(Рубрика «Точка зору»)
У мене є просте правило: коли чогось не розумієш – завжди дивися на карту світу. Вона дає значно більше відповідей про всі нюанси нашої внутрішньої політики, ніж будь-які заяви, програми партій і їхні результати на виборах. Ми не ізольовані від світу, а отож в Україні тією чи іншою мірою відбуваються ті ж самі процеси, що і в нашій частині світу взагалі.
Росія скоро теж розпочне євроінтеграцію, тож не варто спішити в Митний cоюз
Тому мені сильно не подобається, що Євромайдан пробують спростити, спримітизувати до гасел «Зека – на нари», перекривлювань Азірова і «Слава Україні!». Справді історичні події аж такими простими не бувають. Іншими словами кажучи, чхати я хотів на революцію, одним із фетишів якої є Богословська й її заяви.
Натомість уже сама назва, народжена експромтом – Євромайдан – відсилає нас до глибших і важливіших контекстів. Західна цивілізація останнім часом почала відчувати дихання в потилицю таких потуг, як Китай та ісламський світ. І економічно, і демографічно вони дуже стрімко зростають, поставивши під пряму загрозу Захід як такий. Тому подобається нам це, чи ні, але в перспективі 20-30 років і Росія теж почне посилену інтеграцію з західною цивілізацією, зокрема з ЄС. Це неминуче. Під питанням тільки форма Росії на той час – чи відбудеться розпад імперії, чи зміниться диктатура на демократію і тому подібне. Але повторюю – перед загрозами Китаю й ісламу всі сили, які ментально належать до Заходу, до християнського культурного світу, єднатимуться в один потужний блок глобального масштабу.
Не тільки Україна потрібна Європа, а й Європі дуже потрібна Україна
Якщо ж в Україні зараз переможе силовий режим диктатора, то це неминуче вириває нас з європейського контексту. Розпочинаються санкції, міжнародна ізоляція і перетворення країни в справжню зону чи табір. У цій ситуації Януковича муситиме підтримати Кремль, що стане водночас причиною охолодження стосунків із ЄС та початком побудови російської неоімперії. Тобто в Європі замість інтеграції потроху починатиметься нова холодна війна. Замість об’єднання, покликаного посилити наш Західний світ, у життя втілиться концепція «розділяй і владарюй», гонка озброєнь, розквіт пропаганди, яка може в підсумку навіть довести ситуацію до війни. Не кажучи вже про те, що у випадку ізоляції Янукович витрачатиме бюджет на правоохоронні органи і армію, а не на освіту й інновації, що стрімко перетворить нас у захирілу версію деспотичної Кореї.
Тому сьогодні не тільки Україні потрібна Європа, а й Європі дуже потрібна Україна. Боротьба йде за перспективу й першість всієї західної цивілізації. І українці – хто осмислено, а хто й відрухово – вийшли боронити Європу тільки тому, що за своєю суттю є європейцями. Ось той контекст, який додає нашим протестам потрібної глибини й мотивації. Ми стоїмо не тільки за себе, а й за Європу. Серце Європи сьогодні б’ється в Києві.
Хочемо справді докорінних змін – будьмо глибшими.
Андрій Любка – письменник
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода