Київ – Рік з року в світі зростає кількість курців, а ось кількість людей, залежних від наркотиків залишається відносно незмінною: їх регулярно споживають близько 5% населення планети. Такі дані наводить Світовий банк у своєму новому звіті, присвяченому ризикам здоров’ю. Україна, за результатами цього дослідження, опинилася поруч із Росією та Білоруссю в когорті країн із найвищим показником споживання алкоголю. Експерти запевняють, що, просто заборонивши рекламу горілки та пива, проблему алкоголізму не вирішити. Економічний добробут і краща якість життя – найкращі засоби попередження цієї шкідливої звички, на їхню думку.
Новий звіт Світового банку має промовисту назву «Коли ти ризикуєш своїм здоров’ям: причини, наслідки та способи подолання ризикованої поведінки». У ньому подаються дані щодо змін з роками шкідливих звичок людей у різних країнах світу. Експерти Світового банку б’ють на сполох: куріння, вживання наркотиків, нездорове харчування та небезпечний секс поширюються по всьому світу, особливо в країнах, що розвиваються.
Так, у звіті йдеться про те, що щороку в світі на кожен мільйон жителів планети припадає до півсотні смертей від наркотиків. При цьому впродовж останнього десятиліття, за даними дослідження Світового банку, кількість наркозалежних людей у віці від 15 до 64 років практично не змінювалася: близько 5% населення планети й далі залежить від наркотиків.
Кількість курців зростає в геометричній прогресії
Тим часом інша шкідлива звичка – куріння, яка не отримує такого осуду соціуму, шириться планетою в геометричній прогресії. За останнє сторіччя кількість викурених цигарок на душу населення Землі зросла в 100 разів. При цьому абсолютна більшість хронічних курців із країн з низьким та середнім рівнем доходів. Так, більш як третину цигарок викурюють у Китаї. Велика кількість курців, порівняно з іншими країнами, проживає також у Росії, США, Індонезії та Японії. Україна також не пасе задніх у цьому непочесному рейтингу: вона посіла 14-у позицію в списку 15 країн із найбільшим відсотком курців з-поміж чоловіків.
Втім, найбільш тривожний результат Україна отримала за показником споживання алкоголю (drinking score). Поруч із Росією, Білоруссю, Белізом та Еквадором вона опинилася в компанії країн, де цей показник сягнув найвищих меж.
Головний редактор звіту Даміан де Вальк розповів Радіо Свобода, що шкідливі звички батьків майже завжди впливають на дітей.
«Ми бачимо, що це впливає на дітей. По-перше, вони від юних літ мають перед очима приклад куріння чи пиття алкоголю, або ж вони вимушені пропускати школу через хвороби своїх батьків», – зазначивДаміан де Вальк.
Економічний розвиток – найкраща профілактика масового алкоголізму
Світовий банк приділяє багато уваги тому, як зменшити привабливість усього шкідливого. З-поміж універсальних рецептів експерти називають, приміром, оподаткування алкоголю, законодавчі обмеження його продажу, просвітницькі інформаційні кампанії, що допомогли б людям усвідомити наслідки шкідливих звичок.
Український соціолог Євген Головаха пояснює, що велику роль у споживанні алкоголю відіграє традиція. Але до неї додаються соціальна неблагополучність і економічна скрута. Алкоголь стає способом втекти від цього.
«Якщо ми хочемо подолати алкоголізм, то потрібно забезпечити сталий економічний розвиток, розбудову здорового повноцінного дозвілля, а також проводити антиалкогольну пропаганду з одночасним поступовим подорожчанням алкогольних напоїв», – пояснює соціолог.
Голова координаційної ради Асоціації зовнішньої реклами України Артем Біденко вважає, що законодавчі методи протидії шкідливим звичкам, як-от обмеження продажу алкоголю підліткам, зменшення реклами тютюну й відповідних напоїв, – це лише одна п’ята від того, що потрібно робити. Решта дій держави та суспільства має бути спрямована на зміну соціальних звичаїв, моделей поведінки. Реклама, на думку експерта, відтворює вже усталені в соціумі моделі поводження.
«Прибирання кількості реклами зменшує фактори ризику, зменшує можливості доступу алкоголю для підлітків, для молодих людей, можливість повторного споживання, але однозначно не прибирає погані звички. Але для того, щоб люди почали менше пити, потрібно створити умови, в яких люди не будуть пити, не будуть відчувати депресію, знаходитимуть інші заняття для проведення вільного часу», – зауважує експерт.
