Київ – Що дасть Україні головування в Енергетичному співтоваристві у 2014 році? За словами міністра енергетики та вугільної промисловості Едуарда Ставицького, стратегією Києва під час головування буде імплементація законодавства щодо другого та третього енергопакетів, а також вирішення питання із газопроводом «Південний потік», який невигідний Україні. Між тим, за словами експертів, країна-голова не може лобіювати власних інтересів. А невиконання повною мірою директив, які Україна мала виконати у рамках Співтовариства, підриває її авторитет.
Головування України в Енергетичному співтоваристві у 2014 році буде спрямоване на лібералізацію газового ринку. Про це сказав міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький, відповідаючи на питання Радіо Свобода. Наприкінці січня Ставицький поїде до Відня у штаб-квартиру Співтовариства, де мають бути узгоджені спільні дії. Едуард Ставицький розповів про стратегію, яку Україна має представити під час свого головування.
«Перш за все ми будемо наполягати на імплементації всіх домовленостей стосовно другого і третього енергопакетів, тому що у нас є кілька дуже чутливих запитань. Це вільний доступ до європейських енергетичних систем. У 2013-му ми зіштовхнулися з такими проблемами, як соцький маршрут. Друге питання, яке ми порушуватимемо – це «Південний потік». Тому що він не був ратифікований ні на рівні Енергетичного співтовариства, ні на рівні Єврокомісії, а деякі члени ЄС вже його анонсували і приступили до будівництва».
«Південний потік» – справа Єврокомісії
Але країна, яка головує у міжнародній організації не може відстоювати лише свої власні інтереси, а має дбати про сукупні цінності цієї організації, каже Радіо Свобода колишній посол МЗС із особливих доручень щодо енергетичної безпеки В’ячеслав Княжницький.
«Тому говорячи про головування у даному випадку, треба було більше звернути увагу на регіональні аспекти енергетичної безпеки, – зазначає Княжницький. – Тут, можливо, і будуть перегукуватися інтереси України і інтереси цієї спільноти. Ну і не потрібно забувати, що коли ми говоримо про «Південний потік», то секретаріат Енергетичного співтовариства не опікується проблемою розробки таких глобальних маршрутів, як коридори. Це питання до Європейської комісії, до Брюсселя».
Імплементація третього енергопакету буде у центрі уваги семінарів, які проводитимуться Енергетичним співтовариством, йдеться на офіційному сайті цієї організації. І, те, що міністр Ставицький говорив, що це буде серед пріоритетів України, є позитивом, говорить Княжницький.
«Адаптація до оновленого енергетичного законодавства Європейського Союзу – це те, що є святим для Енергетичного співтовариства, – наголошує Княжницький. – При тому, що ми досі офіційно не погодили те, що ми згодні на внесення змін до тексту договору про заснування Енергетичного співтовариства у частині того, що країни мають погодити третій пакет. В принципі, свою згоду і не треба давати, оскільки це вже записано у преамбулі. Але коли всі країни два роки тому давали свою згоду, Україна промовчала. Тому зараз я вважаю це деяким прогресом».
Україна виконала директиви Співтовариства частково
Що ж до директив, які Україна має виконати у рамках Енергетичного співтовариства, то це зроблено лише часткова, розповідає Радіо Свобода експерт з енергетичних питань Сергій Дяченко. Ключові закони, які дозволяють створювати рамкові умови для реформування ринку газу та електроенергії ухвалені, але є низка умов, які заважатимуть їхній імплементації, наголошує Дяченко.
«Закон про ринок газу не підкріплений механізмами, – пояснює експерт. – Тобто, підзаконні акти, які потрібні для впровадження механізмів його роботи, не були ухвалені. Ми не можемо говорити, що ми йдемо до створення конкурентного ринку газу. Газпромівський газ дуже ускладнює формування конкурентного ринку. Що стосується ринку електроенергії, то закон ухвалений. Але там є декілька механізмів, які можуть повністю знівелювати ті конкурентні засади, які по ідеї закладені туди і повинні створювати конкурентний ринок».
Під час головування, Київ мусить бути провідником лінії Енергетичного співтовариства, продовжує Сергій Дяченко. Тож вести діалог з іншими країнами щодо необхідності імплементації енергетичного законодавства буде важко, оскільки цього не виконує і Україна.
