Асоціації – для африканських держав, а не для України – експерт

Брюссель – Співдружність європейських держав повинна засвоїти декілька уроків українського Євромайдану. Зокрема, замість усних і суто теоретичних пропозицій перейти до практичних кроків, скажімо, скасувати візи та зважати на зростання нового покоління українців, що хочуть жити по-європейськи. Натомість було б безглуздям, якби Янукович замість того, щоб об’єднувати націю, розпочав зводити рахунки з тими, хто проти нього. Такі думки в інтерв’ю Радіо Свобода висловив Александр Рар, політолог, член правління Німецько-українського форуму.

– Представники українського керівництва щойно мали чергову зустріч із головами країн Митного союзу. Як, на Вашу думку, розвиватимуться інтеграційні процеси України у бік цього формування?

– Я не можу виключити того, що Україна, можливо, не приєднається формально до Митного союзу, однак шукатиме якоїсь асоціації із Євразійським союзом, тобто наступним кроком інтеграції на пострадянському просторі, таким чином зупинивши вступ до Митного союзу – от така моя власна думка. Євразійський союз був створений не на противагу Євросоюзові, як стверджують тут на Заході. Він має стати інтеграційним проектом Східної Європи, щоб згодом створити спільний економічний простір між ЄС та цим Євразійським союзом. Безумовно, Україна буде кидатися з одного боку в інший. Її стратегія – бути асоційованою і на сході, і на заході, й, гадаю, у цьому полягає її єдина можливість вижити між цими двома блоками.

– Є твердження, що нещодавній багатомільярдний кредит дає Москві можливість контролювати зовнішньополітичні кроки України. Ви з цим погоджуєтесь?

– Наскільки я пам’ятаю, в часи, коли при владі були пан Ющенко та пані Тимошенко, Україна отримувала чималі кредити від Світового банку та МВФ. То що ж? Україна тоді не виконувала якихось політичних замовлень і не йшла у руслі західної політики. Навіть при тому, що країною керували прозахідні лідери. Київ робив те, що вважав за потрібне. Гадаю, так само буде і з російським кредитом. Впевнений, що позики до України надходитимуть також і з Китаю, і з європейських держав. Звичайно, Києву доведеться люб’язно розмовляти і уникати конфліктів з Росією. Особливо у газовій сфері. Думаю, що 15 мільярдів – це також занадто мала сума, щоб Україна віддала Москві свій суверенітет. Це принципово неможливо.

– Тим часом коли в Росії звільняють політв’язнів, в Україні заходить мова про якісь «чорні списки нев’їзних іноземців» через підтримку Євромайдану. Чи не стає Україна в сфері поваги до громадянських прав гіршою від Росії?

– У мене немає ніяких підтверджень усім цим чуткам, які, безумовно, пов’язані із сумною для багатьох новиною, що Майдан-2 не вдався, як це було із Майданом-1. Якби Янукович, який повинен робити все, щоб об’єднати націю, не роз’єднувати схід і захід України, не роз’єднувати покоління старих і молодих українців, почав зводити рахунки із тими, хто наразі проти нього… Я вважаю, що це було б безглуздям. Сподіваюся, що все це чутки, які не підтвердяться.

– На Вашу думку, які уроки Євромайдану повинна засвоїти європейська співдружність?

– Об’єднана Європа теж повинна себе багато в чому звинувачувати. Зокрема, в тому, що робила Україні лише усні й теоретичні пропозиції щодо асоціації. Навіть на такий символічний крок, як скасування віз українцям, Євросоюз не пішов. Тож не слід буде дивуватися тому, що люди, які стоять на Майдані, можуть розчаруватися у Європі. З іншого боку, ЄС повинен чітко бачити й розуміти те, що в Україні зростає нове покоління, яке хоче жити по-європейськи. Захід України за можливості вже давно пішов би у Європу. ЄС слід визначитися, чи зможе він через 15–20 років прийняти таку державу, як Україна, бо тільки асоціації їй надто мало. У Європи такі асоціації укладені з африканськими державами, а українцям потрібна перспектива (вступу). Інший крок: хоча Україна і Росія політично розділені, ставити Київ перед вибором – або ЄС, або Росія – європейцям було не слід. Бачу, що провідні політики нового німецького уряду самі усвідомлюють, що це було помилкою.

– Тобто Ви вважаєте, що німецький уряд може першим серед європейських країн підтримати ідею тристороннього формату переговорів, із участю України, ЄС та Росії?

– Так, я цього не виключаю.