Впливові західні видання вважають, що президент Янукович своїм раптовим рішенням заблокувати угоду з ЄС «різко усунув головну перешкоду на шляху до задоволення глобальних амбіцій глави Кремля, Володимира Путіна, котрий створює до 2015 року свою євразійську економічну і політичну зону, де Москва розгортатиме своє глобальне змагання зі США, ЄС та Китаєм». Впливові експерти на Заході визнають, що втрата України «у загальних рисах неприємність, але, у першу чергу, для самої України». А в Європі й надалі вважають, що треба набратися терпіння, коли самі українці вирішать, чи йти їм до Росії, чи ж до ЄС. Впливові видання також наголошують, що втрата України – це підсумок наївних підходів ЄС до Росії та критикують канцлера Німеччини Анґелу Меркель, котра пропонує обговорити долю України на переговорах Росії та ЄС.
Впливовий американський часопис National Interest запитує, чому Янукович сказав «ні» Європі та відзначає, що причин є кілька, але головна з них – намагання президента України та його оточення максимально зберегти свою владу від зовнішніх впливів та згубних для неї демократичних реформ. Хоча, як йдеться тут у статті Ніколая Ґвоздєва, місцева українська еліта, приваблена більшим доступом до величезного європейського ринку, справді здійснювала низку кроків, щоб наблизити свої державні інституції до європейських стандартів, але в українському парламенті в останній момент різко загальмували ухвалення основних рішень, котрі привели б до угод про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС. І тут головним фактором стала Росія, від якої Україна сильно залежить в енергетиці, торгівлі та фінансах. В аналізі також наголошується, що таке рішення української влади «стало головною невдачею у політиці Заходу». Видання також вважає, що США «не збираються витрачати багато часу, окрім риторики, на цю проблему». А ЄС, як кажуть європейські експерти, яких цитує видання, «став жертвою своєї ж наївної політики щодо Росії... бо Брюссель завжди бачив себе тим, хто не бере участі у геополітичних іграх, але за іронією долі – енергетична нахрапистість Путіна примусила ЄС, через його енергетичну залежність від Росії, грати у цю геополітичну гру». Питання тепер лише в тому, кому більше до вподоби ситуаційний пристосуванець президент Янукович на чолі 46-мільйонної України – Путіну, чи ЄС?
Відомий болґер Financial Times, Ґідеон Рахман, розпитував останніми днями американських і європейських чиновників, як США і ЄС сприйняли відмову Києва підписати угоду про асоціацію з ЄС. Він цитує одного зі західних аналітиків, котрий сказав: «Захід вперше програв Росії у змаганні в м’якій силі». Рахман також робить висновок, що реакції західних чиновників на крок України були «більш спокійними», аніж він очікував, бо «в загальних рисах те, що відбулося, вважають великою неприємністю, але, у першу чергу, для самої України». «Існує також переконання, що росіяни виграли цей поєдинок завдяки більшим приманкам, які не доступні Заходу», – робить висновок Рахман. Він також цитує одного з чиновників на Заході, який сказав, що «у кінцевому підсумку справу вирішили гроші, але не для України, а для певних українських кланів». Автор запитує, чи могла Європа дати більше? Мабуть, так, каже Рахман, і продовжує: «Однак у європейців є спокійна впевненість у тому, що в довготривалій перспективі в інтересах України орієнтуватися на Захід, а не на Москву. В Європі й надалі вважають, що рано чи пізно українці це зрозуміють». «Стратегічне терпіння» – ось гасло поточного моменту», – передає Ґідеон Рахман думки західних чиновників та експертів щодо ситуації в Україні.
Професор британського коледжу з Кембріджа Майкл Кучинський вважає у листі, оприлюдненому тією ж Financial Times, що якраз погано зіграні в сценарії щодо України ролі ЄС та МВФ – з їхніми пропозиціями реформ для влади Януковича – і штовхнули Україну в обійми Росії. Тепер же, кзауважує Кучинський: «ЄС повинен швидко і чітко оцінити ситуацію, а ми тримаймо пальці в очікуванні».
Польська Gazeta Wyborcza цитує відомого польського політика і дисидента, колишнього президента Польщі Леха Валенсу, котрий вважає, що ЄС заслабий у своєму намаганні захистити Україну від Росії, коли Київ набагато сильніше залежить в економічному плані від примх Москви. Тому ЄС, як радить колишній лідер польської революційної «Солідарності» Лех Валенса, мусить добре подумати, чи варто йому воювати з Росією заради України, і що Брюссель робитиме, якщо Москва відключить українцям газ взимку. Валенса також оцінює позицію Александра Квасневського, котрий пропонує, мовляв, нехай самі українці вирішують на виборах президента у 2015 році, чи бути їм із Росією, чи ж із Європейським союзом. «Наступний політик – теоретик, – іронізує на це Валенса, – що він (Квасневський) зробить, як залишимо українців без теплої води? Нехай вони краще будуть більш виваженими».