Експерти Світового банку наголошують на тому, що шкідливі звички впливають не лише на людину, яка їх має, але й на її оточення. Один із таких впливів – поширення інфекцій. Так, приміром, у Росії понад 37% тих, хто вживає ін’єкційні наркотики, є носіями ВІЛ.
Новий звіт Світового банку має промовисту назву «Коли ти ризикуєш своїм здоров’ям: причини, наслідки та способи подолання ризикованої поведінки». У ньому подаються дані щодо змін з роками шкідливих звичок людей у різних країнах світу. Експерти Світового банку б’ють на сполох: куріння, вживання наркотиків, нездорове харчування та небезпечний секс поширюються по всьому світу, особливо в країнах, що розвиваються.
Так, у звіті йдеться про те, що щороку в світі на кожен мільйон жителів планети припадає до півсотні смертей від наркотиків. При цьому впродовж останнього десятиліття, за даними дослідження Світового банку, кількість наркозалежних людей у віці від 15 до 64 років практично не змінювалася: близько 5% населення планети й далі залежить від наркотиків.
Кількість курців зростає в геометричній прогресії
Тим часом інша шкідлива звичка – куріння, яка не отримує такого осуду соціуму, шириться планетою в геометричній прогресії. За останнє сторіччя кількість викурених цигарок на душу населення Землі зросла в 100 разів. При цьому абсолютна більшість хронічних курців із країн з низьким та середнім рівнем доходів. Так, більш як третину цигарок викурюють у Китаї. Велика кількість курців, порівняно з іншими країнами, проживає також у Росії, США, Індонезії та Японії. Україна також не пасе задніх у цьому непочесному рейтингу: вона посіла 14-у позицію в списку 15 країн із найбільшим відсотком курців з-поміж чоловіків.
Your browser doesn’t support HTML5
Втім, найбільш тривожний результат Україна отримала за показником споживання алкоголю (drinking score). Поруч із Росією, Білоруссю, Белізом та Еквадором вона опинилася в компанії країн, де цей показник сягнув найвищих меж.
Головний редактор звіту Даміан де Вальк розповів Радіо Свобода, що шкідливі звички батьків майже завжди впливають на дітей.
«Ми бачимо, що це впливає на дітей. По-перше, вони від юних літ мають перед очима приклад куріння чи пиття алкоголю, або ж вони вимушені пропускати школу через хвороби своїх батьків», – зазначивДаміан де Вальк.
Економічний розвиток – найкраща профілактика масового алкоголізму
Світовий банк приділяє багато уваги тому, як зменшити привабливість усього шкідливого. З-поміж універсальних рецептів експерти називають, приміром, оподаткування алкоголю, законодавчі обмеження його продажу, просвітницькі інформаційні кампанії, що допомогли б людям усвідомити наслідки шкідливих звичок.
Український соціолог Євген Головаха пояснює, що велику роль у споживанні алкоголю відіграє традиція. Але до неї додаються соціальна неблагополучність і економічна скрута. Алкоголь стає способом втекти від цього.
«Якщо ми хочемо подолати алкоголізм, то потрібно забезпечити сталий економічний розвиток, розбудову здорового повноцінного дозвілля, а також проводити антиалкогольну пропаганду з одночасним поступовим подорожчанням алкогольних напоїв», – пояснює соціолог.
Голова координаційної ради Асоціації зовнішньої реклами України Артем Біденко вважає, що законодавчі методи протидії шкідливим звичкам, як-от обмеження продажу алкоголю підліткам, зменшення реклами тютюну й відповідних напоїв, – це лише одна п’ята від того, що потрібно робити. Решта дій держави та суспільства має бути спрямована на зміну соціальних звичаїв, моделей поведінки. Реклама, на думку експерта, відтворює вже усталені в соціумі моделі поводження.
«Прибирання кількості реклами зменшує фактори ризику, зменшує можливості доступу алкоголю для підлітків, для молодих людей, можливість повторного споживання, але однозначно не прибирає погані звички. Але для того, щоб люди почали менше пити, потрібно створити умови, в яких люди не будуть пити, не будуть відчувати депресію, знаходитимуть інші заняття для проведення вільного часу», – зауважує експерт.
Експерти Світового банку наголошують на тому, що шкідливі звички впливають не лише на людину, яка їх має, але й на її оточення. Один із таких впливів – поширення інфекцій. Так, приміром, у Росії понад 37% тих, хто вживає ін’єкційні наркотики, є носіями ВІЛ.