Київ – Депутати опозиційних фракцій парламенту і співробітники Генпрокуратури планують створити спільну робочу групу для вироблення механізму реалізації закону про припинення переслідувань учасників масових акцій. Перше засідання групи має відбутися сьогодні. Закон про так звану «амністію» для активістів був ухвалений парламентом і підписаний президентом наприкінці минулого року. Однак представники правоохоронних органів і судді заявляють, що він не може бути виконаний. В інтерв'ю Радіо Свобода народний депутат від «Батьківщини» Олександра Кужель зазначила, що початок обговорення законодавчих змін з генпрокуратурою – це вже великий крок уперед.
– Пані Кужель, представники правоохоронних органів та судді кажуть, що закон не працює. Як Ви вважаєте, що стоїть на заваді того, аби звільнити всіх учасників акцій масового протесту?
– Вчора ми шість годин були в Генеральній прокуратурі і нагадували їм, що та людина, яка хоче щось зробити, шукає можливості, а яка не хоче – шукає причини. Для мене було зрозумілим, що прокуратура просто зайняла позицію, їй сказали зайняти таку позицію, коли вони собі дозволяли говорити, що є якісь більш пріоритетні закони. Я вважаю, що те, що ми домовилися до робочої групи, є дуже важливим кроком вперед, тому що ми домовились, що всі їхні справи, які є сьогодні, будуть розглядатися. Є юридичні висновки яким чином діяти прокуратурі і не тільки прокуратурі, але й МВС, яким чином можна і треба закривати справи на виконання цього закону («Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» – ред.).
Якщо юридично постане питання і прийдуть наші автори законопроеку, а прокуратура дійде висновку, що якийсь рядок треба додати, дописати до того закону, то ми врахуємо, адже запросили до цієї роботи і депутатів з Партії регіонів.
– Наскільки реальною на сьогодні є можливість діалогу з Генпрокуратурою в рамках цієї робочої групи, якщо правоохоронці заздалегідь заявляють, що закон виписаний погано і не може бути виконаний?
– Не те, щоб поганий – вони кажуть, а кажуть, що ним не виписана процедура. Ми ж їм кажемо, що коли ви відкривали ці справи ганебні, ви ж не виконували процедуру, а просто писали. Так, справа відкривалася на того ж таки Дзіндзю за керування трактором, яким він не може керувати. То тепер вам потрібна процедура, щоб закрити те, що ви ганебно відкрили. Ми пропонували, що вони можуть запропонувати своє клопотання щодо перегляду справи у зв'язку з появою нових обставин.
Я впевнена, що діалог є, і вчора тільки дві з половиною години з генеральним прокурором працювали, а до цього із заступниками, вони розуміють, що просто ігнорувати це неможливо. Я була здивована і з'явилося таке відчуття, що і Захарченку, і Пшонці дають зовсім іншу інформацію, вони не відчувають дійсного запаху повітря в Україні, вони не розуміють, що це є настрій суспільства, а не політиків.
– Печерський райсуд Києва напередодні відмовився звільнити з-під варти активіста Ярослава Притуленка. Він один під вартою, які у Вас дані щодо кількості затриманих?
– Ні він не один, на сьогодні це четверо людей.
– Наскільки в процесі обговорення цього закону політиками і Генпрокуратурою відведено місце для участі громадських активістів, як вони можуть долучитися?
– Там ніяким чином у розмові громадські активісти не можуть бути, тому що це чисто парламентська робота, законотворча. Вони можуть працювати через раду Майдану з тими ж таки політиками, які будуть представляти їх в генпрокуратурі.
– Наскільки може бути докорінно чи ні видозмінено той варіант закону, який підписав президент Янукович?
– Ми не знаємо чи буде потрібна зміна, а чи все ж ми зможемо переконати на прикладі юридичному – через роботу з прокуратурою. Але, якщо прокуратура не буде чути, підемо до президента. Я вже кілька наголосів ставила, що закон, який підтриманий конституційною більшістю і підписаний президентом, має пріоритетне значення перед цими законами і прийнятий останнім, це є практика законодавча.
Є відчуття життя в Україні не тим повітрям, яким ми живемо на Майдані півтора місяці. Влада продовжує думати, що можна таким чином продовжувати використовувати законодавство.
– Пані Кужель, представники правоохоронних органів та судді кажуть, що закон не працює. Як Ви вважаєте, що стоїть на заваді того, аби звільнити всіх учасників акцій масового протесту?
Те, що ми домовилися до робочої групи, є дуже важливим кроком впередОлександра Кужель
Якщо юридично постане питання і прийдуть наші автори законопроеку, а прокуратура дійде висновку, що якийсь рядок треба додати, дописати до того закону, то ми врахуємо, адже запросили до цієї роботи і депутатів з Партії регіонів.
– Наскільки реальною на сьогодні є можливість діалогу з Генпрокуратурою в рамках цієї робочої групи, якщо правоохоронці заздалегідь заявляють, що закон виписаний погано і не може бути виконаний?
– Не те, щоб поганий – вони кажуть, а кажуть, що ним не виписана процедура. Ми ж їм кажемо, що коли ви відкривали ці справи ганебні, ви ж не виконували процедуру, а просто писали. Так, справа відкривалася на того ж таки Дзіндзю за керування трактором, яким він не може керувати. То тепер вам потрібна процедура, щоб закрити те, що ви ганебно відкрили. Ми пропонували, що вони можуть запропонувати своє клопотання щодо перегляду справи у зв'язку з появою нових обставин.
Вони не розуміють, що це є настрій суспільства, а не політиківОлександра Кужель
– Печерський райсуд Києва напередодні відмовився звільнити з-під варти активіста Ярослава Притуленка. Він один під вартою, які у Вас дані щодо кількості затриманих?
– Ні він не один, на сьогодні це четверо людей.
– Наскільки в процесі обговорення цього закону політиками і Генпрокуратурою відведено місце для участі громадських активістів, як вони можуть долучитися?
Ніяким чином у розмові громадські активісти не можуть бути, тому що це чисто парламентська робота, законотворча. Вони можуть працювати через раду МайдануОлександра Кужель
– Наскільки може бути докорінно чи ні видозмінено той варіант закону, який підписав президент Янукович?
– Ми не знаємо чи буде потрібна зміна, а чи все ж ми зможемо переконати на прикладі юридичному – через роботу з прокуратурою. Але, якщо прокуратура не буде чути, підемо до президента. Я вже кілька наголосів ставила, що закон, який підтриманий конституційною більшістю і підписаний президентом, має пріоритетне значення перед цими законами і прийнятий останнім, це є практика законодавча.
Є відчуття життя в Україні не тим повітрям, яким ми живемо на Майдані півтора місяці. Влада продовжує думати, що можна таким чином продовжувати використовувати законодавство.