Головування в Енергетичному співтоваристві не допоможе?
Якби Київ реально намагався інтегрувати свій енергетичний сектор у європейський простір, то головування в Енергетичному співтоваристві було б вагомим чинником, який міг би сприяти просуванню в європейському напрямку і реформуванню української енергетики, зазначає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Але за нинішніх умов, це нічого Україні не дасть.
«Українська влада, на жаль, вже визначилася з вектором свого розвитку, – каже Омельченко. – Як би вона не казала, що зберігається можливість ефективно співпрацювати з Євросоюзом, але на мій погляд, ця дорога при цій владі уже закрита».
Енергетичне співтовариство створене у 2005 році між Європейським cоюзом та іншими країнами задля розширення європейського енергоринку. Країни, що стають членами цього співтовариства мають імплементувати своє законодавство у енергетичній сфері до європейського та лібералізувати ринок енергоносіїв.
Головування України в Енергетичному співтоваристві у 2014 році буде спрямоване на лібералізацію газового ринку. Про це сказав міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький, відповідаючи на питання Радіо Свобода. Наприкінці січня Ставицький поїде до Відня у штаб-квартиру Співтовариства, де мають бути узгоджені спільні дії. Едуард Ставицький розповів про стратегію, яку Україна має представити під час свого головування.
Ми будемо наполягати на імплементації всіх домовленостей стосовно другого і третього енергопакетівЕдуард Ставицький
«Південний потік» – справа Єврокомісії
Але країна, яка головує у міжнародній організації не може відстоювати лише свої власні інтереси, а має дбати про сукупні цінності цієї організації, каже Радіо Свобода колишній посол МЗС із особливих доручень щодо енергетичної безпеки В’ячеслав Княжницький.
Коли ми говоримо про «Південний потік», це питання до Європейської комісії, до Брюсселя».В’ячеслав Княжницький
Імплементація третього енергопакету буде у центрі уваги семінарів, які проводитимуться Енергетичним співтовариством, йдеться на офіційному сайті цієї організації. І, те, що міністр Ставицький говорив, що це буде серед пріоритетів України, є позитивом, говорить Княжницький.
«Адаптація до оновленого енергетичного законодавства Європейського Союзу – це те, що є святим для Енергетичного співтовариства, – наголошує Княжницький. – При тому, що ми досі офіційно не погодили те, що ми згодні на внесення змін до тексту договору про заснування Енергетичного співтовариства у частині того, що країни мають погодити третій пакет. В принципі, свою згоду і не треба давати, оскільки це вже записано у преамбулі. Але коли всі країни два роки тому давали свою згоду, Україна промовчала. Тому зараз я вважаю це деяким прогресом».
Україна виконала директиви Співтовариства частково
Що ж до директив, які Україна має виконати у рамках Енергетичного співтовариства, то це зроблено лише часткова, розповідає Радіо Свобода експерт з енергетичних питань Сергій Дяченко. Ключові закони, які дозволяють створювати рамкові умови для реформування ринку газу та електроенергії ухвалені, але є низка умов, які заважатимуть їхній імплементації, наголошує Дяченко.
Ми не можемо говорити, що ми йдемо до створення конкурентного ринку газуСергій Дяченко
Під час головування, Київ мусить бути провідником лінії Енергетичного співтовариства, продовжує Сергій Дяченко. Тож вести діалог з іншими країнами щодо необхідності імплементації енергетичного законодавства буде важко, оскільки цього не виконує і Україна.
Головування в Енергетичному співтоваристві не допоможе?
Якби Київ реально намагався інтегрувати свій енергетичний сектор у європейський простір, то головування в Енергетичному співтоваристві було б вагомим чинником, який міг би сприяти просуванню в європейському напрямку і реформуванню української енергетики, зазначає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Але за нинішніх умов, це нічого Україні не дасть.
«Українська влада, на жаль, вже визначилася з вектором свого розвитку, – каже Омельченко. – Як би вона не казала, що зберігається можливість ефективно співпрацювати з Євросоюзом, але на мій погляд, ця дорога при цій владі уже закрита».
Енергетичне співтовариство створене у 2005 році між Європейським cоюзом та іншими країнами задля розширення європейського енергоринку. Країни, що стають членами цього співтовариства мають імплементувати своє законодавство у енергетичній сфері до європейського та лібералізувати ринок енергоносіїв.