(Рубрика «Точка зору»)
Нафтовий і газовий гігант Європи норвезька компанія Statoil пророкує до 2040 року зростання ролі відновлюваної енергетики. Попит на «зелені» джерела енергії щорічно зростатиме на 8,9%, тоді як на нафту, вугілля і газ відповідно на 0,5%, 0,7% та 1,6%. Левова частина попиту на сонячну, вітрову, біомасову енергію вже нині формується за рахунок інтересу з боку пересічних громадян як споживачів електричної та теплової енергії.
Підготовка до перевороту в енергетиці України
Україна також планує розвивати відновлювану енергетику не лише за рахунок великих і малих компаній, а також і з допомогою формування зацікавленості у громадян, побутових споживачів.
Перший крок був зроблений майже рік тому, коли Верховна Рада ухвалила зміни до закону «Про електроенергетику». Із 2014 року українські домовласники, що встановили сонячні модулі на власних дахах чи фасадах, отримають право продавати електроенергію в загальну енергомережу по «зеленому» тарифу, розмір якого вдесятеро перевищую ціну, по якій побутові споживачі оплачують спожиту електрику.
Це вже призвело до суттєвого росту інтересу до сонячної енергетики з боку пересічних мешканців. І можливо навіть у майбутньому це нововведення може здійснити переворот у вітчизняній енергетиці. Адже колись схожа ідея популяризації сонячних установок у Німеччині, яка називалася «Тисяча сонячних дахів» і стартувала у 1990 році, призвела до того, що нині Німеччина є лідером за кількістю приватних сонячних установок.
Вслід за Німеччиною схожі проекти були ухвалені для всіх країн-членів ЄС, але вже під назвою «100 000 сонячних дахів». У Японії та США пішли далі – «700 000 сонячних дахів» і «1 000 000 сонячних дахів».
Як кажуть, немає нічого нового під тим сонцем. Ідеї продовжують жити і в Україні. Нині у Херсоні реалізовується проект, який по суті і за назвою повторює німецький і має назву «1000 сонячних дахів – чисте повітря Херсону».
Власне, такі кроки переводять громадян з категорії споживачів енергії в категорію її виробників і продавців.
Національна комісія державного регулювання енергетики (НКРЕ) минулого тижня оприлюднила розроблений проект порядку обліку, продажу та розрахунків за сонячну електроенергію, що вироблена генеруючими установками приватних домогосподарств. Цей документ буде регулювати взаємовідносини між власниками домашніх сонячних електростанцій та енергопостачальних компаній (обленерго), яких закон зобов’язує з 1 січня 2014 купувати надлишкову сонячну електрику в домогосподарств.
НКРЕ вважає, що така постанова забезпечить дотримання прозорості у відносинах між енергокомпаніями й населенням, а також сприятиме стимулюванню виробництва електроенергії з альтернативних джерел приватними домогосподарствами.
Документом передбачено, що власник домогосподарства і по сумісництву побутовий споживач електроенергії після монтажу фотоелектричної установки письмово повідомляє про це енергокомпанiю заявою. А обленерго протягом п’яти робочих днів від дня отримання такої заяви встановлює засоби обліку електроенергії, які дадуть змогу фіксувати обсяг сонячної електроенергії, виробленої й відпущеної в загальну мережу.
Оплачувати електроенергію, яку абонент відпустив у мережу понад власне місячне споживання, обленерго повинне буде щомісяця. За несвоєчасну оплату передбачено пеню.
Дах як джерело доходу
Фактично, це крок до наступного етапу, коли споживачі електроенергії зможуть не лише долучитися до розвитку відновлюваної енергетики, а й безпосередньо впливати на зниження шкідливого впливу на навколишнє середовище, скорочення викидів парникових газів шляхом установки фотоелектричних систем на дахах власних будинків чи інших будівель.
Як наслідок, дах приватного будинку зі статті витрат в сімейному бюджеті з часом перетвориться на джерело регулярного гарантованого доходу на багато років. Як це вже відбулося у Німеччині, США, Ізраїлі.
Закон, який зобов’язує викуповувати електроенергію за «зеленим» тарифом у побутових споживачів створює новий величезний ринок для сервісних компаній, які будуть встановлювати і обслуговувати такі установки. А це своєю чергою створює нові робочі місця і збільшує податкові надходження.
Важливим для «приватників» стане те, що побутові абоненти є вільними у виборі обладнання (модулів та інверторів) для домашніх сонячних електростанцій. На них не поширюється вимога про обов’язкове використання українських компонентів для отримання можливості продавати електроенергію за зеленим тарифом на відміну від компаній.
Встановлення чітких правил гри для громадян дасть старт українському аналогу європейських проектів розвитку відновлювальних джерел серед широких мас населення. Адже сьогодні близько 60% всієї сонячної електроенергії в Німеччині надходить у загальну енергомережу саме від приватних домогосподарств.
І це цілком закономірно. Повертаючись до прогнозу від норвезької компанії Statoil, то у ньому нафтовий гігант передбачає, що енергетика Євросоюзу до 2040 року буде більш «зеленою», ніж у 2010 році. Тенденцію зросту помітно вже зараз – у 2002-2012 роках потужність вітроенергетики в ЄС зростала в середньому на 16,5% на рік, а сонячної – на 67%.
Новостворені потужності сонячної енергетики в 2012 році обійшли всі вугільні та газові теплові електростанції разом узяті.
Якщо говорити мовою цифр, то у минулому році у нові сонячні потужності було інвестовано 137 мільярдів доларі, або 57% від усіх вкладень у відновлювану енергетику. У питанні інвестицій цікавим є аспект участі звичайних громадян, а не великих компаній. Адже з січня 2008 по 2013 рік вартість фотоелектричних систем для монтажу на дахах приватних будинків впала на 80%. Це також було фактором росту інтересу до сонячної енергетики у країнах ЄС. А от для крупних підприємств ціни сонячних електростанцій знизилися лише на 50%.
Отож, розробка НКРЕ проекту порядку обліку, продажу та розрахунків за електричну енергію, що вироблена з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, дозволить пересічним українцям нарешті заробляти на сонячній енергетиці. А також буде ще одним підтвердженням енергетичної інтеграції із країнами Євросоюзу.
Для малих приватних сонячних станцій прикладом стане розвиток великих промислових сонячних електростанцій в Україні. Адже вони вирішують проблему дефіциту виробництва електроенергії у південних регіонах держави, особливо у Криму та Одеській області. Відповідно, інтенсивний розвиток «великої» сонячної енергетики вже приваблює максимальну кількість інвестицій у порівнянні з іншими видами генерації електроенергії. А також ця галузь є лідером із приросту нових потужностей, які щороку вводяться в експлуатацію в Україні.
Юрій Корольчук – член спостережної ради Інституту енергетичних стратегій
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода