Київ – Музика допомагає людині подолати почуття невизначеності. Про це пише в своєму дослідженні нейробіолог Джей Шалкін. Також цього тижня наука обговорювала внесок у неї цьогорічних американських лауреатів Нобелівської премії з економіки: їм вдалося спрогнозувати ціни на цінні папери на роки вперед. Тим часом британські вчені нагадують батькам, що діти мають іти до сну щодня в той самий час, щоб рости здоровими.
Музика робить нас мудрішими, оскільки вчить давати раду невизначеності, властивій людському життю. Про це пише в своїй книзі «Роздуми над музичним розумом» американський нейробіолог Джей Шалкін (Jay Schulkin). На думку вченого, музика дарує людині не лише задоволення, але й подає певний матеріал для аналізу головному мозку. Ту роботу, яку він виконує, слухаючи музику, можна порівняти із заняттями спортом для тіла.
Лише кілька хвилин прослуховування музики дають змогу запустити всю гаму ментальних механізмів, жоден із яких не призначений саме для музики, зауважує Шалкін. У процесі своєї еволюції люди навчилися оцінювати дійсність на основі своїх естетичних відчуттів, які поміж іншого дає їм музика. Вона також привчає людський мозок до сприйняття несподіванок та відхилень від звичного перебігу подій.
Джей Шалкін звертає особливу увагу на так звані інформаційні молекули, які регулюють багато ментальних та фізичних дій людини. Вони відіграють ключову роль для розвитку людської чутливості до музики .
Британсько-американський невролог Олівер Сакс наголошує, що лише людина з усіх живих істот реагує на музичний ритм.
«Виглядає так, що музика має особливу силу приводити нас у рух. Ритм дає відповідний імпульс, що спонукає людину рухатися під музику. Це виключно людська здатність. Діти спонтанно рухаються у ритм музики. Жодна інша жива істота цього не робить спонтанно. Ритм має динамічний, прямий ефект, під впливом якого люди починають залюбки рухатися», – пояснює невролог.
Вчені наводять приклад дофаміну, нейромедіатора. Коли ми слухаємо музику, ця психоактивна речовина вивільнюється в тих частинах головного мозку, які відповідають за організацію наших дій: щобільше дофаміну в організмі, то легше людині розрізнити, що є важливим для неї, а що ні. Отож, впливаючи на дофамін, музика виховує в людей більшу осмисленість в діях, переконаний американський нейробіолог.
Вміння передбачити ціну на акції варте Нобеля
Лауреатами Нобелівської премії з економіки цього року стали три американці: Юджин Фама, Ларс Пітер Гансен із Чиказького університету та Роберт Шиллер із Єльського університету. Вони отримали нагороду за свій емпіричний аналіз цін на активи. Цього тижня науковий світ обговорював внесок цих учених у зміну уявлень про можливості економіки як науки.
Так, Ларс Пітер Гансен переконаний, що віднині економіка частіше ставатиме у нагоді тим, хто хоче збагнути, чого очікувати від ринків.
«Я вважаю, що нам вдалося зробити кілька дуже важливих внесків. Одним із них є те, що економіку віднині сприйматимуть серйозно як науку, вона повинна справді допомагати краще розуміти реальний світ навколо. І, крім того, серйозно сприйматимуться емпіричні дані, накопичені економістами. І це лише частина того, що ми здобули», – коментує вплив цьогорічного Нобеля з економіки на розвиток науки Ларс Гансен.
Вважається, що не можливо спрогнозувати ціну на акції та облігації в межах кількох днів чи навіть тижнів. Але цілком реально передбачити ціни на цінні папери у часовому проміжку трьох-п’яти років. Саме це вдалося підтвердити американським лауреатам Нобелівської премії.
Так, Роберт Шиллер виявив, що ціни на акції коливаються значно більше, ніж корпоративні дивіденди. Також співвідношення ціни на акції до дивідендів має схильність падати, коли воно є високим, і зростати, коли є низьким. Ця модель діє і для облігацій, і для інших видів активів.
Вони спираються у своїх прогнозах щодо цін на активи на такі показники, як коливання ризиків, ставлення інвесторів до цих ризиків, поведінкові моделі, властиві різним типам інвесторів, та недосконалості самих ринків.
Лягай спати в той самий час, щоб рости здоровим
Діти, які йдуть спати в різний час і не мають постійного режиму дня, частіше мають проблеми з поведінкою. Про це свідчать результати дослідження вчених з Університетського коледжу Лондона.
Проаналізувавши поведінку понад 10 тисяч британських дітей, дослідники виявили, що якщо дитина лягає спати щодня в різний час, у неї частіше можуть спостерігатися порушення сну, затримка розвитку головного мозку та брак здатності контролювати свою поведінку. Вчені досліджували поведінку дітей у віці трьох, п’яти й семи років.
