Київ – Наступні півтора року можуть стати справжнім випробуванням для української економіки та чинної влади. Наближається час для виплати Україною понад 60 мільярдів доларів боргу, водночас її валютні перезви сягають лише 20 мільярдів доларів. Про це пише британське інформаційне агентство Reuters. Тим часом німецька Deutsche Welle зауважує, що створення російсько-українського зернового пулу, про що домовилися Микола Азаров і Дмитро Медведєв, може викликати протест СОТ та ЄС. А польська газета Rzeczpospolita опублікувала інтерв’ю з віце-президентом ЄБРР Манфредом Шеперсом, де, поміж іншого, він дає оцінку українській економіці.
Аналітики британського інформаційного агентства Reuters прогнозують, що Україну та її кредиторів чекають 18 нервових місяців. Наближається час для виплати понад 60 мільярдів доларів боргу, а державні валютні резерви заледве перевищують 20 мільярдів доларів. На валютних ринках імовірність дефолту в Україні сьогодні оцінюють на рівні 50%, за цим показником вона сусідує з Аргентиною. Водночас спостерігається стрибок у дохідності українських облігацій та вартості страхування її боргу. А це значить, що існує серйозне побоювання щодо ймовірності оголошення неплатоспроможності. Водночас Нацбанк України запевняє, що держава виконає свої боргові зобов’язання.
Ситуацію могла б урятувати позика Міжнародного валютного фонду. Але Янукович та чинний уряд не поспішають виконувати його головні вимоги – відмовитися від фіксованого курсу гривні та енергетичних субсидій населенню. Адже на обрії – президентські вибори 2015 року. Фактично Україна опинилася в облозі несприятливих обставин, пише Reuters. Росія, яка донедавна надавала Україні банківські позики, розгнівана її рішенням підписати угоду про асоціацію з ЄС. Український експорт скорочується, не в останню чергу через падіння попиту на продукцію металургії. Але, з іншого боку, якщо Україна підпише угоду з Євросоюзом, це допоможе їй зміцнити довіру кредиторів, зазначає Reuters.
Онлайн-версія Deutsche Welle подає аналіз рішення Росії та України про створення спільного Причорноморського зернового пулу. Видання пише, що воно викликає більше запитань, ніж дає відповідей. Німецьке видання цитує депутата від «Батьківщини», члена парламентського Комітету із закордонних справ Володимира Ар’єва, який ставить питання, наскільки участь України в такому пулі узгоджується з асоціацією та створенням зони вільної торгівлі з Євросоюзом.
Deutsche Welle наводить думки низки експертів, які звертають увагу на те, що теоретично привабливі спільні проекти на пострадянському просторі на практиці стикалися з великими політичними перешкодами та нерівноправним партнерством. На їхню думку, попередні економічні об’єднання з участю Росії завершувалися здобуттям переваг та вигод лише для російської сторони. Також економісти прогнозують, що Світова організація торгівлі та Євросоюз виступлять проти створення такого пулу, а зернотрейдери втрачатимуть доходи від надмірної централізації цінової політики.
Польська щоденна газета Rzeczpospolita пропонує до уваги читачів інтерв’ю з віце-президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Манфредом Шеперсом. У ньому він дає оцінку фінансово-економічній ситуації в Центрально-Східній Європі. Так, він доволі позитивно оцінює стан економіки Польщі. Вона, за його словами, є однією з європейських країн, де банки мають стабільні доходи. І польська економіка росте завдяки регулярному підвищенню цін на активи. Також керманич ЄБРР зауважує, що сьогодні багато європейських банків називають польський ринок одним із найважливіших для їхнього бізнесу.
Водночас, на думку Манфреда Шеперса, ще дуже рано говорити про те, що криза минула, навіть у таких стабільних, порівняно з іншими, економіках, як польська. Він зауважує, що майбуття ринків та економік сповнене ризиків. Так, російська економіка стабілізується, але майбутній напрям її розвитку важко передбачити. В Україні, на його думку, теж спостерігається повільна стабілізація, але багато проблем залишаються невирішеними.
Аналітики британського інформаційного агентства Reuters прогнозують, що Україну та її кредиторів чекають 18 нервових місяців. Наближається час для виплати понад 60 мільярдів доларів боргу, а державні валютні резерви заледве перевищують 20 мільярдів доларів. На валютних ринках імовірність дефолту в Україні сьогодні оцінюють на рівні 50%, за цим показником вона сусідує з Аргентиною. Водночас спостерігається стрибок у дохідності українських облігацій та вартості страхування її боргу. А це значить, що існує серйозне побоювання щодо ймовірності оголошення неплатоспроможності. Водночас Нацбанк України запевняє, що держава виконає свої боргові зобов’язання.
Ситуацію могла б урятувати позика Міжнародного валютного фонду. Але Янукович та чинний уряд не поспішають виконувати його головні вимоги – відмовитися від фіксованого курсу гривні та енергетичних субсидій населенню. Адже на обрії – президентські вибори 2015 року. Фактично Україна опинилася в облозі несприятливих обставин, пише Reuters. Росія, яка донедавна надавала Україні банківські позики, розгнівана її рішенням підписати угоду про асоціацію з ЄС. Український експорт скорочується, не в останню чергу через падіння попиту на продукцію металургії. Але, з іншого боку, якщо Україна підпише угоду з Євросоюзом, це допоможе їй зміцнити довіру кредиторів, зазначає Reuters.
Онлайн-версія Deutsche Welle подає аналіз рішення Росії та України про створення спільного Причорноморського зернового пулу. Видання пише, що воно викликає більше запитань, ніж дає відповідей. Німецьке видання цитує депутата від «Батьківщини», члена парламентського Комітету із закордонних справ Володимира Ар’єва, який ставить питання, наскільки участь України в такому пулі узгоджується з асоціацією та створенням зони вільної торгівлі з Євросоюзом.
Deutsche Welle наводить думки низки експертів, які звертають увагу на те, що теоретично привабливі спільні проекти на пострадянському просторі на практиці стикалися з великими політичними перешкодами та нерівноправним партнерством. На їхню думку, попередні економічні об’єднання з участю Росії завершувалися здобуттям переваг та вигод лише для російської сторони. Також економісти прогнозують, що Світова організація торгівлі та Євросоюз виступлять проти створення такого пулу, а зернотрейдери втрачатимуть доходи від надмірної централізації цінової політики.
Польська щоденна газета Rzeczpospolita пропонує до уваги читачів інтерв’ю з віце-президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Манфредом Шеперсом. У ньому він дає оцінку фінансово-економічній ситуації в Центрально-Східній Європі. Так, він доволі позитивно оцінює стан економіки Польщі. Вона, за його словами, є однією з європейських країн, де банки мають стабільні доходи. І польська економіка росте завдяки регулярному підвищенню цін на активи. Також керманич ЄБРР зауважує, що сьогодні багато європейських банків називають польський ринок одним із найважливіших для їхнього бізнесу.
Водночас, на думку Манфреда Шеперса, ще дуже рано говорити про те, що криза минула, навіть у таких стабільних, порівняно з іншими, економіках, як польська. Він зауважує, що майбуття ринків та економік сповнене ризиків. Так, російська економіка стабілізується, але майбутній напрям її розвитку важко передбачити. В Україні, на його думку, теж спостерігається повільна стабілізація, але багато проблем залишаються невирішеними.