Російська влада звинуватила у піратстві всіх 30 активістів Greenpeace, затриманих у Печорському морі. Вони брали участь у акції протесту проти розробок нафтових запасів на океанічному шельфі, які, на думку екологів, руйнують тамтешні екосистеми. Експерти з міжнародного права запевняють, що активістів за жодних обставин не можна вважати піратами. З-поміж заарештованих є й громадянин України Руслан Якушев.
Російські прикордонники захопили льодохід міжнародної екологічної організації Greenpeace під назвою Arctic Sunrise неподалік від нафтової платформи «Газпрому» в Печорському морі 19 вересня цього року, заарештувавши всіх 30 активістів на його борту. Це трапилося після того, як упродовж двох попередніх днів активісти намагалися наблизитися до морської нафтової платформи «Приразломная» на знак протесту проти намагань Москви розробляти арктичні запаси природних ресурсів.
2 жовтня російська влада офіційно звинуватила 13 активістів Greenpeace та фотографа, який із ними був, у піратстві. За такий злочин передбачене покарання у формі великого штрафу та позбавлення волі терміном до 15 років. Очікується, що решті представників Greenpeace обвинувачення висунуть найближчими днями. Всіх активістів тримають під арештом у Мурманську. З-поміж них є громадяни США, Фінляндії, Аргентини, Швейцарії, Великої Британії, Австралії, Бразилії, Канади, Данії, Нідерландів, Нової Зеландії, Росії, Франції, Італії, Туреччини, Польщі, Швеції та України.
Українець Руслан Якушев працював на судні поваром. За рішенням російського суду, він, як і його колеги, має провести найближчі два місяці у російському СІЗО. Захист українця подав апеляцію на це рішення суду.
Речник Міністерства закордонних справ України Євген Перебийніс говорить про те, що спільно з захистом українська сторона домагатиметься звільнення українця: «Наша позиція залишаються такою: ми вважаємо, що Руслан Якушев не є причетним до тих дій, які інкримінуються представникам Greenpeace. Він був членом екіпажу. Власне, серед аргументів, які ми й захист висуваємо, – і стан його здоров’я».
Чи мала Росія право арештовувати людей на кораблі?
Відповідно до положень Конвенції ООН з морського права 1982 року, корабель Arctic Sunrise опинився у межах проголошеної Росією виключної економічної зони, що простяглася на 200 морських міль від російського північного узбережжя до Північного Льодовитого океану.
Директор Гринвіцького морського інституту в Англії та експерт з морської безпеки Кріс Беллемі пояснює, що всі країни мають право утворювати виключні економічні зони та охороняти свою безпеку. «Всередині російських виключних економічних зон держава має право розробляти природні ресурси та захищати цю свою діяльність. Отож, якщо судно визнали за загрозу для роботи нафтової платформи, росіяни можуть сказати, що мали повне право боронити її, арештувавши його», – запевняє експерт.
Інша справа, чи становив цей корабель справді небезпеку для нафтової платформи. Росія запевняє, що так. Greenpeace наполягає, що корабель залишався за межами 500-метрової зони безпеки навколо платформи.
Чи може Росія звинувачувати екологічних активістів у піратстві?
Звинувачення екоактивістів у піратстві виглядають необґрунтованими з точки зору визначення цього виду злочину в міжнародному праві. Піратство має включати особисту вигоду. Голова кафедри морського та транспортного права Люблянського університету у Словенії Марко Павліха пояснює, що міжнародне право врегульовує це питання доволі чітко:
«Існує дуже чітке визначення поняття «піратство» в статті 101 Конвенції ООН з морського права, відповідно до якого піратство означає будь-які незаконні дії, насильство, взяття заручників, пограбування, вчинені задля персональної вигоди екіпажем чи пасажирами приватного морського чи повітряного судна в межах відкритого моря чи виключної економічної зони супроти іншого морського чи повітряного судна, чи супроти осіб або майна на борту відповідного судна».
Тим часом російський президент Володимир Путін заявив, що «звісно, вони не є піратами, але, формально говорячи, намагалися захопити нафтову платформу».
Чому Росія виявила таку чутливість до екоактивізму в Арктиці?
Для Росії нафтові родовища в океанічних водах мають стратегічне значення, адже вони покликані компенсувати зменшення видобутку в Західному Сибіру. Росія виявляє особливу чутливість до питання розробки запасів нафти в Печорському морі ще й з тих причин, що досі вона не врегулювала питання розподілу континентального шельфу в Північному Льодовитому океані. Так, офіційна Москва заявила, що претендує на всю ділянку шельфу аж до Північного полюсу. Всі країни з виходом до Північного Льодовитого океану мають право на певну ділянку зовнішнього океанічного шельфу. І сьогодні вони не погоджуються з таким підходом Росії. Відповідно, створюється підґрунтя для міжнародних суперечок.
Greenpeace та інші екологічні організації протестують проти нафтовидобутку на океанічному шельфі, щоб захистити тамтешні унікальні екосистеми. Вони наголошують на тому, що неможливо повністю попередити розливи нафти у тамтешні води.
«Приразломная» є першою морською платформою в Арктиці. Нафтові гіганти ExxonMobil, Eni та Statoil, а також норвезькі кампанії планують розпочати нову розробку запасів нафти в російських арктичних водах уже протягом найближчих місяців.
