Загроза «газової війни» Росії з Україною залишається темою, яка приваблює увагу багатьох міжнародних засобів масової інформації. Окрім цього читачі можуть дізнатися про проблеми українських виробників шоколаду та про поради фахівців щодо того, як Україні можна покращити свій імідж.
Агенція Reuters розповідає, що Європейський союз веде переговори з Міжнародним валютним фондом про можливість надання Україні фінансової допомоги кредитами, якщо Київ опиниться під економічним тиском Москви після можливого підписання угоди про асоціацію України з ЄС.
«Наближення пострадянської України до ЄС і віддалення її від сфери впливу Росії роздратувало Москву, яка пригрозила перекрити постачання газу своїй сусідці і вимагає від Києва повернення позик. Протистояння може стати одним із найуразливіших геополітичних моментів у відносинах Сходу і Заходу з часів закінчення Холодної війни», – зазначено у повідомленні, яке Reuters називає ексклюзивним.
У статті стверджується, що у разі підписання угоди про асоціацію України з ЄС наприкінці листопада і на випадок втілення погроз Москви вже розроблені плани, згідно з якими Європейський союз мав би постачати Україні газ, а МВФ буде готовий запропонувати надзвичайну фінансову допомогу.
Агенція цитує посадовця ЄС, який погодився говорити за умови нерозголошення його імені. Він стверджує, що переговори з МВФ ведуть дуже активно.
Тим часом Reuters цитує також уривок із заяви представника МВФ Ніколая Ґеорґієва, в якому стверджується, що «немає зв’язку між можливим підписанням угоди про асоціацію України та ЄС і переговорами про програму фінансування, яку підтримував би фонд».
У статті також згадано про багато розбіжностей між українським урядом, Євросоюзом та Міжнародним валютним фондом, які не тільки стоять на перешкоді підписанню угоди про асоціацію, а й заважають відновленню співпраці Києва з МВФ.
В окремій статті Reuters розповідає про інтерв’ю з російським прем’єр-міністром Дмитром Медведєвим, який стверджує, що Росія не збирається припиняти газопостачання в Україну.
Проте голова російського уряду і близький соратник президента Путіна чітко наголошує, що відносини Москви й Києва можуть змінитися, і тоді Росія буде менш поступливою у питаннях фінансової допомоги Україні.
Міжнародна версія New York Times розповідає не про можливу «газову війну» України з Росією, а про шоколадну, яка вже у розпалі.
Кореспондент Ендрю Крамер розповідає про київську шоколадну фабрику, яка колись носила ім’я Карла Маркса, і де виробрництво з липня скоротилося на 14% після того, як російська урядова служба заборонила імпорт виробів української компанії «Рошен».
New York Times розповідає, що «українська шоколадна фабрика має такі ж проблеми як і багато підприємств у країнах, розташованих між Європейським союзом та Росією. Вона опинилася у пастці між фронтами, у той час як протилежні сторони намагаються залучити країни у свої окремі торговельні угоди».
Журнал «Британсько-українського товариства» Ukrainian Dialogue одну зі свої статей присвятив темі покращення іміджу України у світі.
Фарзана Бадуель, яка працює в компанії Curzon PR і спеціалізується на питаннях реклами, іміджу та зв’язків з громадськістю, наголошує, що про Україну у світі зараз знають мало, а позитивна інформація потрібна зокрема для того, щоб привабити на український ринок туристів, інвесторів тощо.
Вона також цитує іншого фахівця галузі Террі Санделла про те, що позитивний образ країни «повинен бути таким, який визнають самі мешканці певної держави». «Якщо це не враховувати, і зосереджуватися лише на людях за межами країни, то такий створюваний імідж просто не буде триматися», – зазначає Санделл.
Стаття закінчується твердженням, що «марку України» можна покращити лише за умови тісної співпраці приватного сектора та уряду.
Агенція Reuters розповідає, що Європейський союз веде переговори з Міжнародним валютним фондом про можливість надання Україні фінансової допомоги кредитами, якщо Київ опиниться під економічним тиском Москви після можливого підписання угоди про асоціацію України з ЄС.
«Наближення пострадянської України до ЄС і віддалення її від сфери впливу Росії роздратувало Москву, яка пригрозила перекрити постачання газу своїй сусідці і вимагає від Києва повернення позик. Протистояння може стати одним із найуразливіших геополітичних моментів у відносинах Сходу і Заходу з часів закінчення Холодної війни», – зазначено у повідомленні, яке Reuters називає ексклюзивним.
У статті стверджується, що у разі підписання угоди про асоціацію України з ЄС наприкінці листопада і на випадок втілення погроз Москви вже розроблені плани, згідно з якими Європейський союз мав би постачати Україні газ, а МВФ буде готовий запропонувати надзвичайну фінансову допомогу.
Агенція цитує посадовця ЄС, який погодився говорити за умови нерозголошення його імені. Він стверджує, що переговори з МВФ ведуть дуже активно.
Тим часом Reuters цитує також уривок із заяви представника МВФ Ніколая Ґеорґієва, в якому стверджується, що «немає зв’язку між можливим підписанням угоди про асоціацію України та ЄС і переговорами про програму фінансування, яку підтримував би фонд».
У статті також згадано про багато розбіжностей між українським урядом, Євросоюзом та Міжнародним валютним фондом, які не тільки стоять на перешкоді підписанню угоди про асоціацію, а й заважають відновленню співпраці Києва з МВФ.
В окремій статті Reuters розповідає про інтерв’ю з російським прем’єр-міністром Дмитром Медведєвим, який стверджує, що Росія не збирається припиняти газопостачання в Україну.
Проте голова російського уряду і близький соратник президента Путіна чітко наголошує, що відносини Москви й Києва можуть змінитися, і тоді Росія буде менш поступливою у питаннях фінансової допомоги Україні.
Міжнародна версія New York Times розповідає не про можливу «газову війну» України з Росією, а про шоколадну, яка вже у розпалі.
Кореспондент Ендрю Крамер розповідає про київську шоколадну фабрику, яка колись носила ім’я Карла Маркса, і де виробрництво з липня скоротилося на 14% після того, як російська урядова служба заборонила імпорт виробів української компанії «Рошен».
New York Times розповідає, що «українська шоколадна фабрика має такі ж проблеми як і багато підприємств у країнах, розташованих між Європейським союзом та Росією. Вона опинилася у пастці між фронтами, у той час як протилежні сторони намагаються залучити країни у свої окремі торговельні угоди».
Журнал «Британсько-українського товариства» Ukrainian Dialogue одну зі свої статей присвятив темі покращення іміджу України у світі.
Фарзана Бадуель, яка працює в компанії Curzon PR і спеціалізується на питаннях реклами, іміджу та зв’язків з громадськістю, наголошує, що про Україну у світі зараз знають мало, а позитивна інформація потрібна зокрема для того, щоб привабити на український ринок туристів, інвесторів тощо.
Вона також цитує іншого фахівця галузі Террі Санделла про те, що позитивний образ країни «повинен бути таким, який визнають самі мешканці певної держави». «Якщо це не враховувати, і зосереджуватися лише на людях за межами країни, то такий створюваний імідж просто не буде триматися», – зазначає Санделл.
Стаття закінчується твердженням, що «марку України» можна покращити лише за умови тісної співпраці приватного сектора та уряду.