Київ – Безхатченків в Україні офіційно не рахують. Як повідомляє Держкомстат України, такої «статистики не ведуть». Експерти ж кажуть, що залежно від пори року просто неба живуть від 100 тисяч до одного мільйона громадян. З наближенням зими бездомні перебираються ближче до великих міст, шукаючи можливість пережити морози. Допомагати таким людям намагаються у центрі милосердя «Надія», що у Боярці під Києвом. Там могли б робити значно більше, якби не земельні спори та суди.
Громадська організація «Боярський християнський центр милосердя «Надія» допомагає безхатченкам ось уже майже 20 років, вона існує на кошти благодійників. Зараз у центрі мешкає 14 людей, але є нагальна потреба у створенні умов для порятунку більшої кількості знедолених. Директор центру Людмила Мішанна хоче збудувати нові корпуси й зробити придатними для проживання взимку літні будиночки.
Гроші для цього є, каже директор центру Людмила Мішанна, і документи усі підготували, але от отримати дозвіл на будівництво поки не вдалося.
І це при тому, що до притулку «Надія» безхатченків із вокзалів направляє міліція, з лікарень – медики, а було таке, що й з пенітенціарної служби – тих, хто щойно звільнився з ув’язнення.
Нові корпуси збудувати не вдасться?
Конфлікт інтересів виник ще у 2008 році, коли Києво-Святошинська районна влада в односторонньому порядку розірвала з центром договір на довгострокову оренду землі й віддала частину землі у приватну власність.
Людмила Мішанна каже, що дізналася про це лише через 2 роки й звернулася до суду. Однак, виявилося, що одні власники вже перепродали землю іншим. Тепер на землі, орендованій громадською організацією під притулок для бездомних і немічних, уже виріс із десяток будинків.
«Ми просимо голову Києво-Святошинської райдержадміністрації посприяти нам в отриманні документів, які необхідні для швидкого вирішення питання в апеляційному суді, щоб скасувати ці розпорядження, щоб можна було відновити оренду на нашу землю, щоб можна було тут почати будувати наші притулки для тих, хто цього потребує» – каже представник центру «Надія» Валерій Сумін.
Чи зацікавлена влада у порятунку безпритульних?
Щодо цих проблем Радіо Свобода направило інформаційний запит до райдержадміністрації. Там запевнили, що районний відділ містобудування та архітектури проводить «документальну перевірку суті питання», а також що «будівництво не ведеться».
Натомість Людмила Мішанна стверджує, що будівництва на землі центру ніхто не припиняв. Новоспечені сусіди центру кажуть, що землю отримали законно і мають усі потрібні документи.
Районна влада ж запевняє, що хоче усіляко підтримувати вирішення проблеми безхатченків.
«Ми це завжди підтримували і будемо підтримувати. Чи є потреба для будівництва нових корпусів для безпритульних людей? Однозначно є потреба. Ми за те, щоб все вирішувалось згідно з чинним законодавством. Оскільки справа в суді, крапку поставить суд», – сказав заступник голови райдержадміністрації Анатолій Іскоростенський, відвідуючи центр «Надія».
Тож поки суд вирішує, холоди наступають. Минулої зими, попри розгорнуті у містах пункти обігріву, були дні, коли на вулицях знаходили десятки замерзлих на смерть людей. За даними громадського Центру обліку бездомних громадян, у них добровільно зареєструвалося 2500 безхатченків із Київщини.
Громадська організація «Боярський християнський центр милосердя «Надія» допомагає безхатченкам ось уже майже 20 років, вона існує на кошти благодійників. Зараз у центрі мешкає 14 людей, але є нагальна потреба у створенні умов для порятунку більшої кількості знедолених. Директор центру Людмила Мішанна хоче збудувати нові корпуси й зробити придатними для проживання взимку літні будиночки.
Гроші для цього є, каже директор центру Людмила Мішанна, і документи усі підготували, але от отримати дозвіл на будівництво поки не вдалося.
І це при тому, що до притулку «Надія» безхатченків із вокзалів направляє міліція, з лікарень – медики, а було таке, що й з пенітенціарної служби – тих, хто щойно звільнився з ув’язнення.
Your browser doesn’t support HTML5
Нові корпуси збудувати не вдасться?
Конфлікт інтересів виник ще у 2008 році, коли Києво-Святошинська районна влада в односторонньому порядку розірвала з центром договір на довгострокову оренду землі й віддала частину землі у приватну власність.
Людмила Мішанна каже, що дізналася про це лише через 2 роки й звернулася до суду. Однак, виявилося, що одні власники вже перепродали землю іншим. Тепер на землі, орендованій громадською організацією під притулок для бездомних і немічних, уже виріс із десяток будинків.
«Ми просимо голову Києво-Святошинської райдержадміністрації посприяти нам в отриманні документів, які необхідні для швидкого вирішення питання в апеляційному суді, щоб скасувати ці розпорядження, щоб можна було відновити оренду на нашу землю, щоб можна було тут почати будувати наші притулки для тих, хто цього потребує» – каже представник центру «Надія» Валерій Сумін.
Your browser doesn’t support HTML5
Чи зацікавлена влада у порятунку безпритульних?
Щодо цих проблем Радіо Свобода направило інформаційний запит до райдержадміністрації. Там запевнили, що районний відділ містобудування та архітектури проводить «документальну перевірку суті питання», а також що «будівництво не ведеться».
Натомість Людмила Мішанна стверджує, що будівництва на землі центру ніхто не припиняв. Новоспечені сусіди центру кажуть, що землю отримали законно і мають усі потрібні документи.
Районна влада ж запевняє, що хоче усіляко підтримувати вирішення проблеми безхатченків.
«Ми це завжди підтримували і будемо підтримувати. Чи є потреба для будівництва нових корпусів для безпритульних людей? Однозначно є потреба. Ми за те, щоб все вирішувалось згідно з чинним законодавством. Оскільки справа в суді, крапку поставить суд», – сказав заступник голови райдержадміністрації Анатолій Іскоростенський, відвідуючи центр «Надія».
Your browser doesn’t support HTML5