Масові позови і народний фронт – відповідь правозахисників на «закони про диктатуру»

Київ – Правозахисники готують масове звернення громадян України до суду щодо заборони мирних зібрань Окружним адміністративним судом Києва до 8 березня 2014 року. Збір підписів стартував на майдані Незалежності в Києві у п’ятницю, 17 січня, і триватиме до понеділка, 20 січня. Про це повідомили експерти кількох громадських організацій Максим Лациба, Роман Куйбіда та Михайло Каменєв. Вони висловили сподівання, що ця апеляція може стати наймасовішою в історії України. Паралельно з цим українські правозахисники оголошують загальну правову мобілізацію й закликають українців до створення народного мирного фронту непокори в зв’язку з ухваленням 16 січня парламентською більшістю законів, які вони вже назвали «законами про диктатуру».

Чи готові українці оскаржувати рішення органів влади, які обмежують їхні права? Першим випробуванням їхньої волі стане збір підписів у рамках масового звернення громадян до апеляційної судової інстанції щодо судової заборони проводити мирні зібрання в центрі Києва.

У вівторок, 15 січня, міністр юстиції Олена Лукаш заявила, що ймовірність порушення громадського порядку є підставою для заборони проведення демонстрацій.

«Чи завжди ми чуємо про мирні наміри останні два місяці? При цьому мирні зібрання не включають демонстрацій, які організовуються з метою або ж до яких залучаються учасники для цілей, які можуть призвести до порушення порядку. У таких випадках держави можуть тимчасово забороняти проведення цих демонстрацій у певному місті», – заявила міністр юстиції.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, у період з 22 листопада по 13 січня 2014 року органи влади зробили щонайменше 64 спроби заборонити мирні зібрання, які стосувалися зовнішньополітичного вибору України. У 39 випадках заборонили мирні зібрання прихильників євроінтеграції, 7 разів заборонили мирні акції на підтримку інтеграції до Митного союзу або на підтримку органів влади.

Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити мирні зібрання для усіх осіб у період з 8 січня до 8 березня 2014 року. А Харківський окружний адміністративний суд двічі встановив безстрокову заборону реалізовувати право на мирні зібрання.

На Майдані готують масовий позов проти заборони зібрань

Масові позови перетворять «невизначене коло осіб» на конкретних людей

Однак правозахисники наголошують на тому, що українців безпідставно позбавляють їхнього конституційного права на мирне зібрання, а суди в цьому разі ухвалюють рішення щодо невизначеного кола осіб, що саме по собі, на думку юристів, суперечить Конституції України.

Експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба наголошує, що активність українців у справі захисту своїх прав у судах робитиме самі суди цивілізованішими.

«Важливо, щоб суддя бачив, що це не проблема якогось одного адвоката, якому заплатили, а що протестують і не згодні з цим рішенням десятки й сотні українців. Тоді буде зовсім інше ставлення. Коли всі позивачі будуть сидіти в судовій залі, це все дасть доступ до трибуни й можливість переконання судді. Це все буде в матеріалах справи», – заявив він.

Правозахисник, громадський діяч і дисидент Йосип Зісельс теж закликає українців «спілкуватися» з державою в судах.

«Всі суди повинні бути завантажені тисячами, десятками тисячами позовів, скарг. І тільки так ми маємо з цією державою спілкуватися», – переконаний дисидент.

Рада Нових Петрівців вища від Конституції?

Заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда повідомив, що після подання масового звернення до суду щодо заборони мирних зібрань у центрі Києва до 8 березня юристи планують почати готувати позови до судів щодо незаконності ухвалень місцевими радами так званих положень про порядок проведення мирних зібрань.

«Не може бути свобода мирних зібрань одна в селі Нові Петрівці під Києвом, ще інша ­– в місті Києві, ще інша – в Тернополі, Луганську, Харкові. Свобода мирних зібрань – це основоположна свобода, яка гарантована всіма фактично конвенціями про права людини, міжнародними пактами, Конституцією України. Відповідно, не може бути порядок реалізації цього права, встановлений у кожному селі, місті», – наголосив Роман Куйбіда.

Приміром, порядок проведення масових зібрань у селі Нові Петрівці, де розташована заміська резиденція президента Віктора Януковича, регулюється рішеннями тамтешньої сільської ради.

Оголошуємо загальну правову мобілізацію – «Євромайдан SOS»

Окрім апеляцій щодо судових ухвал, які обмежують реалізацію права на мирні зібрання, правозахисники вже говорять про те, як українцям реагувати на так званий закон Колесніченка-Олійника.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки Аркадій Бущенко наголошує на тому, що саме по собі виконання положень такого закону є надто складним і дорогим завданням, а громадяни своїми скаргами та позовами можуть його ще далі ускладнити.

«Нам треба зробити цей закон дуже дорогим для держави. Якщо Російська Федерація, маючи набагато потужнішу країну, не в змозі виконувати своє ж законодавство, я думаю, що Україна значно раніше відмовиться від спроб його застосувати», – вважає юрист.

Йосиф Зісельс заявив, що всі небайдужі українські громадяни повинні замислитися про потребу ініціювання мирної громадянської кампанії спротиву.

«Має бути створене щось на кшталт народного мирного фронту, де буде й опозиція, і всі Майдани – всі, кому теоретично погрожує ця поліцейська держава, яка буде створюватися», – заявив правозахисник.

Правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук повідомила про те, що правозахисна громадська ініціатива «Євромайдан SOS» оголошує загальну правову мобілізацію всіх юристів та інших фахівців, готових допомагати тим, хто вже зазнає переслідувань за громадську діяльність і в майбутньому може зазнати на основі законів, ухвалених без обговорення, підняттям рук парламентською більшістю 16 січня. Перший смс від охочого допомагати правозахисниця отримала вже під час прес-конференції, на якій сповістила про правову мобілізацію.