Матеріал підготували Charles Recknagel, Жанна Безп’ятчук
Російські прикордонники захопили льодохід міжнародної екологічної організації Greenpeace під назвою Arctic Sunrise неподалік від нафтової платформи «Газпрому» в Печорському морі 19 вересня цього року, заарештувавши всіх 30 активістів на його борту. Це трапилося після того, як упродовж двох попередніх днів активісти намагалися наблизитися до морської нафтової платформи «Приразломная» на знак протесту проти намагань Москви розробляти арктичні запаси природних ресурсів.
Українець Руслан Якушев в суді
2 жовтня російська влада офіційно звинуватила 13 активістів Greenpeace та фотографа, який із ними був, у піратстві. За такий злочин передбачене покарання у формі великого штрафу та позбавлення волі терміном до 15 років. Очікується, що решті представників Greenpeace обвинувачення висунуть найближчими днями. Всіх активістів тримають під арештом у Мурманську. З-поміж них є громадяни США, Фінляндії, Аргентини, Швейцарії, Великої Британії, Австралії, Бразилії, Канади, Данії, Нідерландів, Нової Зеландії, Росії, Франції, Італії, Туреччини, Польщі, Швеції та України.
Українець Руслан Якушев працював на судні поваром. За рішенням російського суду, він, як і його колеги, має провести найближчі два місяці у російському СІЗО. Захист українця подав апеляцію на це рішення суду.
Речник Міністерства закордонних справ України Євген Перебийніс говорить про те, що спільно з захистом українська сторона домагатиметься звільнення українця: «Наша позиція залишаються такою: ми вважаємо, що Руслан Якушев не є причетним до тих дій, які інкримінуються представникам Greenpeace. Він був членом екіпажу. Власне, серед аргументів, які ми й захист висуваємо, – і стан його здоров’я».
Співробітники силових структур Росії на борту Arctic Sunrise, 19 вересня 2013 року
Чи мала Росія право арештовувати людей на кораблі?
Відповідно до положень Конвенції ООН з морського права 1982 року, корабель Arctic Sunrise опинився у межах проголошеної Росією виключної економічної зони, що простяглася на 200 морських міль від російського північного узбережжя до Північного Льодовитого океану.
Директор Гринвіцького морського інституту в Англії та експерт з морської безпеки Кріс Беллемі пояснює, що всі країни мають право утворювати виключні економічні зони та охороняти свою безпеку. «Всередині російських виключних економічних зон держава має право розробляти природні ресурси та захищати цю свою діяльність. Отож, якщо судно визнали за загрозу для роботи нафтової платформи, росіяни можуть сказати, що мали повне право боронити її, арештувавши його», – запевняє експерт.
Інша справа, чи становив цей корабель справді небезпеку для нафтової платформи. Росія запевняє, що так. Greenpeace наполягає, що корабель залишався за межами 500-метрової зони безпеки навколо платформи.
Активісти Greenpeace в Гонг-Конзі влаштували демонстрацію на підтримку затриманих колег в Росії, 27 вересня 2013 року
Чи може Росія звинувачувати екологічних активістів у піратстві?
Звинувачення екоактивістів у піратстві виглядають необґрунтованими з точки зору визначення цього виду злочину в міжнародному праві. Піратство має включати особисту вигоду. Голова кафедри морського та транспортного права Люблянського університету у Словенії Марко Павліха пояснює, що міжнародне право врегульовує це питання доволі чітко:
«Існує дуже чітке визначення поняття «піратство» в статті 101 Конвенції ООН з морського права, відповідно до якого піратство означає будь-які незаконні дії, насильство, взяття заручників, пограбування, вчинені задля персональної вигоди екіпажем чи пасажирами приватного морського чи повітряного судна в межах відкритого моря чи виключної економічної зони супроти іншого морського чи повітряного судна, чи супроти осіб або майна на борту відповідного судна».
Тим часом російський президент Володимир Путін заявив, що «звісно, вони не є піратами, але, формально говорячи, намагалися захопити нафтову платформу».
Чому Росія виявила таку чутливість до екоактивізму в Арктиці?
Для Росії нафтові родовища в океанічних водах мають стратегічне значення, адже вони покликані компенсувати зменшення видобутку в Західному Сибіру. Росія виявляє особливу чутливість до питання розробки запасів нафти в Печорському морі ще й з тих причин, що досі вона не врегулювала питання розподілу континентального шельфу в Північному Льодовитому океані. Так, офіційна Москва заявила, що претендує на всю ділянку шельфу аж до Північного полюсу. Всі країни з виходом до Північного Льодовитого океану мають право на певну ділянку зовнішнього океанічного шельфу. І сьогодні вони не погоджуються з таким підходом Росії. Відповідно, створюється підґрунтя для міжнародних суперечок.
Greenpeace та інші екологічні організації протестують проти нафтовидобутку на океанічному шельфі, щоб захистити тамтешні унікальні екосистеми. Вони наголошують на тому, що неможливо повністю попередити розливи нафти у тамтешні води.
«Приразломная» є першою морською платформою в Арктиці. Нафтові гіганти ExxonMobil, Eni та Statoil, а також норвезькі кампанії планують розпочати нову розробку запасів нафти в російських арктичних водах уже протягом найближчих місяців.
Матеріал підготували Charles Recknagel, Жанна Безп’ятчук