Путін, Медведчук, Клюєв хочуть розділити Україну – Богословська

Позафракційний народний депутат Інна Богословська стверджує, що влада має намір під час свят арештувати 5 народних депутатів. «Я про ці плани повідомила опозицію», – сказала вона в ефірі Радіо Свобода.

Суботнє

– Гостем студії Радіо Свобода є народний депутат України, голова підкомітету з питань координації співробітництва між Україною та Європейським союзом у сфері сільського господарства, підкомітету з питань європейської інтеграції – Інна Богословська.

30 листопада, одразу після побиття «Беркутом» мітингувальників на майдані Незалежності, нагадаю, Інна Богословська заявила, що вона виходить з фракції Партії регіонів. Ваш чоловік, депутат Верховної Ради Володимир Мельниченко теж вийшов із фракції, але 19 грудня. Підтверджуєте це?

– Так. Але зауважу, мій чоловік заявив про вихід трішечки пізніше ніж я, 30 листопада, але технічно йому дали можливість це зробити лише вчора.

– Ви у Верховній Раді слухали те, що говорив генеральний прокурор Віктор Пшонка 19 грудня. Зокрема, генпрокурор сказав, що «Беркут» перевищив свої повноваження у відповідь на те, що мітингувальники на майдані Незалежності чинили опір. Як Ви оцінюєте цю заяву генерального прокурора?

– Мені дуже хотілося поставити питання генеральному прокурору: «Так саме тому президент неадекватний, що саме так Ви йому подаєте інформацію?» У мене склалося враження, що це була спеціально «піднесена» президенту інформація, а він, безумовно, її дивився, щоб президент подумав, що все саме так, як йому говорили. Тож у заяві прокурора не було об’єктивності, та й решта заяв, які ми бачили по телебаченню, свідчать про те, що прокурор став на інший бік. Він фактично визнав, що об’єктивного розслідування в прокуратурі не буде.

Крім того, я дуже засмучена цим звітом, тому що й опозиція себе повела якось дуже тихо, не звучали прізвища ані Клюєва, ані Сівковича, ані Захарченка. Я не розумію, що сталося? Ми на сьогодні вражені якоюсь, чи то дуже слабкою, чи то спеціальною позицією. Чи щось не так у «данському королівстві»? В цілому, я дуже засмучена тим, що сьогодні відбувалося у Верховній Раді.

– Ви засмучені, бо склалося враження ніби Віктор Пшонка виправдовує дії «Беркута» на майдані Незалежності в ніч на 30 листопада?

– Зараз влада демонструє дві речі чисто мафіозної організації чи організації злочинного угруповання. Головний принцип такої організації:«Ми свого не здаємо». І на превеликий жаль, не говорячи цю фразу, генеральний прокурор саме це і продемонстрував. Це абсолютно ніякого стосунку до такого устрою, як «держава», як «закон», як «Конституція» не має.

Ми бачимо владу, яка деградує, яка взагалі перестала розуміти, що і генеральний прокурор, і міністри, і президент – це люди, які діють у державі, яка керує ними, а повноваження їм делегував народ.

Вони відчувають себе як господарі ферми. Ви знаєте, буквально вчора у нас була розмова з дуже серйозною людиною і він спитав: «А скажіть будь ласка, чимось відрізняється Білорусь від України?» Я переказала фундаментальні речі, про які писав президент Леонід Кучма в «Україна – не Росія», а потім я сказала: «Ви знаєте, Олександр Лукашенко ставиться до Білорусі як фермер до своєї ферми, де він любить кожну корову, землю…


– Так ми в автопарку?

– Власне! Українська влада ставиться до України як до підприємства, причому не власного, а орендованого на певний час. Подивіться, як ця «молода команда» обрахувала кожну ланку і бере з неї корупційний дохід – куди він іде, одному Богу відомо, але ми здогадуємося – так і вище керівництво вважає Україну, як підприємство взяте в оренду. І це просто жах.

– Але ж Ви працювали на цю політичну силу?

