ближча, ніж дипломатові Клімчуку. Подяка Башкаленка соратникові Клімчуку майже символічно прозвучала з виразним російським акцентом. Башкаленка вважали «сірим кардиналом» Клімчука. Саме так президент Янукович намагається зміцнити свої позиції в областях, де вони значно похитнулися, вважає політолог Тарас Літковець.
Примітно, що жодна людина не насміхалася з «колінопреклоніння» Клімчука – швидше навпаки, мітингувальники розцінили це як крок до взаєморозуміння і бажання не допустити силового протистояння в області.
Депутат Волиньради: «Це публічний плювок в обличчя волинян»
Олександр Башкаленко подібного кроку не зробить ніколи – переконаний опозиційний депутат облради Олександр Пирожик, який не вважає, що ця кандидатура сприятиме злагоді на Волині.
«Це не що інше, як публічний плювок в обличчя волинян. Партію регіонів на Волині не сприймають, за неї при всьому адмінресурсові голосують дуже мало», – каже він.
За результатами парламентських виборів 2014 року, за Партію регіонів проголосували 12,5 відсотка волинян, екзит-пол показав утричі меншу цифру.
Методи спілкування опозиції з новим, військовим за фахом, керівником будуть іншими, каже Олександр Пирожик, якого 6 лютого правоохоронці не пустили до приміщення облдержадміністрації, де відбувалася інавгурація – незважаючи на два його посвідчення – журналіста і депутата обласної ради. Цим призначенням влада розглядає можливість проведення силового варіанту – досі мирний характер проведення протестних акцій на Волині з таким призначенням може завершитися, вважає Олександр Пирожик.
Стара історія з новими граблями?
Дехто з волинян дорікає опозиції – мовляв, чи варто було «знімати» «свого» Клімчука, котрий постійно наголошує, що є корінним волинянином і захищає інтереси земляків. Натомість один із найактивніших волинських євромайданівців, представник «Національного Альянсу» Ігор Гузь зауважує, що Клімчук «вдало виступав буфером між волинянами та Януковичем». І цей буфер «успішно працював усі чотири роки».
Ігор Гузь порівнює нинішнє призначення Олександра Башкаленка з кадровим рішенням президента Леоніда Кучми, коли той свого часу змінив того ж таки Клімчука на «бравого та рішучого генерала Француза», який за два роки налаштував майже всіх волинян як проти себе особисто, так і проти тодішнього кандидата від влади Віктора Януковича.
Методи спілкування опозиції з новим керівником будуть іншими, заявляють її лідери. З першого дня перебування Олександра Башкаленка на новій посаді вони передбачають ймовірність висловлення йому недовіри в обласній раді. Зараз у цьому представницькому органі відкрита позачергова сесія, яка може бути продовжена у будь-який момент.