Брюссель – Захід розмірковує над тим, як реагувати на брутальне насилля над євромайданівцями у Києві. Давнім й активним прихильником саме ідеї візових обмежень та блокування банківських рахунків режиму президента Віктора Януковича є німецький євродепутат Міхаель Ґалер. В інтерв’ю Радіо Свобода він сказав, що санкції – це єдиний спосіб розштовхати репресивні владні структури України.
– У брюссельських установах вже вголос і дедалі частіше заходить мова про необхідність переходу до кардинальніших методів переконування української влади відмовитися від встановлення диктатури в державі. Я маю на увазі накладення санкцій…
– Я особисто пояснював за багатьох нагод, що режим Януковича як такий, на жаль, не дуже вражений демонстраціями (на Євромайдані). Це ж ми спостерігаємо й нині. І саме тому люди в безнадії йдуть на все, бо від влади немає жодної реакції. Тож, моя особиста політична думка полягає в тому, що санкції – це єдиний спосіб розштовхати ті владні структури України, які перерахували до Євросоюзу багато своїх грошей і того, що вони «надбали». Тому ми повинні це детально розслідувати, при цьому, враховуючи ті численні конкретні факти, що до нас надійшли останнім часом. Тобто, якими компаніями вони володіють, хто є їхніми підставними особами… Залучивши в країнах Європейського союзу компетентні органи, ми повинні стежити за цією конкретною інформацією, щоб визначити, де вони тримають свої гроші й таке інше.
– Отже, Ви, як зрештою й чимало Ваших колег, гадаєте, що тільки страх втрати своїх закордонних активів може примусити українську владу піти на поступки?
– Це їх сколихне й примусить передумати. Всіх, чи тих, що сидять у Верховній Раді, чи членів «Сім’ї» президента. Я гадаю, що діяти слід на основі дуже конкретних даних, якими ми володіємо, і які слід глибше дослідити. Це призведе до того, що вони змінять свою думку.
– Тобто, можна вважати, що всі інші методи переконування вичерпалися?
– Я все ще надіюся, а надія помирає останньою, що уряд і президент відчують : після своїх дій вони не представляють волі людей. І орієнтація в бік Москви, і те, що вони роблять для скорочення демократичних прав людей… Вони ж не підкоряються нічому, навіть власним правилам та процедурам у парламенті. Все це стає все більш дивним, а (влада України) чимраз більше не виконує зобов’язань перед Радою Європи та ОБСЄ. З нашого боку, на це слід дуже чітко вказати.
– Намагання переконати об’єднану Європу бути більш дієвою щодо ситуації в Україні роблять і неполітики. Скажімо, співачка Руслана, що стала емблемою Євромайдану, і яка побувала в євроустановах. Можливо, сигнали хоча б цих представників українського суспільства врешті-решт почують в ЄС?
– У першу чергу, мова йде про демократичне відновлення країни. Гадаю, добрим знаком є те, що і політичні партії, і громадянське суспільство, і митці – всі організовано стали на захист демократії. Це свідчить про те, що населення у дуже широкому сенсі може об’єднатися проти репресивних структур і це має мати підтримку тут (у ЄС).
– У брюссельських установах вже вголос і дедалі частіше заходить мова про необхідність переходу до кардинальніших методів переконування української влади відмовитися від встановлення диктатури в державі. Я маю на увазі накладення санкцій…
Ми повинні розслідувати, якими компаніями вони володіють, хто є їхніми підставними особами
– Отже, Ви, як зрештою й чимало Ваших колег, гадаєте, що тільки страх втрати своїх закордонних активів може примусити українську владу піти на поступки?
Це їх сколихне й примусить передумати. Тих, що сидять у Верховній Раді, чи членів «Сім’ї» президента
– Тобто, можна вважати, що всі інші методи переконування вичерпалися?
– Я все ще надіюся, а надія помирає останньою, що уряд і президент відчують : після своїх дій вони не представляють волі людей. І орієнтація в бік Москви, і те, що вони роблять для скорочення демократичних прав людей… Вони ж не підкоряються нічому, навіть власним правилам та процедурам у парламенті. Все це стає все більш дивним, а (влада України) чимраз більше не виконує зобов’язань перед Радою Європи та ОБСЄ. З нашого боку, на це слід дуже чітко вказати.
– Намагання переконати об’єднану Європу бути більш дієвою щодо ситуації в Україні роблять і неполітики. Скажімо, співачка Руслана, що стала емблемою Євромайдану, і яка побувала в євроустановах. Можливо, сигнали хоча б цих представників українського суспільства врешті-решт почують в ЄС?
– У першу чергу, мова йде про демократичне відновлення країни. Гадаю, добрим знаком є те, що і політичні партії, і громадянське суспільство, і митці – всі організовано стали на захист демократії. Це свідчить про те, що населення у дуже широкому сенсі може об’єднатися проти репресивних структур і це має мати підтримку тут (у ЄС).