Брюссель – Чому українські комуністи не хочуть євроінтеграції та які аргументи висувають на користь вступу України до Митного союзу Росії, Білорусі й Казахстану? Які нові можливості відкриваються для держав «Східного партнерства»? Прослуховування американськими спецслужбами телефону Анґели Меркель: чому Німеччина безсила покарати США і як відбудувати втрачену довіру? Відповіді на ці питання намагалася знайти європейська преса.
Брюссельське інтернет-видання EurActiv звертає увагу на те, як українські комуністи відстоюють зближення з ініційованим росіянами Митним союзом. Київський кореспондент Даніел Тост пише, що всі, окрім комуністичної, партії, котрі мають фракції у Верховній Раді, виступають за підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом. Видання цитує слова українського депутата-комуніста Олександра Голуба, який, «розвіюючи міф про ЄС», сказав, що від прогнозованих урядом 165 мільярдів європрибутку, протягом наступного десятиріччя асоціації із ЄС, Україна насправді не отримає і третини. Натомість, як основний аргумент приєднання до альянсу із Росією, Білоруссю та Казахстаном, депутат Верховної Ради наводить прогрес у сфері високих технологій. Аерокосмічна, енергетична та оборонна галузі, пояснює Голуб в інтерв’ю європейському виданню, створили б нові робочі місця та істотно транфсормували б Україну. Депутат-комуніст також наголошує на іншій перевазі. Мовляв, у Митному союзі Україні членство гарантоване одразу, не так як у справі з Європейським союзом. Підсумовуючи, автор статті нагадує, що на минулотижневому саміті Митного союзу, який відбувся у Мінську, один із членів – Казахстан – розкритикував Росію через надмірну «політизацію» цього об’єднання. Білорусь, зі свого боку, скаржилася на навіть більші бюрократичні обмеження в торгівлі, ніж раніше, до її вступу до Митного союзу.
Тему української євроінтеграції, точніше, перспектив для Києва на Вільнюському саміті, також порушує балтійське інтернет-видання DELFI. Підписання або парафування угод про асоціацію та зони вільної торгівлі із державами «Східного партнерства» значною мірою залежить від твердої політичної волі, яку мають продемонструвати і Євросоюз, і самі країни-партнери, наводить видання слова Далі Ґрібаускайте, президента Литви, яка нині головує в Євросоюзі. Тим часом, одним із основних домашніх завдань України залишається вибіркове правосуддя та питання Юлії Тимошенко, зазначає литовський лідер, додаючи, що реформ там усе ще чекають виборча система й прокуратура, сфери права й судочинства, а також боротьба з корупцією та покращення бізнес-середовища, пише інтернет-газета у статті «Для східних партнерів ЄС відкриваються нові можливості».
Основні німецькі видання продовжують стежити й аналізувати скандал навколо прослуховувань телефону канцлера Анґели Меркель, яке, буцімто, ще від 2002 року проводили американські спецслужби. Газета Der Spiegel опублікувала статтю про обурення й, водночас, безсилля лідера Німеччини перед ситуацією, що склалася в німецько-американських відносинах. «Довіра – це фундамент будь-якого партнерства, – пише газета. – Однак, нині її немає». Дехто з німецьких політиків вважає, що важелем тиску на Вашингтон може бути запланована угода про зону вільної торгівлі. Однак підрахунки свідчать, що саме німці й мали б від трансатлантичної комерції найбільшу користь. Тож підсумком аналізу журналістів Німеччини є новоявлена дилема: як відновити довіру. «Реалізація цього завдання потребуватиме багато часу, можливо й років. Угоди, комітети й гарні слова у будь-якому разі не загладять розриву у відносинах між Німеччиною та США», – підсумовує часопис.
Брюссельське інтернет-видання EurActiv звертає увагу на те, як українські комуністи відстоюють зближення з ініційованим росіянами Митним союзом. Київський кореспондент Даніел Тост пише, що всі, окрім комуністичної, партії, котрі мають фракції у Верховній Раді, виступають за підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом. Видання цитує слова українського депутата-комуніста Олександра Голуба, який, «розвіюючи міф про ЄС», сказав, що від прогнозованих урядом 165 мільярдів європрибутку, протягом наступного десятиріччя асоціації із ЄС, Україна насправді не отримає і третини. Натомість, як основний аргумент приєднання до альянсу із Росією, Білоруссю та Казахстаном, депутат Верховної Ради наводить прогрес у сфері високих технологій. Аерокосмічна, енергетична та оборонна галузі, пояснює Голуб в інтерв’ю європейському виданню, створили б нові робочі місця та істотно транфсормували б Україну. Депутат-комуніст також наголошує на іншій перевазі. Мовляв, у Митному союзі Україні членство гарантоване одразу, не так як у справі з Європейським союзом. Підсумовуючи, автор статті нагадує, що на минулотижневому саміті Митного союзу, який відбувся у Мінську, один із членів – Казахстан – розкритикував Росію через надмірну «політизацію» цього об’єднання. Білорусь, зі свого боку, скаржилася на навіть більші бюрократичні обмеження в торгівлі, ніж раніше, до її вступу до Митного союзу.
Тему української євроінтеграції, точніше, перспектив для Києва на Вільнюському саміті, також порушує балтійське інтернет-видання DELFI. Підписання або парафування угод про асоціацію та зони вільної торгівлі із державами «Східного партнерства» значною мірою залежить від твердої політичної волі, яку мають продемонструвати і Євросоюз, і самі країни-партнери, наводить видання слова Далі Ґрібаускайте, президента Литви, яка нині головує в Євросоюзі. Тим часом, одним із основних домашніх завдань України залишається вибіркове правосуддя та питання Юлії Тимошенко, зазначає литовський лідер, додаючи, що реформ там усе ще чекають виборча система й прокуратура, сфери права й судочинства, а також боротьба з корупцією та покращення бізнес-середовища, пише інтернет-газета у статті «Для східних партнерів ЄС відкриваються нові можливості».
Основні німецькі видання продовжують стежити й аналізувати скандал навколо прослуховувань телефону канцлера Анґели Меркель, яке, буцімто, ще від 2002 року проводили американські спецслужби. Газета Der Spiegel опублікувала статтю про обурення й, водночас, безсилля лідера Німеччини перед ситуацією, що склалася в німецько-американських відносинах. «Довіра – це фундамент будь-якого партнерства, – пише газета. – Однак, нині її немає». Дехто з німецьких політиків вважає, що важелем тиску на Вашингтон може бути запланована угода про зону вільної торгівлі. Однак підрахунки свідчать, що саме німці й мали б від трансатлантичної комерції найбільшу користь. Тож підсумком аналізу журналістів Німеччини є новоявлена дилема: як відновити довіру. «Реалізація цього завдання потребуватиме багато часу, можливо й років. Угоди, комітети й гарні слова у будь-якому разі не загладять розриву у відносинах між Німеччиною та США», – підсумовує часопис.