– Чому я в Партії регіонів себе відчувала певний час більш-менш комфортно? Тому що ми домовлялися, якщо відповідаю, наприклад, за економічні реформи, то я працюю тільки у цьому напрямку. І я працювала й робила вигляд, що все інше мене не стосується.

Після того, як економічні реформи пох…ли і закінчили взагалі з цією темою, я рік займалася євроінтеграцією. Зробила все, що можна на цьому шляху і в останню хвилину нас розвернули і сказали: «Ні, коні, ви не туди бігли. Давайте бігти в інший бік».

І сьогодні, коли я можу подивитися на все це ніби зверху на всю цю проблему, то відчуваю, що не тільки у Партії регіонів проблеми – проблеми в суспільстві, проблеми в елітах, проблеми в інституціях.

Всі ознаки величезної кризи, і те, що ми бачили сьогодні в парламенті, це невелика частка глобального процесу кризи, який може призвести чи до втрати незалежності та територіальної цілісності України, чи до перемоги тих, хто хоче будувати собі суверенну демократичну Україну.

– Те, що Ви сказали одразу після виходу із фракції Партії регіонів, воно збіглось з тим, що буквально днями сказав секретар РНБО Андрій Клюєв. Він сказав, що Україна стоїть перед загрозою втрати своєї цілісності, що «Україна може бути розділена на три частини». Ви щось знаєте з паном Клюєвим таке, чого не знають інші?

– Ми просто знаємо, що пан Клюєв є другом і соратником пана Медведчука. Пан Медведчук в Україні є руками і ногами пана Путіна. Пан Путін третього скликання, як ми його називаємо, третього терміну владування, це новий «Наполеон», який відчуває себе новітнім імператором, який повинен побудувати імперію.

Кремль розуміє, і Путін також, що Україну цілком вони не можуть взяти у жодному разі, тому що Західна і тепер уже Центральна Україна ніколи не підуть під путінську Росію. І саме тому вся ця команда є авторами і реалізаторами схеми по розділу території України. У цьому немає сумніву.

– Ви можете оцінити реакцію РНБО на події в країні? Коли студенти, кияни, люди з інших регіонів вийшли підтримати курс на євроінтеграцію, обурені тим, що угода у Вільнюсі так і не була підписана, РНБО мовчало довгий час.

– Знаючи структуру підпорядкування всередині Партії регіонів, я можу сказати те ж саме, що сказала у блозі не так давно. Я в жодному разі не повірю в те, що спецоперація на Майдані була проведена без вказівки пана Клюєва. Тому що за розподілом обов’язків у Партії регіонів, всіма силовими акціями, всіма вуличними акціями і всіма процесами, де є скупчення людей, – завжди керує Андрій Клюєв.

Я не думаю, що за ці дні щось змінилося. Може, там з’явилися і інші гравці, про що йдуть розмови, але це вже питання тих, хто вміє розслідувати найпотаємніші закутки влади. Але те, що стосується розподілу обов’язків, і те, що Володимир Сівкович у кабінеті Олександра Попова, і він прямо сказав, що були вказівки Андрія Клюєва через Володимира Сівковича – це абсолютно відповідає тій системі управління процесами, пов’язаними зі скупченнями людей, з вуличними акціями, яка була встановлена Партією регіонів.

– Як Ви прокоментуєте думку опозиційного народного депутата Миколи Княжицького, який вважає, що насправді всю провину хочуть покласти на Андрія Клюєва, а зняти її із Сергія Льовочкіна.

– По-перше, Сергій Льовочкін ніколи не відповідав за дії партії на вулиці, або за дії партії в тій частині, яка стосується масових заходів. У Партії регіонів відповідальність за сегменти діяльності твердо закріплена за окремими людьми. Навіть якщо Сергій Льовочкін дав би вказівку зачищати Майдан, ніхто б взагалі її не почув, не те, щоб реалізовував.

Віктор Янукович так вибудовує свою владу, завжди і повсюди, ще коли він був губернатором і до сьогоднішнього дня, що кожен відповідає за свій сегмент і ніколи не має права навіть заглянути на сегмент, який є у відповідальності іншої людини. А якщо ви будете спілкуватися відверто з людьми з Партії регіонів, то вам людина, яка в керівництві якоїсь системи, скаже: «Це моя зона відповідальності і діяльності, і все, що її не стосується, я не роблю, мені заборонено». Це дуже суворо карається в Партії регіонів – зазіхати на компетенцію чи території іншої людини.

