Тиском на Українську греко-католицьку церкву та свободу совісті називають львівські депутати, громадські діячі та релігієзнавці лист Міністерства культури. У листі, зокрема, йдеться про можливе «порушення перед судом питання про припинення діяльності релігійних організацій», які ведуть богослужіння на майдані Незалежності в Києві. Натомість Мінкульт запевняє, що хотів лише наголосити на правильному інформуванні міліції, щодо релігійної діяльності.
Депутати Львівської обради від Народного руху України у своїй заяві висловили обурення діями посадовця Міністерства культури, який використовуючи службове становище, перевищив власні повноваження і чинить тиск за діяльність Української греко-католицької церкви.
Депутат від НРУ Олександр Ганущин зазначив Радіо Свобода, що фракція НРУ внесе на розгляд чергової сесії проект рішення про притягнення до кримінальної відповідальності посадової особи. «Бо йдеться про розпалювання міжрелігійної ворожнечі. Ми розуміємо, що йде повернення у сталінські часи», – зазначив депутат.
Державні структури не розуміють місії та обов’язку Церкви, а це свідчить про те, що досі в Україні «квазірадянська система управління», каже проректор Українського католицького університету Мирослав Маринович. Бо місія Церкви – служити вірним і бути там, де є потреба в молитві та душпастирстві. І якщо для цього слід бути на Майдані, Церква має права відгукнутися на цю потребу.
Чимало львівських політиків і громадських діячів розцінили лист міністерства на адресу глави УГКЦ як спробу залякати, посіяти страх, а також зіштовхнути поміж собою вірних католицької та православної церков, наголосив секретар Львівської міськради від ВО «Свобода» Василь Павлюк.
«Господь, коли хоче наказати, то забирає розум. Ультиматум для Церкви… нехай спробують. Вони провокують розкол, ця заява є провокацією на громадянську війну. Вони не рахуються з мільйонами віруючих нашої церкви», – каже секретар міськради.
Лист міністерства – політичний та ідеологічний
Останні два десятиліття між державою і церквою виробилась модель відносин, що базується на принципах невтручання, незалежності і максимальної свободи для релігійних організацій. Україна, за оцінками міжнародних експертів, одна з найбільш ліберальних країн Європи в сенсі державно-церковних відносин. А лист Мінкультури, за словами релігієзнавця Андрія Юраша, не вкладається в уже усталену схему. Бо є наслідком конкретної політичної ситуації і має на меті не стільки щось змінити, як відображає бачення керівників держави ролі церкви щодо процесів, які відбуваються у державі. Влада б хотіла, щоб Церква дистанціювалась від подій, зокрема і від Майдану, наголошує релігієзнавець.
«Ані теоретично, ані фактично не може бути реалізована погроза припинення через суд повноважень і реєстрації релігійних організацій, пов’язаних з УГКЦ. Бо саме звернення не уточнює, про які організації йдеться. Якщо постає питання про погрозу цілій Церкві, то це не відповідає цьому і творці цього листа не мали на меті зупинити функціонування цілої Церкви. Насправді, мова йде про фізичних осіб, священиків чи монахів, які приїжджали до Києва і виявляли свою власну позицію і в такій ситуації варто ставити питання, з точки зору логіки творців цього документа, про якісь санкції стосовно конкретних осіб, а не Церкви. Тим більше, що наша Конституція дозволяє кожній особі виявляти свої переконання, які не несуть у собі загрозу насилля і таке інше. Тому, очевидно, що ці вільні вияви духовної енергії священнослужителів не можуть бути регламентовані і заборонені», – говорить Андрій Юраш.
Відтак, на думку релігієзнавця, немає жодних підстав, щоб УГКЦ турбувалась, що будуть застосовані проти неї репресивні заходи з боку держави.
Церква завжди з народом
УГКЦ пережила важкі роки підпілля з 1946-го до 1989 року. Духовні особи, а серед них і глава УГКЦ патріарх Йосип Сліпий, чимало вірян були заслані у концтабори, сотні там і загинули. Провідник УГКЦ митрополит Андрей Шептицький ніколи не був осторонь важливих подій у житті Церкви, українського народу і не оминав увагою суспільно-політичні проблеми, якими б складними вони не були, зауважила експерт з релігійних питань Оксана Гайова.
«У 1941 році, коли завершилась невдачею чергова спроба створення української держави і нашу територію зайняла нацистська влада, митрополит Андрей пише окреме послання. Коли прийшов новий режим, він сказав, що ми повинні коритися кожній владі, бо кожна влада від Бога. Але, важливе оте але, митрополит наголосив, що повинуватись законам влади потрібно, але тільки тоді, коли вони не суперечать законам Божим. Якщо суперечать, тобто коли не поважать права кожної людини зокрема, то й виникають такі ситуації, які бачимо сьогодні», – каже Оксана Гайова.
Президент зреагував на лист міністерства
Водночас у Міністерстві культури пояснили Радіо Свобода, що звернулись до глави УГКЦ з приводу незаконно встановленого молитовного намету на майдані Незалежності. Оскільки до міністерства поскаржились віряни Української правовірної греко-католицької церкви (УПГКЦ) – офіційно незареєстрованої і невизнаної релігійної організації в Україні. А тому Мінкультури змушене було відреагувати.
Невизнана в державі релігійна громада УПГКЦ базується поблизу Львова. Організація підтримує проросійський шлях розвитку України і у новорічно-різдвяному привітанні віряни подякували президентові Януковичу за те, що він не підписав угоду про асоціацію з Європейським союзом. Ця релігійна організація домагається не один рік офіційної реєстрації в Україні.