Професор Івон Келлі (Yvonne Kelly) також наголошує, що поганий режим дня у дитинстві впливає на подальший розвиток дитячого організму, а потім і на здоров’я людини впродовж усього її життя, адже в дитячому віці закладається багато його компонентів.
Музика робить нас мудрішими, оскільки вчить давати раду невизначеності, властивій людському життю. Про це пише в своїй книзі «Роздуми над музичним розумом» американський нейробіолог Джей Шалкін (Jay Schulkin). На думку вченого, музика дарує людині не лише задоволення, але й подає певний матеріал для аналізу головному мозку. Ту роботу, яку він виконує, слухаючи музику, можна порівняти із заняттями спортом для тіла.
Лише кілька хвилин прослуховування музики дають змогу запустити всю гаму ментальних механізмів, жоден із яких не призначений саме для музики, зауважує Шалкін. У процесі своєї еволюції люди навчилися оцінювати дійсність на основі своїх естетичних відчуттів, які поміж іншого дає їм музика. Вона також привчає людський мозок до сприйняття несподіванок та відхилень від звичного перебігу подій.
Джей Шалкін звертає особливу увагу на так звані інформаційні молекули, які регулюють багато ментальних та фізичних дій людини. Вони відіграють ключову роль для розвитку людської чутливості до музики .
Британсько-американський невролог Олівер Сакс наголошує, що лише людина з усіх живих істот реагує на музичний ритм.
«Виглядає так, що музика має особливу силу приводити нас у рух. Ритм дає відповідний імпульс, що спонукає людину рухатися під музику. Це виключно людська здатність. Діти спонтанно рухаються у ритм музики. Жодна інша жива істота цього не робить спонтанно. Ритм має динамічний, прямий ефект, під впливом якого люди починають залюбки рухатися», – пояснює невролог.
Вчені наводять приклад дофаміну, нейромедіатора. Коли ми слухаємо музику, ця психоактивна речовина вивільнюється в тих частинах головного мозку, які відповідають за організацію наших дій: щобільше дофаміну в організмі, то легше людині розрізнити, що є важливим для неї, а що ні. Отож, впливаючи на дофамін, музика виховує в людей більшу осмисленість в діях, переконаний американський нейробіолог.
Вміння передбачити ціну на акції варте Нобеля
Лауреатами Нобелівської премії з економіки цього року стали три американці: Юджин Фама, Ларс Пітер Гансен із Чиказького університету та Роберт Шиллер із Єльського університету. Вони отримали нагороду за свій емпіричний аналіз цін на активи. Цього тижня науковий світ обговорював внесок цих учених у зміну уявлень про можливості економіки як науки.
Так, Ларс Пітер Гансен переконаний, що віднині економіка частіше ставатиме у нагоді тим, хто хоче збагнути, чого очікувати від ринків.
«Я вважаю, що нам вдалося зробити кілька дуже важливих внесків. Одним із них є те, що економіку віднині сприйматимуть серйозно як науку, вона повинна справді допомагати краще розуміти реальний світ навколо. І, крім того, серйозно сприйматимуться емпіричні дані, накопичені економістами. І це лише частина того, що ми здобули», – коментує вплив цьогорічного Нобеля з економіки на розвиток науки Ларс Гансен.
Вважається, що не можливо спрогнозувати ціну на акції та облігації в межах кількох днів чи навіть тижнів. Але цілком реально передбачити ціни на цінні папери у часовому проміжку трьох-п’яти років. Саме це вдалося підтвердити американським лауреатам Нобелівської премії.
Так, Роберт Шиллер виявив, що ціни на акції коливаються значно більше, ніж корпоративні дивіденди. Також співвідношення ціни на акції до дивідендів має схильність падати, коли воно є високим, і зростати, коли є низьким. Ця модель діє і для облігацій, і для інших видів активів.
Вони спираються у своїх прогнозах щодо цін на активи на такі показники, як коливання ризиків, ставлення інвесторів до цих ризиків, поведінкові моделі, властиві різним типам інвесторів, та недосконалості самих ринків.
Лягай спати в той самий час, щоб рости здоровим
Діти, які йдуть спати в різний час і не мають постійного режиму дня, частіше мають проблеми з поведінкою. Про це свідчать результати дослідження вчених з Університетського коледжу Лондона.
Проаналізувавши поведінку понад 10 тисяч британських дітей, дослідники виявили, що якщо дитина лягає спати щодня в різний час, у неї частіше можуть спостерігатися порушення сну, затримка розвитку головного мозку та брак здатності контролювати свою поведінку. Вчені досліджували поведінку дітей у віці трьох, п’яти й семи років.
Професор Івон Келлі (Yvonne Kelly) також наголошує, що поганий режим дня у дитинстві впливає на подальший розвиток дитячого організму, а потім і на здоров’я людини впродовж усього її життя, адже в дитячому віці закладається багато його компонентів.