– А на кого покладена відповідальність у Партії регіонів за корегування дій, скажімо, спецпідрозділу «Беркут»?

– Оскільки РНБО за таким негласним розподілом обов’язків і Андрій Клюєв керував двома процесами: це корупції у Верховній Раді і процес організації усіх масових заходів, то це його зона відповідальності. Я навіть не можу уявити, що міністр внутрішніх справ міг дати наказ про спеціальну операцію без того, щоб отримати вказівку.

– А як тоді розцінити заяву народного депутата від Партії регіонів і заступника керівника фракції Партії регіонів Олега Царьова, що його «Беркут» знає в обличчя. Він це сказав на «5 каналі».

– Я думаю, що наразі постать Олега Царьова – це постать людини, яка виконує дуже некрасиву роль, від якої відмовилася решта. Він обраний як людина, яка взагалі втратила будь-який авторитет у партії …

– Він сприймається як конкурент Вадима Колесніченка?

– Ні, Вадим Колесніченко – це людина, яка каже те, що він думає. Він дійсно стоїть на тих позиціях, про які говорить. Його можна у чому завгодно звинувачувати чи жаліти, але він відвертий. Все, що він робить, робить відверто. А все, що робить Олег Царьов, – це озвучує і робить ту роботу, яку на нього покладено.

– Тобто, якщо Вадим Колесніченко їздив у Польщу і перебував там доволі довго, щоб працювати із польськими «правими» радикалами і розпалювати ситуацію навколо річниці Волинської трагедії, то він це робив лише зі власних переконань?

– Давайте не перекручувати, я ж не сказала, що він все робить лише зі власних переконань. Я просто кажу, що те, що він робить,у тому він переконаний.

– Тобто він щиро виконує накази?

– Думаю, що можна і так сказати.

– А Олег Царьов – ні?

– А на Олега Царьова навіть коли дивишся, видно, що очі думають про одне, а язик говорить інше. Мені складно про цю людину говорити, але однозначно, що Олега Царьова не було взагалі в зоні прийняття рішень у Партії регіонів. Принаймні стільки, скільки я там була – останні три роки.

– А Нестор Шуфрич був чи є у цій зоні?

– Ні. Нестор Шуфрич після того, як він був зміщений з посади міністра, взагалі був у тіні, та й єдиний раз, коли він виступив на фракції після арешту Петра Мельника про те, що «ми своїх не повинні здавати і треба захищати», то йому швидко закрили рота і з тих пір він не був активним гравцем.

Але Нестор Шуфрич – це молодший підлеглий Андрія Клюєва і його друг, як думаю. Також Нестор Шуфрич – друг Медведчука, і зараз, то зараз дуже активізувалась уся група, яка орієнтувалась на Клюєва і Віктора Медведчука, це правда.

– Пані Богословська, у нас так складається історія наша, що жінки відіграють не останню роль у тому, як розбудовується держава. Зокрема, Ви відіграли велику роль у тому, що було пізніше втілено у судовому процесі над Юлією Тимошенко. Зараз, коли Ви своїми словами і навіть вчинками підтримуєте Євромайдан, а там увечері загоряється світлове табло, де написано «Юлі – волю!», то чи комфортно Вам бачити цей напис?

