Брюссель – Нинішній саміт лідерів установ Євросоюзу та керівників Росії головним чином був зосереджений на проблемах, серед яких у центрі були дискусії щодо України. Тим часом, як президент Путін намагався обмежитися питаннями енергетики й торгівлі, голова Єврокомісії Баррозу та лідер Європейської ради Ван Ромпей сфокусувалися на тискові Росії на сусідів, з якими ЄС вже п’ять років – з часу заснування «Східного партнерства» – намагається встановити тісніші зв’язки.
Тиск Кремля на сусідні країни, які керівництво Росії сприймає як свої давні зони впливу, спровокував провал нещодавнього Вільнюського саміту «Східного партнерства» та став причиною значного погіршення дипломатичних відносин Росії та ЄС. У вівторок у президента Володимира Путіна та лідерів євроустанов була можливість висловити одне одному свої аргументи щодо «українського питання».
«Повага до свободи вибору суверенною країною своєї зовнішньої політики, регіонального співробітництва та торгівлі – це засадниче право, і на цьому ми знову наголосили», – сказав з цього приводу голова Європейської ради Герман Ван Ромпей, зауважуючи, що сторони нині на саміті спробували з’ясувати можливу сумісність російського проекту Митного союзу та європейських зон вільної торгівлі.
Водночас, європейці запропонували Росії створити спільну експертну консультативну групу, яка аналізуватиме вплив зони вільної торгівлі на економіку Росії, а саме це офіційно й є основною тривогою Кремля.
Зі свого боку, президент Путін не приховував, що у нього склалося враження, що Євросоюз намагається своїми угодами про асоціацію «зайти до Росії із заднього ґанку». Не упустивши нагоди нагадати, що ЄС залежить від російського газу, лідер Росії вочевидь, з огляду на відставку українського уряду та можливі зміни у правлячій структурі України, зазначив, що навіть при знижених цінах на газ, борг України перед «Газпромом» далі зростає.
Перегляду умов кредиту та газових цін не буде – Путін
Щодо «Східного партнерства» Путін висловлює думку, що «ці держави намагаються активніше співпрацювати із Євросоюзом, але й водночас зберегти тісні історичні й коопераційні зв’язки з Росією. Безумовно, їм слід у цьому допомагати. А створювати нові роздільні смуги – неприпустимо».
Характерно, що президент Росії зауважив, що навіть якщо до влади прийде українська опозиція, він не має наміру переглядати умови нових газових цін та кредиту, наданого урядові Азарова одразу після відмови Києва підписати угоду із ЄС. Головне для Росії, щоб цей кредит був повернений, бо для російської казни це також великі гроші, зазначає господар Кремля.
А щодо намагань європейської дипломатії допомогти Україні вийти з нинішньої кризи, російський лідер знову зауважив, що Україні «не потрібні зовнішні посередники». Одночасно, Путін зазначив, що до ескалації кризи та до расизму в Західній Україні закликають навіть священики.
Відміна законів від 16 січня – важливий крок для зняття напруження – Баррозу
Оцінюючи досягнення позачергового засідання української Верховної Ради, в Брюсселі насамперед звернули увагу на скасування паламентом пакету законів від 16 січня.
На думку голови Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу, «якщо це буде підтверджено, разом з ухваленням закону «про амністію», то це рішення стане важливим кроком для зняття напруження в ситуації, що склалася, і для здійснення подальших кроків у напрямку політичного вирішення врегулювання кризи»
Баррозу, принагідно, знову висловив «глибоке занепокоєння з приводу ескалації насильства, загибелі людей, повідомлень про зникнення людей, а також із приводу насильства щодо протестувальників та журналістів»
Перед початком саміту активістки руху «Femen», оголивши свої тіла, провели акцію під стінами Європейської ради, де проходив саміт. Дівчата виступили проти Володимира Путіна написами «Путін – вбивця демократії», та підтримали Євромайдан. У прес-релізі, оприлюдненому організацією, йшлося: «Femen закликає голів Євросоюзу не піддаватися на газове шантажування кремлівського карлика і не виконувати вимог газового терориста. Чим ближче контакти Брюсселя з Кремлем, тим віддаленішим є момент звільнення народів Росії, України, Білорусі з неосталінського ГУЛАГу».