Впливова The Wall Street Journal вважає, що прогноз американського політика та експерта Збігнєва Бжезинського про вирішальну роль України для витворення Кремлем нової імперської геополітичної потуги набирає реальних рис. «У сьогоднішній боротьбі за Україну ставки залишаються такими ж», – йдеться у статті. Газета також засуджує пропозицію канцлера Німеччини Анґели Меркель обговорити долю України і східних сусідів ЄС на переговорах Росії та ЄС і додає: «немов би ці країни були справді незалежними в останні 22 роки».
Впливовий американський часопис National Interest запитує, чому Янукович сказав «ні» Європі та відзначає, що причин є кілька, але головна з них – намагання президента України та його оточення максимально зберегти свою владу від зовнішніх впливів та згубних для неї демократичних реформ. Хоча, як йдеться тут у статті Ніколая Ґвоздєва, місцева українська еліта, приваблена більшим доступом до величезного європейського ринку, справді здійснювала низку кроків, щоб наблизити свої державні інституції до європейських стандартів, але в українському парламенті в останній момент різко загальмували ухвалення основних рішень, котрі привели б до угод про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС. І тут головним фактором стала Росія, від якої Україна сильно залежить в енергетиці, торгівлі та фінансах. В аналізі також наголошується, що таке рішення української влади «стало головною невдачею у політиці Заходу». Видання також вважає, що США «не збираються витрачати багато часу, окрім риторики, на цю проблему». А ЄС, як кажуть європейські експерти, яких цитує видання, «став жертвою своєї ж наївної політики щодо Росії... бо Брюссель завжди бачив себе тим, хто не бере участі у геополітичних іграх, але за іронією долі – енергетична нахрапистість Путіна примусила ЄС, через його енергетичну залежність від Росії, грати у цю геополітичну гру». Питання тепер лише в тому, кому більше до вподоби ситуаційний пристосуванець президент Янукович на чолі 46-мільйонної України – Путіну, чи ЄС?
Відомий болґер Financial Times, Ґідеон Рахман, розпитував останніми днями американських і європейських чиновників, як США і ЄС сприйняли відмову Києва підписати угоду про асоціацію з ЄС. Він цитує одного зі західних аналітиків, котрий сказав: «Захід вперше програв Росії у змаганні в м’якій силі». Рахман також робить висновок, що реакції західних чиновників на крок України були «більш спокійними», аніж він очікував, бо «в загальних рисах те, що відбулося, вважають великою неприємністю, але, у першу чергу, для самої України». «Існує також переконання, що росіяни виграли цей поєдинок завдяки більшим приманкам, які не доступні Заходу», – робить висновок Рахман. Він також цитує одного з чиновників на Заході, який сказав, що «у кінцевому підсумку справу вирішили гроші, але не для України, а для певних українських кланів». Автор запитує, чи могла Європа дати більше? Мабуть, так, каже Рахман, і продовжує: «Однак у європейців є спокійна впевненість у тому, що в довготривалій перспективі в інтересах України орієнтуватися на Захід, а не на Москву. В Європі й надалі вважають, що рано чи пізно українці це зрозуміють». «Стратегічне терпіння» – ось гасло поточного моменту», – передає Ґідеон Рахман думки західних чиновників та експертів щодо ситуації в Україні.
Професор британського коледжу з Кембріджа Майкл Кучинський вважає у листі, оприлюдненому тією ж Financial Times, що якраз погано зіграні в сценарії щодо України ролі ЄС та МВФ – з їхніми пропозиціями реформ для влади Януковича – і штовхнули Україну в обійми Росії. Тепер же, кзауважує Кучинський: «ЄС повинен швидко і чітко оцінити ситуацію, а ми тримаймо пальці в очікуванні».
Польська Gazeta Wyborcza цитує відомого польського політика і дисидента, колишнього президента Польщі Леха Валенсу, котрий вважає, що ЄС заслабий у своєму намаганні захистити Україну від Росії, коли Київ набагато сильніше залежить в економічному плані від примх Москви. Тому ЄС, як радить колишній лідер польської революційної «Солідарності» Лех Валенса, мусить добре подумати, чи варто йому воювати з Росією заради України, і що Брюссель робитиме, якщо Москва відключить українцям газ взимку. Валенса також оцінює позицію Александра Квасневського, котрий пропонує, мовляв, нехай самі українці вирішують на виборах президента у 2015 році, чи бути їм із Росією, чи ж із Європейським союзом. «Наступний політик – теоретик, – іронізує на це Валенса, – що він (Квасневський) зробить, як залишимо українців без теплої води? Нехай вони краще будуть більш виваженими».
Впливова The Wall Street Journal вважає, що прогноз американського політика та експерта Збігнєва Бжезинського про вирішальну роль України для витворення Кремлем нової імперської геополітичної потуги набирає реальних рис. «У сьогоднішній боротьбі за Україну ставки залишаються такими ж», – йдеться у статті. Газета також засуджує пропозицію канцлера Німеччини Анґели Меркель обговорити долю України і східних сусідів ЄС на переговорах Росії та ЄС і додає: «немов би ці країни були справді незалежними в останні 22 роки».