Міжнародні видання пишуть про можливий подальший розвиток подій в Україні після радикальної зміни президентом Януковичем зовнішньополітичного курсу, а також з огляду на протести, які тривають у Києві вже другий місяць.
В американському інтернетному виданні Slate.com авторитетна журналістка й авторка низки успішних книг про історію колишнього Радянського Союзу Енн Аппелбаум розповідає, що початок нового року став свідком того, як «у двох дуже відмінних частинах світу громадяни двох дуже різних демократичних систем намагалися дати раду одній дуже схожій проблемі: яким чином реформувати корумповану, але легітимно обрану еліту».
Авторка наголошує, що далеко не нова проблема недоліків демократії постає давно і в країнах Європи, і у США, і в Мексиці, і в Туреччині, і в Бразилії, проте, зокрема, в Індії та в Україні боротьба за реформи набула драматичних масштабів.
Попри масові протести, читаємо далі у статті, «є дуже мало ознак, що хтось із владних кіл прислухається»: «Уряд Януковича відмовився від намагань очистити Майдан силою, бо це лише більше надихає демонстрантів, і зараз, схоже, збирається усе те перечекати… Демонстранти хочуть позбутися Януковича, але альтернатива досі не з’явилася».
Енн Аппелбаум зауважує, що в Індії на тлі згасання подібних виступів з’явилася альтернативна політична сила, яка на останніх виборах у Делі здобула несподівану перемогу. Авторка доходить висновку, що ідеалісти й активісти повинні йти в політику і намагатися впроваджувати реформи, навіть якщо згодом вони можуть зазнавати невдач і опинятися перед спокусами влади, такими як корупція.
«Справжнім випробуванням для революції в Україні буде те, чи зможуть її лідери зробити подібне. Зрештою – це випробування для кожного протестного руху в будь-якій демократії: чи можуть активісти знайти спосіб залучитися до системи, для того, щоб її змінити? Адже успіх вуличних протестів вимірюється не кількістю демонстрантів і навіть не здатністю змусити міністрів до відставки. Успіх полягає у створенні реальної альтернативної політичної сили, а потім обрання тієї альтернативи на виборах влади».
Інтернетний сайт аналітичної установи The Jamestown Foundation подає дві статті про Україну, в одній із яких з’ясовує обставини рішення президента Януковича відмовитися від асоціації та зони вільної торгівлі з ЄС і натомість погодитися на економічну допомогу Росії.
«Це рішення, яке викликало найбільші з 2004 року антиурядові протести, було продиктоване жалюгідним станом української економіки і бажанням Януковича бути переобраним на другий термін 2015 року», – читаємо у статті автора Олега Варфоломеєва, який припускає, що «вибір Києва на користь Росії не схожий на остаточний. Янукович може повернутися до столу переговорів з ЄС, бо Україна не вступила до очолюваного Росією Митного союзу».
Інша стаття про Україну в The Jamestown Foundation називається
«Росія починає брати з України плату за газ». Автор Стівен Бланк зауважує: досі до кінця не розуміло, які зобов’язання взяв на себе Віктор Янукович за економічну підтримку з боку Путіна і зокрема за дешевший газ.
Стівен Бланк припускає, що так зване «повне відновлення зв’язків» з Росією очевидно передбачає зміни в українській економічні стратегії, у газовій, оборонній галузі та інших секторах економіки, ймовірно на російську користь.
«Для цього Росія вписала в угоду важливі положення про утримання і переоснащення Чорноморського флоту і спорудження моста через Керченську протоку між українським Кримом і російським Краснодарським краєм. Це означає, що Росія зміцнює контроль над Кримом, додаючи там інфраструктуру, яка буде заручницею двосторонніх відносин. І якщо Київ не виконає зобов’язань або буде ослаблений, то Крим зможе повернутися до Росії де-юре, хоча він вже й зараз значною мірою контрольований Росією де-факто».
«Крім того економічні полегшення для України довго не триватимуть, бо «Газпром» зможе переглядати ціни щоквартально, а фінансування Росією українських державних облігацій відбуватиметься окремими траншами… Тому Росія отримує більші важелі впливу на економіку України», – читаємо у статті.
Ще один американський центр Stratfor вважає, що газова домовленість з Росією вже змусила Україну змінити енергетичну політику, змістивши її в російський бік.
«У перший тиждень січня Україна зупинила імпорт газу з обох країн-членів Європейського союзу», – повідомляє видання і доходить такого висновку: «З технічного боку це означає, що Україні більше не треба імпортувати газ із Польщі та Угорщини, оскільки його тепер можна отримати дешевше з Росії. Проте з політичного боку це показує, що Україна змінила свою стратегію закупівлі енергії, а також змінила свою загальну зовнішньополітичну орієнтацію на користь Росії».
