Брюссель – Спільнота європейських держав, на відміну від Сполучених Штатів, не розглядає можливості накладення санкцій на можновладців, винних у насиллях, що спостерігаються останнім часом в Україні. З одного боку, через географічну відстань, з іншого – через різні очікування від України та відмінності політики сусідства ЄС та США. Ці чинники і є тими причинами, що Вашингтон значно рішучіший від Брюсселя, пояснюють європейські політичні аналітики.
Європейський союз, хоч і має у своєму арсеналі інструмент покарань, скажімо, візових обмежень чи замороження банківських рахунків та майна грубих порушників засадничих громадянських прав, однак, вважає, що їхнє застосування – це надто делікатна справа, тому йде на такий крок вкрай рідко. Як пояснює Радіо Свобода Мая Коціянчич, речниця верховного представника ЄС із закордонних справ, для накладення санкцій на представників українського режиму потрібна одностайна підтримка всіх 28 країн-членів співдружності.
«До цього кроку ми вдаємося тільки в особливих ситуаціях та відповідно до дуже специфічних принципів, – пояснює вона. – Таке правило застосовується після дискусій та за одноголосної підтримки всього Євросоюзу. Тому наразі у випадку з Україною ми не мали таких міркувань».
Отже, донині питання санкцій щодо винних у насиллях та порушеннях прав українських євромайданівців на столі європейських комісарів чи міністрів закордонних справ країн ЄС немає, повідомляє речниця голови європейської дипломатії Катрін Аштон. Однак занепокоєння ситуацією в Україні зростає, каже Мая Коціянчич.
«Очевидно, що ми дуже занепокоєні насиллям, свідками якого ми стали упродовж останніх вихідних. З огляду на це ми повторюємо наш заклик до всіх сторін продемонструвати стриманість та відмовитися від жодного застосування сили. Це наша позиція і ми притримуємося її ще з часу подій (в Україні) у листопаді», – заявляє речниця головного європейського дипломата.
США можуть санкціонувати, бо вони – на іншому боці світу – експерт
Таким чином, Євросоюз не мовчить. Однак, на відміну від США, які вже навіть склали попередній список із понад десятка офіційних представників України, винних у насильстві над мирними проєвропейськими маніфестантами, об’єднана Європа перебуває щодо української ситуації у значно хиткішій позиції, вважає брюссельський експерт із питань європейсько-українських стосунків Аманда Поль.
«Сполучені Штати на іншому боці світу, тим часом для ЄС Україна – найближчий і прямий сусід. Американська політика сусідства суттєво відрізняється від європейської, так само й очікування від України у ЄС та США доволі різні. В основному, ЄС хоче зберегти відкритими канали спілкування з Україною, і не тільки для підтримки діалогу з керівництвом держави, але й тому, що це дає можливість співпрацювати із українським громадянським суспільством та опозицією», – каже політичний аналітик.
Санкції з боку ЄС щодо представників української владної верхівки неодмінно викликали б відповідну реакцію офіційного Києва відносно європейців, зазначають інші європейські експерти. ЄС цього не бажає, бо тоді будь-які мости для діалогу будуть зруйновані, а відбудувати їх, як свідчить практика, було б дуже складно.
Втім, у європейських експертних колах існує й думка, що ЄС та США позиціонуються щодо офіційного Києва, як у відомому сценарії «доброго та поганого поліцейського». Тоді як США погрожують санкціями, європейці пошуком можливостей для нових переговорів силкуються повернути владу Януковича обличчям до євроінтеграції.
Санкції безрезультатні?
Представниця Європейського політичного центру Аманда Поль тим часом вказує ще на одну негативну сторону можливих санкцій: вони не дають бажаного результату.
«Це особливо добре видно на прикладі Білорусі. Водночас дуже вибіркові й адресні санкції щодо тих, хто був особливо причетний до неприпустимого насилля, яке ми бачили, все ж слід було б розглянути. Адже ЄС повинен засвідчити, що, з одного боку, він підтримує реформи, а з іншого, якщо не карати, то, принаймні, довести до відома, що ці агресивні дії – неприпустимі», – наголошує аналітик.
