На нині голих стінах висіли ось такі рушники (фото зроблене Радіо Свобода два тижні тому)
Черкаси – У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького розгорівся «рушниковий скандал». Колекціонер Світлана Китова та керівництво закладу ніяк не поділять вишивану спадщину, зібрану за кількадесят років у Музеї українського рушника. Родина Китової наполягає, що більша частина колекції – її законна власність. Однак в університеті, де експонується автентика, віддавати речі не поспішають.
Музей українського рушника у Черкаському національному університеті – за сімома замками. Віднедавна вхід туди опломбувало керівництво закладу. Все через те, що родина засновниці Музею Світлани Китової забрала звідти частину вишиваної спадщини. Колекціонерка вважає, що більшість експонатів у Музеї рушника – її приватна власність, бо ж вона самотужки за власні кошти збирала автентику звідусіль.
Your browser doesn’t support HTML5
Засновниця Музею рушника Світлана Китова
Завідувач кафедри української літератури і компаративістики ЧНУ Володимир Поліщук показує вісник університету, присвячений Світлані Китовій
Натомість керівництво університету обурене, що родина Китових утаємничено винесла експонати з приміщення навчального закладу. На думку завідувача кафедри української літератури та компаративістики Володимира Поліщука, експозиція Музею – то не приватна власність Світлани Китової, а її спільне надбання разом зі студентами-фольклористами, які багато років збирали старовину у рамках навчальної практики.
Зібране студентами під час навчального процесу не можна кваліфікувати як особисту власність керівника практики
Володимир Поліщук
«Зрозуміло, що зібране студентами під час навчального процесу не можна кваліфікувати як особисту власність керівника практики. У тому Музеї була і частина того, що зібрала Світлана Китова, і дуже велика частина того, що зібрали студенти-філологи упродовж багатьох років. На превеликий жаль, ні Світлана Андріївна, ні сторона університету не нотували кожної одиниці зібраного матеріалу – що є її власним, а що – студентським», – пояснює він.
Вирішувати «рушниковий скандал» в університеті збираються зі спеціальною комісією, яка досліджуватиме вишиване надбання. Водночас у Музеї уже розпочали інвентаризацію усіх експонатів. При чому без відома родини колекціонерки, каже її онук Дмитро Китов.
Інвентаризовані речі у Музеї українського рушника
«Якщо її не ставлять до відома щодо того, що буде з її речами, то я не знаю. Інвентаризацію, до речі, складено без присутності Світлани Китової і без моєї присутності. Тобто, ще не встановивши майнової належності експонатів, університет почав вже описувати. Про те, що Світлана Андріївна не має наміру передавати колекцію до музею, вона заявляла у ЗМІ ще кілька років тому», – розповідає онук Китової.
Володимир Поліщук наголошує, що керівництво університету не збирається привласнювати приватне майно. Відтак обіцяє: щойно Світлана Китова доведе, які саме рушники – її, вона зможе забрати їх назад. Однак, як саме вона це має робити – поки що не розуміють ані в університеті, ані в родині колекціонерки. Тому не виключено, що конфлікт вирішуватимуть у суді.
Між тим, Дмитро Китов не полишає надії забрати колекцію бабусі. Він уже вирішив, що створить інтернет-музей рушників імені Світлани Китової.
Голі стіни внаслідок того, що частину колекції забрала родина Китових