– Я абсолютно не змінила своє ставлення до Юлії Тимошенко – це «Павло Лазаренко в спідниці». Нічого іншого там немає. Юлія Тимошенко – це людина, яка весь час чинила кримінальні злочини, починаючи від 1995 року, коли вперше була затримана за контрабанду, коли вона навіть політиком не була. Це людина, яку не можна допускати до влади. І це перше, що я говорила Віктору Ющенку, коли пішла розмова про те, що він буде назначати її прем’єр-міністром. Я йому казала: «Де ж Ваші ідеали, коли Ви жінку, яка є найбруднішим багачем і злочинцем в Україні, призначаєте на посаду прем’єр-міністра?». Якщо б цього не було, якщо б Віктор Ющенко зробив будь-який інший вибір прем’єр-міністра після перемоги Помаранчевої революції, то була б абсолютно інша картина. І вдалося б утримати результати, вдалося б розвинути ту буржуазно-демократичну революцію, яка була насправді тоді. А зараз ми маємо наслідки незавершеної такої буржуазно-демократичної революції, яка може закінчитися кров’ю , адже, якщо ти недоробив цю справу, історія всіх країн свідчить про це. І, до речі, в день, коли Віктор Ющенко призначив Юлію Тимошенко прем’єр-міністром, я поверталася з Лондона, де було засідання великого клубу політиків і політтехнологів, і політконсультантів, я тоді там сказала, що якщо Віктор Ющенко призначить Юлію Тимошенко – це буде кінцем демократичної революції. Тому що Юлія Тимошенко – це людина, яка хоче абсолютної влади за будь-яку ціну.

– Але якщо подивитися на те, ким є той прошарок суспільства, який вважає себе елітою, принаймні це люди, які були або зараз хочуть потрапити у владу, то 99% із них так чи інакше свої фінансові статки створили у важкі 90-ті, розбираючи по частинах те, що залишилося у спадок від Радянського Союзу. І щоб закріпити свої капітали, ці еліти прагнуть влади. Президент недвозначно сказав, зустрічаючись з журналістами, що, на його думку, Євромайдан, протести – це продукт опозиції, яка рветься до влади. Нічого більше він за цим не побачив. Це ж мислення людини 90-х?

– Так, але, знаєте, хто завгодно може відповісти на Ваше питання широко, але я відповім дуже конкретно. 2002 рік – команда «Озимого покоління». Я могла тоді пройти по своєму виборчому окрузі, просто «здрастуйте» сказати на початку компанії і «велике спасибі за підтримку» в кінці. Я ризикнула,і ми пішли на створення проекту, в який привели абсолютно інших людей, щоб сказати «обирайте інших». Суспільство відгукнулося? Ні.

– У вас такі гарні обличчя були на білбордах. Але ж Валерій Хорошковський потрапив у владу. А Ви спілкуєтесь з ним зараз?

– Ні, на превеликий жаль, після того, як він пішов, ми не спілкувалися. У 2003 році ми заснували вседержавний рух «Віче України», залучили десятки тисяч людей, написали книгу, досі єдину…

– І чудовий концерт Бреговича у Києві від «Віче»…

– Так. І план розвитку країни, який надрукували мільйонним тиражем. Мільйон безкоштовних книг роздали, щоб люди читали. Великі труди зведені до маленької книжки. Щось допомогло? Ні. «Віче» теж не мало підтримки. Боротьба йшла між Юлією Тимошенко і Віктором Януковичем. Хто не розуміє, що це одне і теж саме?

А коли я пішла на президентські вибори, безумовно, розуміючи, що я не можу їх виграти й заради чого моя родина продала все, що у нас було, щоб профінансувати можливість з екрану, як кандидата в президенти, говорити: «Будь-ласка, не голосуйте ані за Юлію Тимошенко, ані за Віктора Януковича. Оберіть кого завгодно із інших»? Суспільство спить. Суспільство, до речі, спить наполовину і зараз.

Мій рідний Харків – спить під «Добою і Гепою». Я не знаю, що робити, адже там такі відморозки, а там моя донька, онуки. І дочка сказала: «Я не поїду звідси!»

– Ви вважаєте, що щось конкретне загрожує членам Вашої родини?

– А як Ви думаєте, чому мій чоловік не міг вийти з Партії регіонів два тижні?

– Чому?

– Тому що погрози були не тільки йому, а й усьому оточенню.

– Що кажуть?

– Не буду я говорити, що кажуть. Це минуле і, слава Богу, вчора він добився того, що оголосили заяву. Далі подивимося.

– Це все ж якісь перемови, правильно?