Тиск Кремля на сусідні країни, які керівництво Росії сприймає як свої давні зони впливу, спровокував провал нещодавнього Вільнюського саміту «Східного партнерства» та став причиною значного погіршення дипломатичних відносин Росії та ЄС. У вівторок у президента Володимира Путіна та лідерів євроустанов була можливість висловити одне одному свої аргументи щодо «українського питання».
«Повага до свободи вибору суверенною країною своєї зовнішньої політики, регіонального співробітництва та торгівлі – це засадниче право, і на цьому ми знову наголосили», – сказав з цього приводу голова Європейської ради Герман Ван Ромпей, зауважуючи, що сторони нині на саміті спробували з’ясувати можливу сумісність російського проекту Митного союзу та європейських зон вільної торгівлі.
Водночас, європейці запропонували Росії створити спільну експертну консультативну групу, яка аналізуватиме вплив зони вільної торгівлі на економіку Росії, а саме це офіційно й є основною тривогою Кремля.
Зі свого боку, президент Путін не приховував, що у нього склалося враження, що Євросоюз намагається своїми угодами про асоціацію «зайти до Росії із заднього ґанку». Не упустивши нагоди нагадати, що ЄС залежить від російського газу, лідер Росії вочевидь, з огляду на відставку українського уряду та можливі зміни у правлячій структурі України, зазначив, що навіть при знижених цінах на газ, борг України перед «Газпромом» далі зростає.
Перегляду умов кредиту та газових цін не буде – Путін
Щодо «Східного партнерства» Путін висловлює думку, що «ці держави намагаються активніше співпрацювати із Євросоюзом, але й водночас зберегти тісні історичні й коопераційні зв’язки з Росією. Безумовно, їм слід у цьому допомагати. А створювати нові роздільні смуги – неприпустимо».
Характерно, що президент Росії зауважив, що навіть якщо до влади прийде українська опозиція, він не має наміру переглядати умови нових газових цін та кредиту, наданого урядові Азарова одразу після відмови Києва підписати угоду із ЄС. Головне для Росії, щоб цей кредит був повернений, бо для російської казни це також великі гроші, зазначає господар Кремля.
А щодо намагань європейської дипломатії допомогти Україні вийти з нинішньої кризи, російський лідер знову зауважив, що Україні «не потрібні зовнішні посередники». Одночасно, Путін зазначив, що до ескалації кризи та до расизму в Західній Україні закликають навіть священики.
Відміна законів від 16 січня – важливий крок для зняття напруження – Баррозу
Оцінюючи досягнення позачергового засідання української Верховної Ради, в Брюсселі насамперед звернули увагу на скасування паламентом пакету законів від 16 січня.
На думку голови Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу, «якщо це буде підтверджено, разом з ухваленням закону «про амністію», то це рішення стане важливим кроком для зняття напруження в ситуації, що склалася, і для здійснення подальших кроків у напрямку політичного вирішення врегулювання кризи»
Баррозу, принагідно, знову висловив «глибоке занепокоєння з приводу ескалації насильства, загибелі людей, повідомлень про зникнення людей, а також із приводу насильства щодо протестувальників та журналістів»
Перед початком саміту активістки руху «Femen», оголивши свої тіла, провели акцію під стінами Європейської ради, де проходив саміт. Дівчата виступили проти Володимира Путіна написами «Путін – вбивця демократії», та підтримали Євромайдан. У прес-релізі, оприлюдненому організацією, йшлося: «Femen закликає голів Євросоюзу не піддаватися на газове шантажування кремлівського карлика і не виконувати вимог газового терориста. Чим ближче контакти Брюсселя з Кремлем, тим віддаленішим є момент звільнення народів Росії, України, Білорусі з неосталінського ГУЛАГу».