Київ – Знищення конкурентного судочинства, звуження прав людини та руйнація демократичного устрою країни можуть бути наслідками набуття чинності змін до Кримінального процесуального кодексу, ухвалених Верховною Радою. Про це у розмові з Радіо Свобода зазначав директор адвокатського об’єднання «Українська правнича компанія» Ігор Фомін. Крім того, він припускає, що нововведення можуть бути використані у справі Юлії Тимошенко.
– Пане Фомін, серед ухвалених Верховною Радою змін до Кримінального процесуального кодексу є, зокрема, такі, що дозволяють заочне кримінальне провадження. Що це означатиме для судової практики?
– Фактичну відсутність особи можливості захищати себе від обвинувачення. Це знищення конкурентного судочинства. Яким чином особа може використати свої права, якщо постановляють вирок за її відсутності. Ця норма взагалі не може існувати у кримінально-процесуальному законі.
Це можуть використати у справі Юлії Тимошенко, оскільки можуть визнати, що її неявка до суду не має поважних підстав. Наприклад, отримають довідку від лікаря, що вона може перебувати в залі судового засідання, однак не має бажання туди їхати, і постановлять заочний вирок стосовно неї. Якщо вони це зробили задля того, щоб постановити вирок стосовно Юлії Тимошенко, – це як ліквідувати судову гілку влади з метою звільнення судді.
– Серед ухвалених парламентом змін до кримінально-процесуального законодавства є норма, яка говорить, що підтвердженням вручення особі повістки може бути не лише її підпис, а й «будь-які інші дані». Як Ви би Ви розтлумачили це нововведення?
– Формулювання закону, яке надає можливість вільного тлумачення, є регресивним. Закон має бути дуже чітким, тоді він не надає можливості виконавцям його порушувати. «Будь-яке» – це формулювання надає можливість тлумачити як завгодно.
– Також серед нововведень можливість отримати 15 діб арешту за неповагу до суду…
– Я не вважаю, що ця норма є такою, яка не може бути прийнятною. Однак питання у тому, як вона буде застосовуватися за існуючої в Україні судової влади. Більшість рішень по судових справах можуть бути постановлені за наявності адміністративного тиску або адміністративної команди. Відповідно, використання цієї норми може бути застосоване проти адвокатів, захисників, будь-яких інших осіб.
– Як Ви оцінюєте ухвалені Верховною Радою зміни до Кримінального процесуального кодексу в цілому, які вони можуть мати наслідки?
– Безумовно, вони є негативними. Вони всі спрямовані на зменшення прав людини. Вони спрямовані на можливості адміністративних органів, на можливості судових органів ігнорувати права людини при постановлені рішень або надають можливість органам застосовувати додаткові важелі впливу на людей, які використовують свої права. Вони всі свідчать про знищення демократичного устрою в Україні. Судова гілка влади є ключовою, бо це єдине місце, куди людина може звернутися за захистом свого порушеного права, це єдине місце, де людина може бути позбавлена частини свого життя, свободи.
– Пане Фомін, серед ухвалених Верховною Радою змін до Кримінального процесуального кодексу є, зокрема, такі, що дозволяють заочне кримінальне провадження. Що це означатиме для судової практики?
– Фактичну відсутність особи можливості захищати себе від обвинувачення. Це знищення конкурентного судочинства. Яким чином особа може використати свої права, якщо постановляють вирок за її відсутності. Ця норма взагалі не може існувати у кримінально-процесуальному законі.
Це можуть використати у справі Юлії Тимошенко, оскільки можуть визнати, що її неявка до суду не має поважних підстав. Наприклад, отримають довідку від лікаря, що вона може перебувати в залі судового засідання, однак не має бажання туди їхати, і постановлять заочний вирок стосовно неї. Якщо вони це зробили задля того, щоб постановити вирок стосовно Юлії Тимошенко, – це як ліквідувати судову гілку влади з метою звільнення судді.
– Серед ухвалених парламентом змін до кримінально-процесуального законодавства є норма, яка говорить, що підтвердженням вручення особі повістки може бути не лише її підпис, а й «будь-які інші дані». Як Ви би Ви розтлумачили це нововведення?
– Формулювання закону, яке надає можливість вільного тлумачення, є регресивним. Закон має бути дуже чітким, тоді він не надає можливості виконавцям його порушувати. «Будь-яке» – це формулювання надає можливість тлумачити як завгодно.
– Також серед нововведень можливість отримати 15 діб арешту за неповагу до суду…
– Я не вважаю, що ця норма є такою, яка не може бути прийнятною. Однак питання у тому, як вона буде застосовуватися за існуючої в Україні судової влади. Більшість рішень по судових справах можуть бути постановлені за наявності адміністративного тиску або адміністративної команди. Відповідно, використання цієї норми може бути застосоване проти адвокатів, захисників, будь-яких інших осіб.
– Як Ви оцінюєте ухвалені Верховною Радою зміни до Кримінального процесуального кодексу в цілому, які вони можуть мати наслідки?
– Безумовно, вони є негативними. Вони всі спрямовані на зменшення прав людини. Вони спрямовані на можливості адміністративних органів, на можливості судових органів ігнорувати права людини при постановлені рішень або надають можливість органам застосовувати додаткові важелі впливу на людей, які використовують свої права. Вони всі свідчать про знищення демократичного устрою в Україні. Судова гілка влади є ключовою, бо це єдине місце, куди людина може звернутися за захистом свого порушеного права, це єдине місце, де людина може бути позбавлена частини свого життя, свободи.