– Це не перемови, ми не йдемо на перемови. Ні він, ні я. Ми вимагаємо визнати за нами право вийти з фракції тоді, коли ми хочемо. Я просто це зробила дуже стрімко і швидко, я публічна особа, тому вже важче зі мною говорити. І всі знають, що я не промовчу.

А Володя – він вперше депутат Верховної Ради, він був депутатом районної, міської, обласної рад, а тепер тут. І йому просто зробили таке, що всі, хто з ним зв’язаний дружбою, стосунками, роботою, всім цим людям погрожували. І його благали «Володя, щось зроби, бо нас, тебе й Інну знищать».

– Скільки таких людей у парламенті, які відчувають такий тиск як і ви?

– Мінімум 60 людей, які хочуть вийти з фракції, і яким погрожують зранку до ночі.

– Ваш прогноз? Якщо вони вийдуть, то це буде новий парламент? 60 – це багато?

– 60 – це достатньо. Більше того, є позафракційні, яких сьогодні більше ніж 30 чоловік і група Литвина у тому числі. Ці дії потребують величезної мужності, тому що влада поводить себе так, ніби завтра вже немає.

Влада почали дуже жорстко і безапеляційно діяти, але я впевнена – це вже початок кінця. Але я просила і опозиційних лідерів, і всіх, хто зацікавлений в демократії України, максимально заявити про те, що ті люди, які ухвалять рішення про вихід зі фракції і про створення нової проєвропейської більшості в Україні, що ці люди отримають захист. Дуже тяжко одному йти проти такої машини.

– Хто може його забезпечити?

– І на сьогодні ми вже маємо подібні заяви і Віталія Кличка, не чули ще від Арсенія Яценюка вголос, але я знаю, що і «Батьківщина» готова сказати, що опозиція готова захистити, навіть, коли люди не входять до лав опозиції. Бо ж погодьтеся, це неправильно, знаєте, вийти з одного, а потім до когось знову прийти. Для тих людей, які цінності ставлять вище, всі ми повинні сказати, що ми Вам дамо і допомогу, і захист. Правозахисні організації теж повинні допомогти цим людям, щоб вони не думали, що вони вийдуть і залишаться один на один з цією винищувальною машиною, яка їм загрожує. До речі, я всім своїм колегам кажу «не бійтеся»…

– Публічність тут може допомогти? Публічні заяви?

– Публічність тут працює. Вона не просто допомагає, вона працює. І цим треба користуватися. Я впевнена, що цей процес пройде і в результаті, ми створимо нову більшість у парламенті, повернемося до парламентсько-президентської республіки, переформатуємо владу мирним шляхом і таким чином розпочнемо перезавантаження влади, про яке каже Майдан.

– Чи правильно я Вас зрозуміла, що не перевибори змінять ситуацію?

– Поки ми не змінимо систему владу взагалі, нелегітимною зміною Конституції влада була в країні узурпована. Якщо в перші два роки це подавалося, іноземцям у тому числі, що це треба, щоб провести реформи, то всі зрозуміли, що одне говорилося, інше – робилося. І я в тому числі зрозуміла. На сьогодні, ми повинні актом Верховної Ради( це просто – у 226 голосів він приймається) повернутися до легітимності конституційного ладу, таким чином ввести Конституцію 2004 року, забрати повноваження у президента і залишити лише ті, які були по Конституції 2004 року, сформувати уряд через парламент. Тому що, якщо ми зараз за цією системою влади підемо на перевибори, то перевибори стануть громадянською війною.

– Опозиції зараз теж непросто. Арсеній Яценюк сказав, що по статті 10-й Кримінального кодексу України «про захоплення державної влади проходять Олександр Турчинов, Арсеній Яценюк, Олег Тягнибок і ще 8 людей, серед яких і Віталій Кличко»

– Я попереджали своїх колег, і опозицію у тому числі, що я впевнена, що зараз будуть робитися спроби під час свят, коли і Майдан буде святкувати, і парламент не буде працювати, і іноземні структури будуть у відпустці, буде робитися змова зачистити країну.