В американському інтернетному виданні Slate.com авторитетна журналістка й авторка низки успішних книг про історію колишнього Радянського Союзу Енн Аппелбаум розповідає, що початок нового року став свідком того, як «у двох дуже відмінних частинах світу громадяни двох дуже різних демократичних систем намагалися дати раду одній дуже схожій проблемі: яким чином реформувати корумповану, але легітимно обрану еліту».
Авторка наголошує, що далеко не нова проблема недоліків демократії постає давно і в країнах Європи, і у США, і в Мексиці, і в Туреччині, і в Бразилії, проте, зокрема, в Індії та в Україні боротьба за реформи набула драматичних масштабів.
Попри масові протести, читаємо далі у статті, «є дуже мало ознак, що хтось із владних кіл прислухається»: «Уряд Януковича відмовився від намагань очистити Майдан силою, бо це лише більше надихає демонстрантів, і зараз, схоже, збирається усе те перечекати… Демонстранти хочуть позбутися Януковича, але альтернатива досі не з’явилася».
Енн Аппелбаум зауважує, що в Індії на тлі згасання подібних виступів з’явилася альтернативна політична сила, яка на останніх виборах у Делі здобула несподівану перемогу. Авторка доходить висновку, що ідеалісти й активісти повинні йти в політику і намагатися впроваджувати реформи, навіть якщо згодом вони можуть зазнавати невдач і опинятися перед спокусами влади, такими як корупція.
«Справжнім випробуванням для революції в Україні буде те, чи зможуть її лідери зробити подібне. Зрештою – це випробування для кожного протестного руху в будь-якій демократії: чи можуть активісти знайти спосіб залучитися до системи, для того, щоб її змінити? Адже успіх вуличних протестів вимірюється не кількістю демонстрантів і навіть не здатністю змусити міністрів до відставки. Успіх полягає у створенні реальної альтернативної політичної сили, а потім обрання тієї альтернативи на виборах влади».
Інтернетний сайт аналітичної установи The Jamestown Foundation подає дві статті про Україну, в одній із яких з’ясовує обставини рішення президента Януковича відмовитися від асоціації та зони вільної торгівлі з ЄС і натомість погодитися на економічну допомогу Росії.
«Це рішення, яке викликало найбільші з 2004 року антиурядові протести, було продиктоване жалюгідним станом української економіки і бажанням Януковича бути переобраним на другий термін 2015 року», – читаємо у статті автора Олега Варфоломеєва, який припускає, що «вибір Києва на користь Росії не схожий на остаточний. Янукович може повернутися до столу переговорів з ЄС, бо Україна не вступила до очолюваного Росією Митного союзу».
Інша стаття про Україну в The Jamestown Foundation називається
«Росія починає брати з України плату за газ». Автор Стівен Бланк зауважує: досі до кінця не розуміло, які зобов’язання взяв на себе Віктор Янукович за економічну підтримку з боку Путіна і зокрема за дешевший газ.
Стівен Бланк припускає, що так зване «повне відновлення зв’язків» з Росією очевидно передбачає зміни в українській економічні стратегії, у газовій, оборонній галузі та інших секторах економіки, ймовірно на російську користь.
«Для цього Росія вписала в угоду важливі положення про утримання і переоснащення Чорноморського флоту і спорудження моста через Керченську протоку між українським Кримом і російським Краснодарським краєм. Це означає, що Росія зміцнює контроль над Кримом, додаючи там інфраструктуру, яка буде заручницею двосторонніх відносин. І якщо Київ не виконає зобов’язань або буде ослаблений, то Крим зможе повернутися до Росії де-юре, хоча він вже й зараз значною мірою контрольований Росією де-факто».
«Крім того економічні полегшення для України довго не триватимуть, бо «Газпром» зможе переглядати ціни щоквартально, а фінансування Росією українських державних облігацій відбуватиметься окремими траншами… Тому Росія отримує більші важелі впливу на економіку України», – читаємо у статті.
Ще один американський центр Stratfor вважає, що газова домовленість з Росією вже змусила Україну змінити енергетичну політику, змістивши її в російський бік.
«У перший тиждень січня Україна зупинила імпорт газу з обох країн-членів Європейського союзу», – повідомляє видання і доходить такого висновку: «З технічного боку це означає, що Україні більше не треба імпортувати газ із Польщі та Угорщини, оскільки його тепер можна отримати дешевше з Росії. Проте з політичного боку це показує, що Україна змінила свою стратегію закупівлі енергії, а також змінила свою загальну зовнішньополітичну орієнтацію на користь Росії».