Страсбург – Держави європейської спільноти повинні впровадити адресні санкції щодо винних у насиллі та загибелі українських маніфестантів. Про це йдеться в резолюції Європарламенту, ухваленій у четвер. В ній вимагають обмежити в’їзд до ЄС та блокування рахунків і власності причетних до порушень українських чиновників, законодавців та олігархів. Водночас депутати з країн Євросоюзу вимагають зусиль для пошуку фінансової допомоги Україні.
Положення нинішньої резолюції щодо санкціонування винних у насиллі в Україні – це перший офіційний сигнал такого роду з боку євроустанов.
Рішучість Європарламенту у цій вимозі полягає в тому, що парламентарі з різних європейських країн, особливо з держав колишнього соціалістичного табору, мають все більший вплив на ухвалення рішень на рівні Європи. Тому великою мірою завдяки їм у нинішній резолюції читаємо, що дипломатичний тиск на офіційний Київ слід посилити, а євроустанови та європейські столиці мають негайно підготувати заборону на в’їзд та замороження активів можновладців, депутатів та бізнесменів, винних у репресіях та смертях українських маніфестантів.
Резолюція також засуджує надмірне застосування сили правоохоронцями, тітушками та ультранаціоналістами. Євродепутати висунули вимогу президенту Віктору Януковичу припинити використання спецпідрозділів для провокацій, викрадення людей, тортур та побоїв. Вони, зокрема, закликали владу України негайно звільнити й реабілітувати всіх мітингарів та активістів, включно з Юлією Тимошенко.
Водночас імовірність того, що санкції будуть дійсно накладені, – невелика. Позиція, найбільш поширена в європейських політичних колах, була сформульована Мареком Сівецем, євродепутатом від Польщі, який зазначив: «Якщо хтось гадає, що так чи інакше накладені санкції допоможуть вийти з кризи, то він помиляється. Коли з’являються санкції чи покарання, то розмова закінчується».
Білорусь – приклад безрезультативності санкцій
Саме так гадає і Єврокомісія, а це означає, що є країни, які мають вплив на формування її позиції, і ці країни не хочуть таких різких рухів щодо влади Януковича. Якщо говорити про дипломатів, то вже неодноразово лунав аргумент не на користь санкцій. Голови зовнішньополітичних відомств вказують на те, що санкції, скажімо, щодо лукашенківських можновладців нічого доброго не дали, а тільки відкинули Білорусь ще більше в руки Росії. До того ж, у дипломатичних колах побутує думка, що санкції щодо українських чиновників та олігархів означатимуть повну зупинку діалогу й можуть призвести до ще більшої ескалації насилля. До того ж, в ЄС побоюються, що ці заходи можуть стати незворотньою точкою в остаточному відході України у бік саме російських євразійських проектів та покладуть хрест на євроінтеграції. Принаймні тимчасово.
Нарешті, одним із важливих пунктів нинішньї резолюції є також заклик до ЄС, США, МВФ, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку «продовжувати готувати довготривалий пакет конкретної фінансової підтримки, аби допомогти Україні впоратись з фінансовою та соціальною ситуацією, яка продовжує погіршуватись, і надати економічну підтримку для того, аби уряд України почав проводити потрібні глибокі та всеохоплюючі реформи української економіки».
Різнобій реакцій
Характерно, що в ЄС реагують на нинішню резолюцію Європарламенту по-різному.
Зураб Яшвілі, експерт із брюссельського Центру європейських політичних досліджень, звертає увагу на те, що мова сьогоднішньої резолюції Європарламенту доволі прямолінійна та жорстка. Це логічно, з огляду на ситуацію в Україні та загрозливу відсутність порозуміння між політичними силами.
«Нинішня резолюція доволі жорстка з огляду на ситуацію в Україні. Документом євродепутати дуже конкретно звертаються до європейських дипломатів зайняти справжню посередницьку позицію для вгамування кризи. Це особливо важливо, якщо взяти до уваги зростання ролі Європейського парламенту», – додає представник брюссельського аналітичного центру.
Резолюція та рекомендації євродепутатів в Україні не можуть ігноруватися ще й через власне момент, коли її ухвалено. Тобто, за три дні до обговорень української ситуації головами європейських зовнішньополітичних відомств, які пройдуть у понеділок у Брюсселі. Зураб Яшвілі переконаний, що резолюція неодмінно вплине на формулювання дипломатичних сигналів, що наступного тижня будуть надіслані Україні.