Я знаю про плани арештувати, незважаючи на мандати, 5 народних депутатів. Я про ці плани повідомила опозицію і просила, щоб вони думали, як до цього готуватися. Я впевнена, що якщо це буде зроблено, то країна просто стане дибки.

Влада думає, що як вони «слюсаря Іванова» звільнять за порушення режиму, то решта стануть слухняними, бо ж влада ставиться до країни, як до підприємства в оренді. А країна зовсім інша. І, не приведи Господь, зараз буде якийсь силовий варіант, адже це означає, що вже мирного Майдану не буде.

Нас тяжко запрягають, але вже коли поїхали, то не втримають. Суспільство не готове далі терпіти хамів у владі. Це правда. Навіть Схід, який зараз такий інертний до масових акцій, але голосувати за цю владу він уже не буде, він ненавидить їх.

На Півдні України, коли знесли всі регіональні еліти, закінчуючи районною радою, і поставили туди донецьких, які не знають специфіки, не люблять людей, які там живуть, яких поставили як яничар, то їх ненавидять.

На Сході України, і Харків є прикладом, що скільки там не було б чистих вулиць, фонтанів, парків, які дійсно побудовані Кернесом, але ми знаємо, що у багатьох тиранів теж чистенько і гладенько, і всі фонтани працюють, і його ненавидять. І він отримав під час виборів 30% голосів. І підробив вибори!

Тобто, їх не люблять. Ви знаєте, як у родині, коли жінка каже: «Все, я від тебе пішла, я тебе не люблю»,– а чоловік каже: «Та ну, сонечко, може, шубку, а може, машинку, а може, тебе смачно нагодую, а може, ми кудись поїдемо?»,– а вона відповідає: «Я не люблю тебе»…

– Знаєте, Інно Германівно, наші журналісти з першого дня ведуть прямі трансляції і з Євромайдану і потім, коли приїхали люди, або їх привезли, на підтримку чинної влади з Європейської площі і з Маріїнського парку, і цілком очевидно, що є різні категорії людей. Є люди, які вірять, що Віктор Янукович справді такий міцний господарник, який просто не може навести лад у країні, тому що йому заважає опозиція, а з іншого – дуже дорогий газ. Ви як оцінюєте те, що відбулося між президентом України і президентом Російської Федерації, і чи справді Україна отримала цей козир у вигляді дешевшого газу?

– Для мене було дежавю, коли я дивилася Віктора Януковича в Москві. Це було абсолютно подібне тому, як Юлія Тимошенко підписувала газові угоди. Тоді на неї було страшно дивитися, бо було видно, що людина боїться того, що робить і робить це під якимось впливом, у неї тремтіли руки і плечі.

У Віктора Януковича був той самий вигляд, було видно, що він боїться того, що робить. У нього тремтіла щока і нога. Тобто Володимир Путін продемонстрував дубль фактичної зради національних інтересів. Те, що Юлія Тимошенко зробила тоді, те ж саме зараз зробив Віктор Янукович. Я не буду здивована, якщо парламент за деякий час зробить слідчу комісію…

– І Ви її очолите?

– Буде дуже смішно, але може і так бути. Історія все знає, будь-які кульбіти. Треба розуміти, що путінська Росія – це не та Росія, яку багато хто любив. Путінська Росія, зразка третього терміну Путіна, це жорстока диктаторська машина, яка має за ціль лише одне: за рахунок прирощення території відновити нову Руську імперію.

– Ви таке говорите, а добрий Володимир Путін відпустив Михайла Ходорковського…

– За 8 років відбуття покарання Михайло Ходорковський уже не є для нього великою загрозою, як він вважає. І крім того, Захід зараз так обурений поведінкою Росії відносно України, що він зробив такий «різдвяний пряник» для іноземців, щоб хоч якось показати, що він добрий і гарний. Але, як зараз Україна не вірить своїй владі, так і світ не вірить Путіну, це абсолютно точно.

– На завершення попрошу зробити короткостроковий прогноз. Що нас очікує найближчим часом?

– Я думаю, що у новому році у нас буде ще кілька Майданів, без цього владу не можна буде зрушити, і наприкінці вибори, які змінять владу. Ця влада не втримається.