Київ – Українці звинувачують у Голодоморі Сталіна і вважають, що жертв трагедії 1932-33 років треба вшановувати на державному рівні. Про це говорить загальнонаціональне опитування «80-ті роковини Голодомору – уроки минулого для майбутнього» Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва». Тим часом експерти наголошують, що влада ігнорує таку думку громадян, адже належних заходів, присвячених вшануванню пам’яті Голодомору, не організовує.
Сталінський режим, а не природні обставини – головна причина Голодомору 1932-33 років. Такої думки дотримуються 64 відсотки учасників загальнонаціонального опитування «80-і роковини Голодомору – уроки минулого для майбутнього» Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».
«Коли ми дивилися на прихильників різних політичних сил, то навіть ті, хто голосував за комуністів (згідно з опитуванням, 64 відсотки – ред.), із цим згодні. Це досить цікаве явище, адже очевидно, що організовували голод тодішні комуністи», – наголошує директор Фонду Ірина Бекешкіна.
Основним джерелом інформації про Голодомор для переважної більшості українців (60 відсотків) нині є ЗМІ, однак майже половина (48 відсотків) дізналися про нього і через родинні розповіді. І хоча про великий Голод ніколи не чули лише 2 відсотки українців, понад половина (53 відсотки) все ж таки знають про нього лише «в загальних рисах».
Голодомор – «козирна» карта, яку то витягають, то ховають – історик
У цілому ж понад половина (53 відсотки) українців вважає, що проблема Голодомору не об’єднує, але і не роз’єднує Україну.
Між тим, науковий співробітник відділу історії України 20-30-х років ХХ століття Інституту історії України НАНУ Людмила Гриневич наголошує, що українське суспільство досі до кінця не осмислило важливості проблематики Голодомору.
«Голод – найбрутальніше порушення права людини на життя. Історики довели, що катастрофічні наслідки голоду, як правило, в тих державах, де недемократичні режими або є колоніальна експлуатація. І в цьому контексті, коли ми сьогодні говоримо про голод, то ми не лише віддаємо данину пам’яті загиблих, але ми обстоюємо людські права, принципи демократії, говоримо, що ніякого виправдання не може бути для нищення людського життя», – каже вона.
Утім історик констатує, що державна політика пам’яті в Україні сьогодні відсутня, адже зокрема відсутні належні заходи зі вшанування жертв трагедії 1932-33 років. А це, на переконання Гриневич, демонструє недемократичність нинішньої влади, яка ігнорує думку понад 60 відсотків українців про те, що роковини Голодомору мають відзначатися на державному рівні.
«Голодомор сьогодні лишається козирною картою у колоді, яку то витягають, то ховають. Офіційна політика пам’яті не може зводитися до того, аби один раз на рік наші найвищі урядовці лише в «подекуди їм одним тільки відомий час» відвідували меморіал і покладали квіти», – наголошує Гриневич.
Влада проситиме Кирила про панахиду – Герман
Тим часом позаштатний радник президента Ганна Герман минулого тижня наголосила, що Віктор Янукович цього року приділив багато уваги відзначенню 80-х роковин Великого Голоду.
«Зокрема, те, що вдалося зробити, і те, чого Україна не могла зробити протягом багатьох минулих років, – це розгорнути дуже широке відзначення Голодомору у світі: в 47 столицях світових держав на найбільш почесних місцях буде відбуватися відзначення 80-х роковин за участю керівників тих держав», – наголосила Герман.
Вона також зазначила про намір української влади звернутися до московського патріарха Кирила з проханням відслужити панахиду в пам’ять про жертв Голодомору.
Водночас, коментуючи відсутність у президентському указі «Про заходи у зв’язку з 80-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні» слова «геноцид», Ганна Герман зауважила, що сам документ свідчить про «глибокий пошанівок» Віктора Януковича до трагедії 1932-33 років.
Між тим, згідно із дослідженням соціологічної групи «Рейтинг», майже дві третини (66%) українців визнають, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом українського народу.
Читайте більше тут: