Угода про асоціацію з ЄС стає примарнішою? (Огляд преси)

Київ – Сімдесята річниця вигнання нацистів із Києва відзначається особливо помпезно. Причому, як зауважує газета «Україна молода», все енергійніше відновлюються старі «совкові» методи показового «вшанування героїв» без згадки про те, що ж насправді тоді відбувалося. Утім, з історичних досліджень, що в останні десятиліття стали виходити друком на основі збережених в архівах документів, стає зрозумілим: наступ червоних військ на Київ у 1943-му був іще більш кривавим і руйнівним, ніж у 1918-му. Бо для Сталіна було принциповим узяти Київ до річниці Великої жовтневої соціалістичної революції. Саме тому, що так поспішали, багато людей загинули при штурмі. Безборонні солдати на човнах, на понтонах і колодах перепливали Дніпро, а в цей час їх розстрілювала німецька авіація, цитує істориків видання у статті «Після Києва – Європа».

Шанси щодо підписання угоди про асоціацію України з ЄС цього року залишаються примарними, стверджує експерт газети «Україна молода». Він вважає, що поведінка української влади показує, що Юлія Тимошенко на свободі, хай навіть з урізаними політичними правами, – це для них неприйнятно. Хоча в якнайшвидшому підписанні угоди про асоціацію зацікавлені як український народ, так і владна верхівка, якій треба зберегти «демократичні» шанси на подальше перебування при владі після 2015 року. Втім, якщо навіть угоду не буде підписано зараз, з висоти історичної перспективи трагедії тут немає. Якщо Янукович змарнує такий шанс, за нього це зробить наступний президент, із оптимізмом зауважує політолог. Стаття називається «Передбачувана непередбачуваність».

Українська політика дедалі більше стає пародією на саму себе. Коловорот одних і тих самих персонажів створює запит на нові обличчя. Однак, як стверджує газета «День», обличчя, що претендують бути такими, виявляються або ляльками, спонсорованими олігархами різного рівня, або маловпливовими маргіналами, або взагалі залишаються на рівні містечкових «божевільних». Можливо, і є серед суспільних авторитетів локального масштабу більш-менш чесні персонажі, але як їх виявити? І взагалі, який має бути тест на істинність опозиціонера? Про це йдеться в матеріалі «Позасистемні чи ті, що випали із системи?».

Українські програмісти розробили ноу-хау, завдяки якому покупці можуть до придбання товару перевірити, чи не є він підробкою під знаний бренд. Зараз такою системою вже користуються кілька українських взуттєвих фірм, а також четверо виробників органічних продуктів харчування. Про те, як покупці можуть дізнатися про підробку, розповідає газета «Факти» у рубриці «Клуб споживачів».