Брюссель – Україна з наближенням саміту у Вільнюсі зазнає великого тиску як іззовні, так і всередині – через економічний спад. У Євросоюзі усвідомлюють вразливість нинішньої української влади перед зростанням політичної та фінансової напруженості. Тому між великою східною сусідкою, Росією, та об’єднаною Європою тривають змагання пропозицій, мета яких – схилити офіційний Київ на той чи інший бік.
Згідно зі щойно оприлюдненими прогнозами Європейського банку реконструкції та розвитку, українська економіка наступного року зазнає спаду. Навіть попри те, що зовнішні умови, скажімо, ситуація у єврозоні, з якою Україна має значний товарообіг, виглядатимуть дещо оптимістичніше. Тож не дивно, що влада України наразі зосередила зусилля на пошуку вливань у економіку, щоб уникнути дефолту.
Свої рішення проблем української економіки останнім часом активно пропонує Росія, звичайно, за умови відходу від євроінтеграційних сподівань.
Даля Ґрібаускайте, президент Литви, яка 28–29 листопада прийматиме у себе учасників саміту «Східного партнерства», каже, що всі держави-члени цієї ініціативи перебувають під тиском, а в України ще й назрівають серйозні економічні негаразди.
«Ми, звичайно, знаємо, що Україна нині перебуває під тиском, бо потребує додаткових фінансових ресурсів, – зазначає лідер Литви.– Особливо з огляду на деякі проблеми в економіці, що очікуються на початку наступного року. МВФ веде переговори з Україною щодо кредиту для відновлення та реформування економіки. Ми знаємо, що інша сторона (Росія – ред.) теж пропонує фінансові ресурси і не лише фінансові ресурси. Які саме, я офіційно сказати не можу».
Кредит МВФ може стати доступнішим за сприяння ЄС?
Тим часом переговори Києва із Євросоюзом у пошуках фінансової підтримки також тривають. Саме для цього наприкінці минулого тижня до Брюсселя приїздив віце-прем’єр-міністр Сергій Арбузов. Як пояснюють у Єврокомісії, мова справді йшла про надання Україні макрофінансової підтримки.
Отримання кредиту від Міжнародного валютного фонду ускладнюється тим, що Київ повинен виконати для цього низку умов, серед яких – гнучкіший курс гривні, зменшення дефіциту бюджету чи підняття тарифів за опалення.
Щодо можливих зустрічних фінансових пропозицій із боку ЄС, литовський експерт Лаурінас Касчунас із Центру досліджень Східної Європи каже Радіо Свобода, що, на його думку, мова йде, у першу чергу, щодо можливості менш суворих умов надання Україні кредиту від МВФ.
«Я гадаю, що мова йде насамперед про Міжнародний валютний фонд. Під впливом ЄС він може трохи пом’якшити умови (надання кредиту), скажімо, щодо тарифів на опалення для населення. Думаю, що саме про це йде мова, бо іншого механізму Європейський союз, тобто Захід, не має», – каже представник вільнюського аналітичного центру.
Як раніше повідомляли європейські інформагентства, Європейський союз наразі справді веде переговори з Міжнародним валютним фондом щодо можливості надання Україні фінансової допомоги. Щоправда, тільки на випадок, якщо Київ опиниться під більшим економічним тиском із боку Росії після можливого підписання угоди про асоціацію України з ЄС.
Згідно зі щойно оприлюдненими прогнозами Європейського банку реконструкції та розвитку, українська економіка наступного року зазнає спаду. Навіть попри те, що зовнішні умови, скажімо, ситуація у єврозоні, з якою Україна має значний товарообіг, виглядатимуть дещо оптимістичніше. Тож не дивно, що влада України наразі зосередила зусилля на пошуку вливань у економіку, щоб уникнути дефолту.
Свої рішення проблем української економіки останнім часом активно пропонує Росія, звичайно, за умови відходу від євроінтеграційних сподівань.
Даля Ґрібаускайте, президент Литви, яка 28–29 листопада прийматиме у себе учасників саміту «Східного партнерства», каже, що всі держави-члени цієї ініціативи перебувають під тиском, а в України ще й назрівають серйозні економічні негаразди.
«Ми, звичайно, знаємо, що Україна нині перебуває під тиском, бо потребує додаткових фінансових ресурсів, – зазначає лідер Литви.– Особливо з огляду на деякі проблеми в економіці, що очікуються на початку наступного року. МВФ веде переговори з Україною щодо кредиту для відновлення та реформування економіки. Ми знаємо, що інша сторона (Росія – ред.) теж пропонує фінансові ресурси і не лише фінансові ресурси. Які саме, я офіційно сказати не можу».
Кредит МВФ може стати доступнішим за сприяння ЄС?
Тим часом переговори Києва із Євросоюзом у пошуках фінансової підтримки також тривають. Саме для цього наприкінці минулого тижня до Брюсселя приїздив віце-прем’єр-міністр Сергій Арбузов. Як пояснюють у Єврокомісії, мова справді йшла про надання Україні макрофінансової підтримки.
Отримання кредиту від Міжнародного валютного фонду ускладнюється тим, що Київ повинен виконати для цього низку умов, серед яких – гнучкіший курс гривні, зменшення дефіциту бюджету чи підняття тарифів за опалення.
Щодо можливих зустрічних фінансових пропозицій із боку ЄС, литовський експерт Лаурінас Касчунас із Центру досліджень Східної Європи каже Радіо Свобода, що, на його думку, мова йде, у першу чергу, щодо можливості менш суворих умов надання Україні кредиту від МВФ.
«Я гадаю, що мова йде насамперед про Міжнародний валютний фонд. Під впливом ЄС він може трохи пом’якшити умови (надання кредиту), скажімо, щодо тарифів на опалення для населення. Думаю, що саме про це йде мова, бо іншого механізму Європейський союз, тобто Захід, не має», – каже представник вільнюського аналітичного центру.
Як раніше повідомляли європейські інформагентства, Європейський союз наразі справді веде переговори з Міжнародним валютним фондом щодо можливості надання Україні фінансової допомоги. Щоправда, тільки на випадок, якщо Київ опиниться під більшим економічним тиском із боку Росії після можливого підписання угоди про асоціацію України з ЄС.