Варшава – Десять відсотків поляків, які народилися між 1977 та 1986 роками, працюють і мешкають за межами батьківщини. Про це повідомляє Головне статуправління Польщі. За цими даними, 70 відсотків з двох мільйонів польських емігрантів – це люди, яким не має 40 років. Чимала частина громадян Польщі, які вирішили шукати щастя за кордоном – це молоді люди, які щойно закінчили польські виші. Експерти кажуть, що ця тенденція поглиблюватиметься, а польська влада обдумує програму, як заохотити молодих спеціалістів залишатися на батьківщині.
22-річна Ілона Блащак інтенсивно вивчає норвезьку мову. Дівчина хоче виїхати до Норвегії. Іспит на звання бакалавра-культуролога вона склала у Варшаві, але працювати у Польщі не збирається. Каже, що на батьківщині праці за фахом вона не знайде, тож мусіла б виконувати якусь роботу, яка їй не до душі, та ще й за невеликі гроші. Тому, каже свіжоспечений бакалавр, якщо вже працювати не за своєю спеціальністю, то десь там, де принаймні платять краще.
Навіщо ж було здобувати вищу освіту, якщо не працювати за фахом? На це питання Ілона відповідає, що польський університетський диплом – це надія на краще майбутнє. Мовляв, польську освіту визнають в усіх країнах ЄС, то ж можливо, документ з часом знадобиться.
«Відколи ми є в Європейському союзі – в європейських країнах інакше сприймають нас, випускників польських вищих шкіл. Тепер ми беремо участь у програмі «Еразмус», а Польща, польські дипломи тепер стали більш престижними. Тож молоді люди думають, що там за кордоном з польським дипломом вони матимуть кращий старт», – каже дівчина.
За словами недавньої студентки, чимало молодих поляків зважуються на еміграцію після того, як вони спробували пожити за кордоном якийсь час – наприклад, беручи участь у програмі студентського обміну.
«Дуже багато моїх знайомих під час навчання брали участь у програмі «Еразмус», вони спробували пожити в іншій країні, тож вирішили, що після того, як отримають диплом, вони переїдуть за кордон. А багато людей думають про те, як отримати за кордоном післядипломну освіту і там працевлаштуватися за фахом», – говорить Ілона.
Дівчина твердить, що серед її друзів і знайомих немало тих, які відважилися шукати щастя саме за кордоном. «Дуже багато людей, я аж сама дивуюся як багато. Наприклад, я родом із малого села, і приблизно 10 осіб – це дуже багато як на село, виїхали за кордон – на працю, на навчання, чи закінчивши навчання. Це дуже помітне явище», – сказала вона.
Ті, які поїхали у пошуках роботи, повертатися не поспішають
Кароліна Ґрот, експерт з питань міграції з польського Інституту публічних справ, підтверджує, що польська трудова міграція має молоде обличчя. За її словами, в країні є такі райони, як наприклад у Підкарпатському, чи Опольському воєводствах, звідки виїхали 60-70 відсотків молоді. Кароліна Ґрот каже, що з цих депресивних регіонів виїжджають молоді люди, які не могли у Польщі працевлаштуватися, тож за кордоном вони готові виконувати роботу, яка нижча їхньої кваліфікації і вони не збираються повертатися на батьківщину.
Як розповіла експерт, найбільш популярні напрямки еміграції випускників польських вишів – це Велика Британія, Ірландія, Німеччина, а в останні роки скандинавські країни, Нідерланди та Іспанія. Кароліна Ґрот твердить, що тенденція з виїздом польської молоді за кордон у наступні роки посилюватиметься, бо польський уряд поки що не створив ефективної стратегії, яка заохочувала б молодих залишатися на батьківщин.
Як вирішити проблему еміграції та демографічної кризи?
Барбара Кудрицька, міністр вищої освіти, вважає, що головна причина еміграції польської молоді – економічна. Під час дискусії про молодіжну еміграцію на «Польському радіо» вона сказала: «Очевидно, якщо уважно придивитися до причин виїздів, то поляки виїжджають, бо за кордоном вони заробляють більше. Та якщо ми швидко розвиватимемося економічно, то за якийсь час будемо на рівні економічного розвитку Німеччини, чи Великобританії. Та поки що ми ще розвиваємося, тож не можемо досягнути такого рівня зарплат, який є у Німеччині чи Великобританії».
Польський міністр твердить, що уряд працює над програмою, яка має запобігти масовій еміграції польської молоді. Молоді люди, каже Кудрицька, повинні отримувати не тільки кредити на купівлю помешкання, але й довші відпустки по догляду за дитиною, фінансову допомогу на оплату роботи няні, мусять також мати більші можливості влаштувати дитину в ясла. Водночас польська міністр зауважує: «На мою думку те, що ми повинні робити в Польщі, щоб вирішити проблему демографічної кризи та еміграції – це приймати в польські виші закордонних студентів, а також на роботу. Найбільше у нас студентів з України, на другому місці білоруси, а щойно після них студенти з Норвегії, Іспанії та Швеції. Це показує, що якщо вести добру візову та освітню політику, а навчальні заклади займатимуть високі позиції в рейтингах, то більше студентів до нас приїде».
За словами Барбари Кудрицької, Польща це винятково приваблива країна для студентів із країн «Східного партнерства», оскільки це демократична держава Європейського союзу. Крім цього, розмірковує міністр, Польща приваблює студентів із сусідніх країн з огляду на невисокі, порівняно з Західною Європою, ціни проживання. Кудрицька вважає, що потрібно використати цей потенціал, щоб до Польщі приїжджали навчатися обдаровані молоді люди з України, Білорусі, Росії, Казахстану та інших країн, які з часом стануть висококваліфікованими працівниками.
За даними польських вишів, у 2012-му в Польщі навчалося 12 тисяч громадян України.
22-річна Ілона Блащак інтенсивно вивчає норвезьку мову. Дівчина хоче виїхати до Норвегії. Іспит на звання бакалавра-культуролога вона склала у Варшаві, але працювати у Польщі не збирається. Каже, що на батьківщині праці за фахом вона не знайде, тож мусіла б виконувати якусь роботу, яка їй не до душі, та ще й за невеликі гроші. Тому, каже свіжоспечений бакалавр, якщо вже працювати не за своєю спеціальністю, то десь там, де принаймні платять краще.
Навіщо ж було здобувати вищу освіту, якщо не працювати за фахом? На це питання Ілона відповідає, що польський університетський диплом – це надія на краще майбутнє. Мовляв, польську освіту визнають в усіх країнах ЄС, то ж можливо, документ з часом знадобиться.
«Відколи ми є в Європейському союзі – в європейських країнах інакше сприймають нас, випускників польських вищих шкіл. Тепер ми беремо участь у програмі «Еразмус», а Польща, польські дипломи тепер стали більш престижними. Тож молоді люди думають, що там за кордоном з польським дипломом вони матимуть кращий старт», – каже дівчина.
За словами недавньої студентки, чимало молодих поляків зважуються на еміграцію після того, як вони спробували пожити за кордоном якийсь час – наприклад, беручи участь у програмі студентського обміну.
«Дуже багато моїх знайомих під час навчання брали участь у програмі «Еразмус», вони спробували пожити в іншій країні, тож вирішили, що після того, як отримають диплом, вони переїдуть за кордон. А багато людей думають про те, як отримати за кордоном післядипломну освіту і там працевлаштуватися за фахом», – говорить Ілона.
Дівчина твердить, що серед її друзів і знайомих немало тих, які відважилися шукати щастя саме за кордоном. «Дуже багато людей, я аж сама дивуюся як багато. Наприклад, я родом із малого села, і приблизно 10 осіб – це дуже багато як на село, виїхали за кордон – на працю, на навчання, чи закінчивши навчання. Це дуже помітне явище», – сказала вона.
Ті, які поїхали у пошуках роботи, повертатися не поспішають
Кароліна Ґрот, експерт з питань міграції з польського Інституту публічних справ, підтверджує, що польська трудова міграція має молоде обличчя. За її словами, в країні є такі райони, як наприклад у Підкарпатському, чи Опольському воєводствах, звідки виїхали 60-70 відсотків молоді. Кароліна Ґрот каже, що з цих депресивних регіонів виїжджають молоді люди, які не могли у Польщі працевлаштуватися, тож за кордоном вони готові виконувати роботу, яка нижча їхньої кваліфікації і вони не збираються повертатися на батьківщину.
Як розповіла експерт, найбільш популярні напрямки еміграції випускників польських вишів – це Велика Британія, Ірландія, Німеччина, а в останні роки скандинавські країни, Нідерланди та Іспанія. Кароліна Ґрот твердить, що тенденція з виїздом польської молоді за кордон у наступні роки посилюватиметься, бо польський уряд поки що не створив ефективної стратегії, яка заохочувала б молодих залишатися на батьківщин.
Як вирішити проблему еміграції та демографічної кризи?
Поки що ми ще розвиваємося, тож не можемо досягнути такого рівня зарплат, який є у Німеччині чи ВеликобританіїБарбара Кудрицька
Ми повинні вирішити проблему демографічної кризи та еміграції – приймати в польські виші закордонних студентів, а також на роботуБарбара Кудрицька
За словами Барбари Кудрицької, Польща це винятково приваблива країна для студентів із країн «Східного партнерства», оскільки це демократична держава Європейського союзу. Крім цього, розмірковує міністр, Польща приваблює студентів із сусідніх країн з огляду на невисокі, порівняно з Західною Європою, ціни проживання. Кудрицька вважає, що потрібно використати цей потенціал, щоб до Польщі приїжджали навчатися обдаровані молоді люди з України, Білорусі, Росії, Казахстану та інших країн, які з часом стануть висококваліфікованими працівниками.
За даними польських вишів, у 2012-му в Польщі навчалося 12 тисяч громадян України.