Натомість, джерела в європейських дипломатичних колах схильні думати, що ні на українську владу, ні на мітингувальників цей документ не матиме особливого впливу. «Влада – проігнорує, а Євромайдан – тільки зрадіє більш кардинальним закликам з боку ЄС і не більше», – сказав у розмові з Радіо Свобода один з європейських дипломатів.
Положення нинішньої резолюції щодо санкціонування винних у насиллі в Україні – це перший офіційний сигнал такого роду з боку євроустанов.
Рішучість Європарламенту у цій вимозі полягає в тому, що парламентарі з різних європейських країн, особливо з держав колишнього соціалістичного табору, мають все більший вплив на ухвалення рішень на рівні Європи. Тому великою мірою завдяки їм у нинішній резолюції читаємо, що дипломатичний тиск на офіційний Київ слід посилити, а євроустанови та європейські столиці мають негайно підготувати заборону на в’їзд та замороження активів можновладців, депутатів та бізнесменів, винних у репресіях та смертях українських маніфестантів.
Резолюція також засуджує надмірне застосування сили правоохоронцями, тітушками та ультранаціоналістами. Євродепутати висунули вимогу президенту Віктору Януковичу припинити використання спецпідрозділів для провокацій, викрадення людей, тортур та побоїв. Вони, зокрема, закликали владу України негайно звільнити й реабілітувати всіх мітингарів та активістів, включно з Юлією Тимошенко.
Водночас імовірність того, що санкції будуть дійсно накладені, – невелика. Позиція, найбільш поширена в європейських політичних колах, була сформульована Мареком Сівецем, євродепутатом від Польщі, який зазначив: «Якщо хтось гадає, що так чи інакше накладені санкції допоможуть вийти з кризи, то він помиляється. Коли з’являються санкції чи покарання, то розмова закінчується».
Білорусь – приклад безрезультативності санкцій
Саме так гадає і Єврокомісія, а це означає, що є країни, які мають вплив на формування її позиції, і ці країни не хочуть таких різких рухів щодо влади Януковича. Якщо говорити про дипломатів, то вже неодноразово лунав аргумент не на користь санкцій. Голови зовнішньополітичних відомств вказують на те, що санкції, скажімо, щодо лукашенківських можновладців нічого доброго не дали, а тільки відкинули Білорусь ще більше в руки Росії. До того ж, у дипломатичних колах побутує думка, що санкції щодо українських чиновників та олігархів означатимуть повну зупинку діалогу й можуть призвести до ще більшої ескалації насилля. До того ж, в ЄС побоюються, що ці заходи можуть стати незворотньою точкою в остаточному відході України у бік саме російських євразійських проектів та покладуть хрест на євроінтеграції. Принаймні тимчасово.
Нарешті, одним із важливих пунктів нинішньї резолюції є також заклик до ЄС, США, МВФ, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку «продовжувати готувати довготривалий пакет конкретної фінансової підтримки, аби допомогти Україні впоратись з фінансовою та соціальною ситуацією, яка продовжує погіршуватись, і надати економічну підтримку для того, аби уряд України почав проводити потрібні глибокі та всеохоплюючі реформи української економіки».
Різнобій реакцій
Характерно, що в ЄС реагують на нинішню резолюцію Європарламенту по-різному.
Зураб Яшвілі, експерт із брюссельського Центру європейських політичних досліджень, звертає увагу на те, що мова сьогоднішньої резолюції Європарламенту доволі прямолінійна та жорстка. Це логічно, з огляду на ситуацію в Україні та загрозливу відсутність порозуміння між політичними силами.
Нинішня резолюція доволі жорстка з огляду на ситуацію в УкраїніЗураб Яшвілі
Резолюція та рекомендації євродепутатів в Україні не можуть ігноруватися ще й через власне момент, коли її ухвалено. Тобто, за три дні до обговорень української ситуації головами європейських зовнішньополітичних відомств, які пройдуть у понеділок у Брюсселі. Зураб Яшвілі переконаний, що резолюція неодмінно вплине на формулювання дипломатичних сигналів, що наступного тижня будуть надіслані Україні.
Натомість, джерела в європейських дипломатичних колах схильні думати, що ні на українську владу, ні на мітингувальників цей документ не матиме особливого впливу. «Влада – проігнорує, а Євромайдан – тільки зрадіє більш кардинальним закликам з боку ЄС і не більше», – сказав у розмові з Радіо Свобода один з європейських дипломатів.