На лист міністерства до курії УГКЦ зреагував 13 січня ввечері і президент Віктор Янукович. «Люди повинні мати право молитися там, де вони хочуть», наголосив президент на офіційному сайті. А також він вважає, що потрібно вдосконалити законодавство в релігійній сфері щодо права вірян молитися в тих місцях, де вони забажають. Законодавство має забезпечити таку можливість для всіх мирян, незалежно від їхнього віросповідання.
Згідно з чинним законодавством, необхідний офіційний дозвіл на богослужіння, якщо воно відбувається не у спеціально визначеному для цього місці.
Депутати Львівської обради від Народного руху України у своїй заяві висловили обурення діями посадовця Міністерства культури, який використовуючи службове становище, перевищив власні повноваження і чинить тиск за діяльність Української греко-католицької церкви.
Депутат від НРУ Олександр Ганущин зазначив Радіо Свобода, що фракція НРУ внесе на розгляд чергової сесії проект рішення про притягнення до кримінальної відповідальності посадової особи. «Бо йдеться про розпалювання міжрелігійної ворожнечі. Ми розуміємо, що йде повернення у сталінські часи», – зазначив депутат.
Державні структури не розуміють місії та обов’язку Церкви, а це свідчить про те, що досі в Україні «квазірадянська система управління», каже проректор Українського католицького університету Мирослав Маринович. Бо місія Церкви – служити вірним і бути там, де є потреба в молитві та душпастирстві. І якщо для цього слід бути на Майдані, Церква має права відгукнутися на цю потребу.
Чимало львівських політиків і громадських діячів розцінили лист міністерства на адресу глави УГКЦ як спробу залякати, посіяти страх, а також зіштовхнути поміж собою вірних католицької та православної церков, наголосив секретар Львівської міськради від ВО «Свобода» Василь Павлюк.
Господь, коли хоче наказати, то забирає розум. Ультиматум для Церкви… нехай спробуютьВасиль Павлюк
Лист міністерства – політичний та ідеологічний
Останні два десятиліття між державою і церквою виробилась модель відносин, що базується на принципах невтручання, незалежності і максимальної свободи для релігійних організацій. Україна, за оцінками міжнародних експертів, одна з найбільш ліберальних країн Європи в сенсі державно-церковних відносин. А лист Мінкультури, за словами релігієзнавця Андрія Юраша, не вкладається в уже усталену схему. Бо є наслідком конкретної політичної ситуації і має на меті не стільки щось змінити, як відображає бачення керівників держави ролі церкви щодо процесів, які відбуваються у державі. Влада б хотіла, щоб Церква дистанціювалась від подій, зокрема і від Майдану, наголошує релігієзнавець.
Ані теоретично, ані фактично не може бути реалізована погроза припинення через суд повноваженьАндрій Юраш
Відтак, на думку релігієзнавця, немає жодних підстав, щоб УГКЦ турбувалась, що будуть застосовані проти неї репресивні заходи з боку держави.
Церква завжди з народом
УГКЦ пережила важкі роки підпілля з 1946-го до 1989 року. Духовні особи, а серед них і глава УГКЦ патріарх Йосип Сліпий, чимало вірян були заслані у концтабори, сотні там і загинули. Провідник УГКЦ митрополит Андрей Шептицький ніколи не був осторонь важливих подій у житті Церкви, українського народу і не оминав увагою суспільно-політичні проблеми, якими б складними вони не були, зауважила експерт з релігійних питань Оксана Гайова.
«У 1941 році, коли завершилась невдачею чергова спроба створення української держави і нашу територію зайняла нацистська влада, митрополит Андрей пише окреме послання. Коли прийшов новий режим, він сказав, що ми повинні коритися кожній владі, бо кожна влада від Бога. Але, важливе оте але, митрополит наголосив, що повинуватись законам влади потрібно, але тільки тоді, коли вони не суперечать законам Божим. Якщо суперечать, тобто коли не поважать права кожної людини зокрема, то й виникають такі ситуації, які бачимо сьогодні», – каже Оксана Гайова.
Президент зреагував на лист міністерства
Водночас у Міністерстві культури пояснили Радіо Свобода, що звернулись до глави УГКЦ з приводу незаконно встановленого молитовного намету на майдані Незалежності. Оскільки до міністерства поскаржились віряни Української правовірної греко-католицької церкви (УПГКЦ) – офіційно незареєстрованої і невизнаної релігійної організації в Україні. А тому Мінкультури змушене було відреагувати.
Невизнана в державі релігійна громада УПГКЦ базується поблизу Львова. Організація підтримує проросійський шлях розвитку України і у новорічно-різдвяному привітанні віряни подякували президентові Януковичу за те, що він не підписав угоду про асоціацію з Європейським союзом. Ця релігійна організація домагається не один рік офіційної реєстрації в Україні.
На лист міністерства до курії УГКЦ зреагував 13 січня ввечері і президент Віктор Янукович. «Люди повинні мати право молитися там, де вони хочуть», наголосив президент на офіційному сайті. А також він вважає, що потрібно вдосконалити законодавство в релігійній сфері щодо права вірян молитися в тих місцях, де вони забажають. Законодавство має забезпечити таку можливість для всіх мирян, незалежно від їхнього віросповідання.
Згідно з чинним законодавством, необхідний офіційний дозвіл на богослужіння, якщо воно відбувається не у спеціально визначеному для цього місці.