Сімферополь – Можливість пішого маршу протесту на Київ розглядають у Меджлісі кримськотатарського народу. Таку пропозицію напередодні оприлюднив заступник голови Меджлісу Наріман Джелял під час засідання оргкомітету з підготовки та проведення меморіальних заходів, приурочених до 70-ї річниці геноциду кримськотатарського народу, повідомили в прес-службі Меджлісу. Остаточне рішення, як і дата початку маршу на Київ ще не ухвалені, але експерти звертають увагу, що подібний багатотисячний марш у 1999 році підштовхнув тодішню українську владу до діалогу з кримськими татарами та їхніми представницькими органами.
Сімдесята річниця депортації кримськотатарського народу, що відзначатиметься 18 травня нинішнього року, мала б стати важливим нагадуванням владі про невирішеність багатьох проблем кримських татар, вважають в Меджлісі. Заступник його голови Наріман Джелял каже, що багато його співвітчизників виступають з ініціативою організації пішого марш-протесту, мотивуючи його необхідність триваючим ігноруванням владою важкого стану кримських татар. Він каже, що до нього завертаються люди з пропозиціями донести свої вимоги безпосередньо до стін Верховної Ради і Кабінету міністрів України.
За словами Наримана Джеляла, рішення щодо маршу і дати його початку ще не ухвалені, але ця ідея знайшла підтримку серед значної частини кримських татар.
«Кримська влада не хоче йти нам назустріч. Домогтися уваги влади можна лише завдяки масовим протестам, масовим проявам активності громадянського суспільства. Тому виникла ідея масово йти на Київ. Кримські татари розуміють, що сьогодні лише так можна звернути увагу української чи кримської влади до багатьох невирішених проблем нашого народу», – зазначив Нариман Джелял.
Подібні марші добре впливають на владу – Беліцер
Експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика з питань етнічних меншин Наталя Беліцер пригадує, що масовий марш на Київ, організований Меджлісом кримськотатарського народу, у 1999 році призвів до збільшення уваги уряду до кримськотатарських проблем, відновлення діалогу між владою і кримськими татарами і до низки кроків на виконання вимог останніх.
«Саме 1999 року був нарешті знайдений такий компромісний хід, як визнання де-факто Меджлісу представницьким органом кримськотатарського народу», – каже Беліцер.
Наталя Беліцер пояснює, що тодішній президент Леонід Кучма створив при собі Раду представників кримськотатарського народу, до якої включив обраних на загальнонаціональному з'їзді кримських татар Курултаї членів Меджлісу.
Серед нинішніх вимог кримських татар – повернення до цієї практики, або ж інше правове визнання представницьких органів етнічного самоврядування кримськотатарського народу, а також відновлення адекватного фінансування Державної програми повернення та облаштування раніше депортованих за національною ознакою осіб, ухвалення законів про реабілітацію кримськотатарського народу і про його статус в Україні.
Ще одна ключова вимога – дозвіл на проведення міжнародного форуму з питань безпеки і розвитку кримськотатарського народу в Україні, який міг би акумулювати кошти, необхідні для розв'язання проблем раніше депортованих.
Діаспора приєднається до акцій протесту – Хамзін
Керівник міжнародного управління Меджлісу Алі Хамзін каже, що марш протесту на Київ може бути не єдиним способом впливу на владу.
Алі Хамзін також вважає, що кримськотатарська діаспора підтримуватиме не лише своїх співвітчизників, але й Майдан і демократію в Україні.
Раніше в інтерв'ю Радіо Свобода київський конфліктолог Ігор Семиволос зазначав, що в контексті подій, які відбуваються в Україні кримськотатарські протести матимуть «мультиплікаційний ефект», зокрема, Майдан у Києві посилюватиме вимоги кримських татар і навпаки.
Сімдесята річниця депортації кримськотатарського народу, що відзначатиметься 18 травня нинішнього року, мала б стати важливим нагадуванням владі про невирішеність багатьох проблем кримських татар, вважають в Меджлісі. Заступник його голови Наріман Джелял каже, що багато його співвітчизників виступають з ініціативою організації пішого марш-протесту, мотивуючи його необхідність триваючим ігноруванням владою важкого стану кримських татар. Він каже, що до нього завертаються люди з пропозиціями донести свої вимоги безпосередньо до стін Верховної Ради і Кабінету міністрів України.
За словами Наримана Джеляла, рішення щодо маршу і дати його початку ще не ухвалені, але ця ідея знайшла підтримку серед значної частини кримських татар.
«Кримська влада не хоче йти нам назустріч. Домогтися уваги влади можна лише завдяки масовим протестам, масовим проявам активності громадянського суспільства. Тому виникла ідея масово йти на Київ. Кримські татари розуміють, що сьогодні лише так можна звернути увагу української чи кримської влади до багатьох невирішених проблем нашого народу», – зазначив Нариман Джелял.
Подібні марші добре впливають на владу – Беліцер
Експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика з питань етнічних меншин Наталя Беліцер пригадує, що масовий марш на Київ, організований Меджлісом кримськотатарського народу, у 1999 році призвів до збільшення уваги уряду до кримськотатарських проблем, відновлення діалогу між владою і кримськими татарами і до низки кроків на виконання вимог останніх.
«Саме 1999 року був нарешті знайдений такий компромісний хід, як визнання де-факто Меджлісу представницьким органом кримськотатарського народу», – каже Беліцер.
Наталя Беліцер пояснює, що тодішній президент Леонід Кучма створив при собі Раду представників кримськотатарського народу, до якої включив обраних на загальнонаціональному з'їзді кримських татар Курултаї членів Меджлісу.
Серед нинішніх вимог кримських татар – повернення до цієї практики, або ж інше правове визнання представницьких органів етнічного самоврядування кримськотатарського народу, а також відновлення адекватного фінансування Державної програми повернення та облаштування раніше депортованих за національною ознакою осіб, ухвалення законів про реабілітацію кримськотатарського народу і про його статус в Україні.
Ще одна ключова вимога – дозвіл на проведення міжнародного форуму з питань безпеки і розвитку кримськотатарського народу в Україні, який міг би акумулювати кошти, необхідні для розв'язання проблем раніше депортованих.
Діаспора приєднається до акцій протесту – Хамзін
Керівник міжнародного управління Меджлісу Алі Хамзін каже, що марш протесту на Київ може бути не єдиним способом впливу на владу.
Алі Хамзін, керівник міжнародного управління Меджлісу
«Обов'язково слід зробити ставку на нашу діаспору. Вона показала здатність проводити протести на підтримку нашого народу і проти дискримінації кримських татар нинішнім керівництвом країни. Немає сумніву в тому, що Європою знову прокотяться такі акції протесту», – зазначає Хамзін.Алі Хамзін також вважає, що кримськотатарська діаспора підтримуватиме не лише своїх співвітчизників, але й Майдан і демократію в Україні.
Раніше в інтерв'ю Радіо Свобода київський конфліктолог Ігор Семиволос зазначав, що в контексті подій, які відбуваються в Україні кримськотатарські протести матимуть «мультиплікаційний ефект», зокрема, Майдан у Києві посилюватиме вимоги кримських татар і навпаки.