У вівторок десятки жителів Дніпропетровська з давніми колядками та віншівками пройшли центральними вулицями міста, вітаючи перехожих із Новим роком та Різдвом Христовим. Аматорський гурт колядників узяв за мету відроджувати традицію різдвяних співів просто неба.
До цього перформансу люди готувалися кілька вечорів. Разом вивчили з десяток традиційних українських колядок – популярних і маловідомих. Ось цю давнюю колядку один із учасників гурту записав від мами, в селі на Вінниччині:
Добрий вечір тобі, пане господаре, твоєму дому!
Чи дозволиш заколядувати у ньому?
Застеляй столи чистим білим обрусом,
Бо йде до тебе Діва Марія з Ісусом Христом…
Ініціатор акції Едуард Аркушин організовує людей на співи уже четвертий рік поспіль. Каже, що мета заходу – не тільки пропагувати колядки, а й дарувати радість.
«Ми це робимо для того, щоб порадувати інших, або щоб порадувати Бога, інакше який сенс виходити на вулицю? Якщо комусь така філософія ближча, то так, ми це робимо для Бога. Все дуже просто. Як зробити, щоб посміхатись? Медитуйте на те, щоб поділитись радістю. У серці кожного є Господь, і ми співаємо для Господа в серці всіх людей. Ми не переймаємось тим, як на нас реагують. На нас здебільшого реагують добре, але ми до того не прив’язуємось», – сказав Едуард Аркушин на початку акції.
Співати колядки дніпропетровці прийшли не з порожніми руками – принесли кілька кошиків цукерок, домашнього печива та фруктів, щоб роздавати перехожим. Навзаєм приймали невеликі пожертви на доброчинність. До співів просто неба цього року долучились люди різного віку, але в основному молодь.
«Я приїхала з іншої області, раніше я жила на Тернопільщині. Коли я почула про цю акцію, я відчула, що це щось таке рідне, українське, народне. І вирішила підтримати», – розповіла Радіо Свобода учасниця гурту Валерія.
«Я приєдналась, бо для мене Різдво Господнє – дуже великий празник. Ми згадуємо українські традиції. Мені дуже радісно, що пропагує це молодь, це дуже знаково, це означає, що Україна наша живе й у неї є майбутнє», – додала пані Надія.
«На Східній Україні це треба відроджувати»
Традиційно колядки – це пісні, що прославляють Ісуса Христа та Матір Божу, однак поспівати просто неба вийшли не тільки християни, а й представники інших конфесій, люди, далекі від церкви. Під час ходи колядників, зокрема, запросили до римо-католицького костелу. І хоча у католиків за календарем уже Богоявлення, різдвяний спів у храмі доречний, сказав Радіо Свобода один із прихожан костелу Володимир.
«Це дуже приємно, що вертеп зайшов до нас у храм і заспівав тут для Господа пісню, колядку. Ми теж колядки співаємо – і під час служби, і так. На Західній Україні це більше збереглось, у нас тут, на Східній Україні, це треба відроджувати, щоб люди знали своє коріння», – каже римо-католик.
Традиції, пов’язані із зимовими святами, на Придніпров’ї сягають корінням у глибину століть, упевнені етнографи. Однак звичай колядувати зараз практично забутий, цього не роблять вже навіть у селах.
Розучені колядки учасники аматорського гурту планують поспівати ще, зокрема, завтра – біля стели з барельєфом Леніна.
До цього перформансу люди готувалися кілька вечорів. Разом вивчили з десяток традиційних українських колядок – популярних і маловідомих. Ось цю давнюю колядку один із учасників гурту записав від мами, в селі на Вінниччині:
Добрий вечір тобі, пане господаре, твоєму дому!
Чи дозволиш заколядувати у ньому?
Застеляй столи чистим білим обрусом,
Бо йде до тебе Діва Марія з Ісусом Христом…
Ініціатор акції Едуард Аркушин організовує людей на співи уже четвертий рік поспіль. Каже, що мета заходу – не тільки пропагувати колядки, а й дарувати радість.
«Ми це робимо для того, щоб порадувати інших, або щоб порадувати Бога, інакше який сенс виходити на вулицю? Якщо комусь така філософія ближча, то так, ми це робимо для Бога. Все дуже просто. Як зробити, щоб посміхатись? Медитуйте на те, щоб поділитись радістю. У серці кожного є Господь, і ми співаємо для Господа в серці всіх людей. Ми не переймаємось тим, як на нас реагують. На нас здебільшого реагують добре, але ми до того не прив’язуємось», – сказав Едуард Аркушин на початку акції.
Співати колядки дніпропетровці прийшли не з порожніми руками – принесли кілька кошиків цукерок, домашнього печива та фруктів, щоб роздавати перехожим. Навзаєм приймали невеликі пожертви на доброчинність. До співів просто неба цього року долучились люди різного віку, але в основному молодь.
«Я приїхала з іншої області, раніше я жила на Тернопільщині. Коли я почула про цю акцію, я відчула, що це щось таке рідне, українське, народне. І вирішила підтримати», – розповіла Радіо Свобода учасниця гурту Валерія.
«Я приєдналась, бо для мене Різдво Господнє – дуже великий празник. Ми згадуємо українські традиції. Мені дуже радісно, що пропагує це молодь, це дуже знаково, це означає, що Україна наша живе й у неї є майбутнє», – додала пані Надія.
«На Східній Україні це треба відроджувати»
Традиційно колядки – це пісні, що прославляють Ісуса Христа та Матір Божу, однак поспівати просто неба вийшли не тільки християни, а й представники інших конфесій, люди, далекі від церкви. Під час ходи колядників, зокрема, запросили до римо-католицького костелу. І хоча у католиків за календарем уже Богоявлення, різдвяний спів у храмі доречний, сказав Радіо Свобода один із прихожан костелу Володимир.
«Це дуже приємно, що вертеп зайшов до нас у храм і заспівав тут для Господа пісню, колядку. Ми теж колядки співаємо – і під час служби, і так. На Західній Україні це більше збереглось, у нас тут, на Східній Україні, це треба відроджувати, щоб люди знали своє коріння», – каже римо-католик.
Традиції, пов’язані із зимовими святами, на Придніпров’ї сягають корінням у глибину століть, упевнені етнографи. Однак звичай колядувати зараз практично забутий, цього не роблять вже навіть у селах.
Розучені колядки учасники аматорського гурту планують поспівати ще, зокрема, завтра – біля стели з барельєфом Леніна.