Київ – Активісти Євромайдану заявляють про тиск на них з боку міліції. За словами координатора Автоєвромайдану Дмитра Булатова, його викликали на допит, який потім скасували. Йдеться про справу стосовно блокування будівель уряду та Адміністрації президента. У київській міліції натомість зазначили, що ніяких слідчих дій на цей день не планували. Тим часом про підвищену увагу до мирних демонстрантів у регіонах говорять і правозахисники об’єднання «Євромайдан СОС». Хоча закон щодо реабілітації учасників акцій, за їхніми словами, змогли застосувати аж один раз.
Координатора Автоєвромайдану Дмитра Булатова викликали у понеділок на допит у київську міліцію як свідка щодо блокування автошляхів поблизу будівель уряду та Адміністрації президента на початку грудня. Про це Радіо Свобода розповів його адвокат Дмитро Йовдій. За його словами, допит на цей день врешті скасували, однак вони все одно прийшли, тож їм сказали, що справу передали у прокуратуру. Адже прокуратура може ухвалити рішення про закриття кримінального провадження.
«На сьогодні часто трапляються ситуації, коли людина викликається із одного приводу, якогось формального, але потім спілкування відбувається на зовсім інші теми із органами слідства. Тож ми побоювалися, я і Дмитро, що і в цій ситуації так може відбутися, тому, оскільки ми остерігалися за фізичну безпеку Дмитра, ми з’явилися в міліцію, щоб потім у неї не було приводу примусово затримувати Дмитра і приводити його сюди як свідка», – зазначає Дмитро Йовдій.
У київській прокуратурі сказали Радіо Свобода, що справу не закрили, а повернули слідчим МВС. Це підтвердила і речниця київської міліції Ольга Білик. За її словами, порушень у ході досудового розслідування не виявили.
«Матеріали повернуті для подальшого розслідування до управління столичної міліції. Наразі у звичному режимі будуть проводитися необхідні слідчі дії, у разі необхідності будуть викликані свідки у рамках розслідування цього провадження», – каже речниця київської міліції.
Це тактика часів Податкового майдану – правозахисниця
Координатор ініціативи «Євромайдан СОС», правозахисниця Олександра Матвійчук розповіла Радіо Свобода, що нині фіксується особлива увага до активістів Євромайдану як із боку невідомих осіб, так і з боку правоохоронців. Як приклад вона наводить прискіпливе ставлення міліції до портретів Віктора Януковича.
«У Рівному за запуск повітряних кульок із його портретом активістів викликали на допит як свідків у кримінальній справі. У Калуші викликали активістів і їм пред’явили обвинувачення у хуліганстві за спалення портретів, у Луцьку суд зняв із активіста Ігоря Гузя запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і носіння електронного браслету, а обвинувачений був Ігор Гузь і ще п’ять активістів у хуліганстві за фактом пошкодження портретів Януковича на загальну суму близько 450 гривень», – говорить правозахисниця.
Загалом, за словами Матвійчук, це тактика, яка застосовувалась і під час Податкового майдану, коли за фактом порушення кількох кримінальних справ через «бесіди» із міліцією пройшли тисячі людей по всій Україні. Що ж до ухваленого нещодавно закону, за яким потрібно було амністувати затриманих активістів Євромайдану, то він був застосований у суді один раз – в Одесі, наголошує правозахисниця. У київських судах, зокрема, у справі журналіста із Дніпропетровська Валерія Гарагуца про сутички на Банковій 1 грудня суд не знайшов правових механізмів застосування цього закону.
Тим часом, 27 грудня президент Віктор Янукович підписав закон, що передбачає зміни до Кримінального кодексу, згідно з якими криміналізується захоплення майна установ і організацій. Під це формулювання ймовірно підпадають і адміністративні будівлі. У столичній міліції зазначили, що поки що не можуть коментувати свої подальші дії, бо ще не розроблений алгоритм відповідно до цих законодавчих нововведень.
Координатора Автоєвромайдану Дмитра Булатова викликали у понеділок на допит у київську міліцію як свідка щодо блокування автошляхів поблизу будівель уряду та Адміністрації президента на початку грудня. Про це Радіо Свобода розповів його адвокат Дмитро Йовдій. За його словами, допит на цей день врешті скасували, однак вони все одно прийшли, тож їм сказали, що справу передали у прокуратуру. Адже прокуратура може ухвалити рішення про закриття кримінального провадження.
«На сьогодні часто трапляються ситуації, коли людина викликається із одного приводу, якогось формального, але потім спілкування відбувається на зовсім інші теми із органами слідства. Тож ми побоювалися, я і Дмитро, що і в цій ситуації так може відбутися, тому, оскільки ми остерігалися за фізичну безпеку Дмитра, ми з’явилися в міліцію, щоб потім у неї не було приводу примусово затримувати Дмитра і приводити його сюди як свідка», – зазначає Дмитро Йовдій.
У київській прокуратурі сказали Радіо Свобода, що справу не закрили, а повернули слідчим МВС. Це підтвердила і речниця київської міліції Ольга Білик. За її словами, порушень у ході досудового розслідування не виявили.
«Матеріали повернуті для подальшого розслідування до управління столичної міліції. Наразі у звичному режимі будуть проводитися необхідні слідчі дії, у разі необхідності будуть викликані свідки у рамках розслідування цього провадження», – каже речниця київської міліції.
Це тактика часів Податкового майдану – правозахисниця
Координатор ініціативи «Євромайдан СОС», правозахисниця Олександра Матвійчук розповіла Радіо Свобода, що нині фіксується особлива увага до активістів Євромайдану як із боку невідомих осіб, так і з боку правоохоронців. Як приклад вона наводить прискіпливе ставлення міліції до портретів Віктора Януковича.
«У Рівному за запуск повітряних кульок із його портретом активістів викликали на допит як свідків у кримінальній справі. У Калуші викликали активістів і їм пред’явили обвинувачення у хуліганстві за спалення портретів, у Луцьку суд зняв із активіста Ігоря Гузя запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і носіння електронного браслету, а обвинувачений був Ігор Гузь і ще п’ять активістів у хуліганстві за фактом пошкодження портретів Януковича на загальну суму близько 450 гривень», – говорить правозахисниця.
Загалом, за словами Матвійчук, це тактика, яка застосовувалась і під час Податкового майдану, коли за фактом порушення кількох кримінальних справ через «бесіди» із міліцією пройшли тисячі людей по всій Україні. Що ж до ухваленого нещодавно закону, за яким потрібно було амністувати затриманих активістів Євромайдану, то він був застосований у суді один раз – в Одесі, наголошує правозахисниця. У київських судах, зокрема, у справі журналіста із Дніпропетровська Валерія Гарагуца про сутички на Банковій 1 грудня суд не знайшов правових механізмів застосування цього закону.
Тим часом, 27 грудня президент Віктор Янукович підписав закон, що передбачає зміни до Кримінального кодексу, згідно з якими криміналізується захоплення майна установ і організацій. Під це формулювання ймовірно підпадають і адміністративні будівлі. У столичній міліції зазначили, що поки що не можуть коментувати свої подальші дії, бо ще не розроблений алгоритм відповідно до цих законодавчих нововведень.