Львів – Студенти та молодь Львова знову вийшли 10 грудня на площу, щоб продемонструвати свою підтримку затриманим активістам й засудити силові дії влади. А як у Львові ставляться до можливого силового розгону Майдану у Києві?
Понад 10 тисяч молодих людей знову виходили на львівський Майдан – площу перед пам’ятником Шевченка, щоб висловити свою підтримку затриманим активістам київського Майдану.
Як і раніше, щовечора з-під Львівської облради добровольці виїжджають до Києва, щоб замінити учасників київського Майдану. Та тепер – їдуть лише чоловіки.
Чим напруженішою стає ситуація, тим більше люди задумуються, що ж буде далі? Можливі варіанти обговорюють удома, в установах, у кав’ярнях, у поліклініках і на вулиці.
Силові методи – недопустимі
Академік Ігор Юхновський вважає неприпустимим силовий розгін Майдану й наголошує, що влада повинна дослухатися думки народу, розчарованого припиненням євроінтеграції та обуреним насиллям «Беркуту».
«Застосовують силу, арештовують невинних людей, а коли все втихомириться, то всі проситимуть тих людей звільнити. Коли їх випустять, то вважатимуть, що все закінчено. Це тривіальний засіб, який використовують силові структури у світі, коли є такий масовий протест. Україна у цьому не є оригінальна», – пояснив Юхновський Радіо Свобода.
Академік вважає, що влада мала б не провокувати протести, а попереджати їх розумними кроками. Так, на думку Ігоря Юхновського, те, що учасники Майдану перебувають у приміщенні Київської міської адміністрації свідчить не про їхню агресію, а радше про неспроможність влади запропонувати прийнятні умови для людей, що хочуть відстояти свою думку.
Директор інституту українознавства імені Крип’якевича Микола Литвин теж застерігає від застосування сили.
«Силовий метод може бути застосований згідно міжнародного права у час війни, громадянської війни у нас немає. А є діалог, протистояння, дискусія. Тут жодні силові методи проти народу недопустимі», – каже Литвин.
«Розгін Майдану – це початок проблем»
Силовий розгін Майдану 30 листопада, на думку професора Львівського університету імені Франка Анатолія Романюка був свідомою провокацією. Це застосування сили продемонструвало слабкість влади, яка не має раціональних аргументів, щоб вплинути на протестувальників.
«Розігнати Майдан, який є в Києві, за допомогою фізичної сили можна. І ми були свідками, що влада в ніч на 10 грудня зуміла мобілізувати значну кількість силових структур. Але що далі робити? Розгін Майдану це не вирішення питання, це початок проблем. Тоді треба або вводити надзвичайний стан чи комендантську годину, тобто робити якісь дії, які передбачають тиск на суспільство. Неділя показала – попри велику кількість людей, які приїхали до Києва, велика частка, 90% були кияни. Проти такої кількості людей, яка вийшла, влада не має фізичних сил. Власне це стало головним чинником , тому і не застосовували силовий тиск і не можуть. Бо тоді влада опиняється у глухому куті», – наголосив професор Анатолій Романюк.
Проти застосування силових методів до учасників Майдану виступив й обласний осередок Партії регіонів, про що мовиться в оприлюдненій заяві.
Понад 10 тисяч молодих людей знову виходили на львівський Майдан – площу перед пам’ятником Шевченка, щоб висловити свою підтримку затриманим активістам київського Майдану.
Як і раніше, щовечора з-під Львівської облради добровольці виїжджають до Києва, щоб замінити учасників київського Майдану. Та тепер – їдуть лише чоловіки.
Чим напруженішою стає ситуація, тим більше люди задумуються, що ж буде далі? Можливі варіанти обговорюють удома, в установах, у кав’ярнях, у поліклініках і на вулиці.
Силові методи – недопустимі
Академік Ігор Юхновський вважає неприпустимим силовий розгін Майдану й наголошує, що влада повинна дослухатися думки народу, розчарованого припиненням євроінтеграції та обуреним насиллям «Беркуту».
«Застосовують силу, арештовують невинних людей, а коли все втихомириться, то всі проситимуть тих людей звільнити. Коли їх випустять, то вважатимуть, що все закінчено. Це тривіальний засіб, який використовують силові структури у світі, коли є такий масовий протест. Україна у цьому не є оригінальна», – пояснив Юхновський Радіо Свобода.
Академік вважає, що влада мала б не провокувати протести, а попереджати їх розумними кроками. Так, на думку Ігоря Юхновського, те, що учасники Майдану перебувають у приміщенні Київської міської адміністрації свідчить не про їхню агресію, а радше про неспроможність влади запропонувати прийнятні умови для людей, що хочуть відстояти свою думку.
Директор інституту українознавства імені Крип’якевича Микола Литвин теж застерігає від застосування сили.
«Силовий метод може бути застосований згідно міжнародного права у час війни, громадянської війни у нас немає. А є діалог, протистояння, дискусія. Тут жодні силові методи проти народу недопустимі», – каже Литвин.
«Розгін Майдану – це початок проблем»
Силовий розгін Майдану 30 листопада, на думку професора Львівського університету імені Франка Анатолія Романюка був свідомою провокацією. Це застосування сили продемонструвало слабкість влади, яка не має раціональних аргументів, щоб вплинути на протестувальників.
«Розігнати Майдан, який є в Києві, за допомогою фізичної сили можна. І ми були свідками, що влада в ніч на 10 грудня зуміла мобілізувати значну кількість силових структур. Але що далі робити? Розгін Майдану це не вирішення питання, це початок проблем. Тоді треба або вводити надзвичайний стан чи комендантську годину, тобто робити якісь дії, які передбачають тиск на суспільство. Неділя показала – попри велику кількість людей, які приїхали до Києва, велика частка, 90% були кияни. Проти такої кількості людей, яка вийшла, влада не має фізичних сил. Власне це стало головним чинником , тому і не застосовували силовий тиск і не можуть. Бо тоді влада опиняється у глухому куті», – наголосив професор Анатолій Романюк.
Проти застосування силових методів до учасників Майдану виступив й обласний осередок Партії регіонів, про що мовиться в оприлюдненій заяві.