Українські селяни більше їздять у місто, п’ють і заробляють?

Київ – Безробіття, поганий стан доріг та низьку якість медицини українські селяни називають своїми основними проблемами. Такими є дані дослідження про «Соціально-економічне становище сучасного українського села», проведеного Інститутом Горшеніна. Разом з тим, результати дослідження показали: мешканці українських сіл думають, що їхні села більше розвиваються, ніж деградують; все менше засуджують алкоголізм і більше вірять інтернету, ніж телебаченню.

Результати цьогорічного дослідження стану українського села працівники Інституту Горшеніна порівнюють зі своїм дослідженням за 2011 рік. Це порівняння показало, що українське село, на думку його мешканців, переживає низку позитивних змін. Зокрема, забезпечити собі і своїй сім’ї гідний рівень матеріального становища можуть на 8,5% більше опитаних, а середній дохід селянина в Україні збільшився у п’ять разів, каже експерт інституту Володимир Застава.

«Більше ніж десять тисяч гривень – це найбільший показник. Було 0,4%, стало 4,1%. В п’ять разів більше. Від п’яти до десяти тисяч. Було 2,3%, а стало 12,6%. Це не суб’єктивна оцінка, це оцінка реального доходу. Якщо ж дивитись по регіонах, то в центральному та південному регіоні найбільше тих людей, в яких сукупний дохід від 5 до 10 тисяч», – каже він.

«Який середній щомісячний сукупний дохід сім’ї українського селянина?»
(Оберіть регіон)

Селяни більше їздять у місто і… пють?

Серед трьох основних проблем українського села, респонденти назвали безробіття, низьку якість медичного обслуговування та поганий стан доріг. Але, це не означає, що дороги стали гіршими, пояснює Володимир Застава, просто збільшилась міграція населення з сіл у міста і навпаки. Що ж до моральних суспільних вад, від яких потерпає село, то наркоманію селяни засуджують більше, аніж алкоголізм, додає він.

«Алкоголізм засуджувало 72,6% у 2011 році, а в 2013-му – 59,7%. Тобто майже на 12% менше. Що це означає? Або пити стали менше, або пити стали більше. І коли п’ють всі, то це вже стає нормою і це вже не засуджують», – зауважує Володимир Застава.

«Які вади і зміни суспільної моралі українські селяни засуджують найбільше?»

Українське село глобалізується, а це піднімає рівень кваліфікації його мешканців, узагальнює генеральний директор групи компаній «Укрлендфармінг» Олег Бахматюк, який профінансував дослідження. Вже кожен п’ятий селянин отримає інформацію з інтернету і вірить йому подекуди більше, ніж телебаченню, посилається на дослідження Бахманюк, проте для майбутньої інтеграції села в місто, як це відбувається у багатьох європейських країнах, потрібно перш за все зробити між ними нормальну дорогу.

«Якщо б наладити інфраструктуру, я впевнений, що село б перестало бути «відстоєм» у суспільстві. Я впевнений, якщо б зараз зробити якісні дороги, інвестувати 30-40 мільярдів доларів, ми б не відрізняли жителів села від жителів міста. В Європі, та й у світі, пересування на відстань 200 кілометрів не вважається проблемою», – зазначає Олег Бахматюк.

Опитування також заторкнуло питання моральності та релігійності українських селян і підтвердило передбачувані результати. Більш моральними та релігійними себе вважають мешканці західного і північного регіонів України, в той час, як 34% мешканців сіл у центральному регіоні України взагалі не ходять до церкви.

Опитування «Соціально-економічне становище сучасного українського села» Інституту Горшеніна проводилось у 123 селах усіх областей України. Загалом опитали 2000 респондентів віком понад 18 років.