Джерело в європейських дипломатичних колах підтверджує, що можливість покарання чиновників, винних у кровопролиттях в Україні, Євросоюз розглядає дуже неохоче. «Білорусь – це інша ситуація, бо там, на відміну від України, як ми бачимо, є справжня диктатура», – зауважує європейський дипломат.
Європейський союз, хоч і має у своєму арсеналі інструмент покарань, скажімо, візових обмежень чи замороження банківських рахунків та майна грубих порушників засадничих громадянських прав, однак, вважає, що їхнє застосування – це надто делікатна справа, тому йде на такий крок вкрай рідко. Як пояснює Радіо Свобода Мая Коціянчич, речниця верховного представника ЄС із закордонних справ, для накладення санкцій на представників українського режиму потрібна одностайна підтримка всіх 28 країн-членів співдружності.
«До цього кроку ми вдаємося тільки в особливих ситуаціях та відповідно до дуже специфічних принципів, – пояснює вона. – Таке правило застосовується після дискусій та за одноголосної підтримки всього Євросоюзу. Тому наразі у випадку з Україною ми не мали таких міркувань».
Отже, донині питання санкцій щодо винних у насиллях та порушеннях прав українських євромайданівців на столі європейських комісарів чи міністрів закордонних справ країн ЄС немає, повідомляє речниця голови європейської дипломатії Катрін Аштон. Однак занепокоєння ситуацією в Україні зростає, каже Мая Коціянчич.
«Очевидно, що ми дуже занепокоєні насиллям, свідками якого ми стали упродовж останніх вихідних. З огляду на це ми повторюємо наш заклик до всіх сторін продемонструвати стриманість та відмовитися від жодного застосування сили. Це наша позиція і ми притримуємося її ще з часу подій (в Україні) у листопаді», – заявляє речниця головного європейського дипломата.
США можуть санкціонувати, бо вони – на іншому боці світу – експерт
Таким чином, Євросоюз не мовчить. Однак, на відміну від США, які вже навіть склали попередній список із понад десятка офіційних представників України, винних у насильстві над мирними проєвропейськими маніфестантами, об’єднана Європа перебуває щодо української ситуації у значно хиткішій позиції, вважає брюссельський експерт із питань європейсько-українських стосунків Аманда Поль.
«Сполучені Штати на іншому боці світу, тим часом для ЄС Україна – найближчий і прямий сусід. Американська політика сусідства суттєво відрізняється від європейської, так само й очікування від України у ЄС та США доволі різні. В основному, ЄС хоче зберегти відкритими канали спілкування з Україною, і не тільки для підтримки діалогу з керівництвом держави, але й тому, що це дає можливість співпрацювати із українським громадянським суспільством та опозицією», – каже політичний аналітик.
Санкції з боку ЄС щодо представників української владної верхівки неодмінно викликали б відповідну реакцію офіційного Києва відносно європейців, зазначають інші європейські експерти. ЄС цього не бажає, бо тоді будь-які мости для діалогу будуть зруйновані, а відбудувати їх, як свідчить практика, було б дуже складно.
Втім, у європейських експертних колах існує й думка, що ЄС та США позиціонуються щодо офіційного Києва, як у відомому сценарії «доброго та поганого поліцейського». Тоді як США погрожують санкціями, європейці пошуком можливостей для нових переговорів силкуються повернути владу Януковича обличчям до євроінтеграції.
Санкції безрезультатні?
Представниця Європейського політичного центру Аманда Поль тим часом вказує ще на одну негативну сторону можливих санкцій: вони не дають бажаного результату.
«Це особливо добре видно на прикладі Білорусі. Водночас дуже вибіркові й адресні санкції щодо тих, хто був особливо причетний до неприпустимого насилля, яке ми бачили, все ж слід було б розглянути. Адже ЄС повинен засвідчити, що, з одного боку, він підтримує реформи, а з іншого, якщо не карати, то, принаймні, довести до відома, що ці агресивні дії – неприпустимі», – наголошує аналітик.
Джерело в європейських дипломатичних колах підтверджує, що можливість покарання чиновників, винних у кровопролиттях в Україні, Євросоюз розглядає дуже неохоче. «Білорусь – це інша ситуація, бо там, на відміну від України, як ми бачимо, є справжня диктатура», – зауважує європейський дипломат.