Київ – 30 вересня – професійне свято українських бібліотекарів. 15 років тому це свято було запроваджене тодішнім президентом Леонідом Кучмою. Екс-президент з нагоди свята завітав до музею Павла Тичини, який, виявляється, теж колись був бібліотекарем.
«Зовсім нещодавно ми знайшли документ, який засвідчує, що Тичина на початку 20-го століття працював бібліотекарем. Цієї інформації в офіційній біографії Павла Тичини немає», – зауважила директор Літературно-меморіального музею Павла Тичини Тетяна Сосновська.
Робітники музею додають, що й дружина поета працювала бібліотекарем, а також була упорядником «книгозбірні» чоловіка. Сьогодні ця бібліотека нараховує 21 тисячу книжок, багато з яких є рідкісними виданнями.
Буккросинг у музеї
Екс-президент України Леонід Кучма ознайомився не тільки із експозиціями музею, але й долучився до буккроссингу (безкоштовний обмін книжок). Він залишив книжки, надруковані за кошти його фонду, натомість взяв декілька історичних видань.
Також Леонід Кучма наголосив, що бібліотеки повинні існувати по всій Україні, у будь-якому населеному пункті. За його словами, він сам отримав гарну освіту у своєму селі завдячуючи зокрема добрій бібліотеці.
«Україна потребує книжок, особливо сільська місцевість. Там взагалі не густо, а пусто. Чим більше добра будуть робити для села, тим краще буде Україні», – наголосив Кучма.
Нащадки-візітери
До музею-квартири Павла Тичини завітали і його нащадки. Представник харківської лінії роду поета Євген Маркін завжди буває у музеї, коли приїжджає до Києва. Правда, у бібліотеках він не частий гість.
«Я прихильник нових технологій. В мене одна електронна книга, в якій зберігається вся моя бібліотека. Хоча вдома в нас є традиційна бібліотека, ще з радянських часів збереглася», – говорить нащадок Павла Тичини Євген Маркін.
Втім, бібліотекарі стверджують, що їх послугами користується кожен другий українець. Друковане слово не поступається електронному за рівнем уваги. Але бібліотеки повинні рахуватися і з вимогами часу, вважає директор Літературно-меморіального музею Павла Тичини Тетяна Сосновська. Її музей сьогодні присутній у популярних соціальних мережах, проводить власний буккросинг, майстер-класи та чисельні благодійні проекти.
«Зовсім нещодавно ми знайшли документ, який засвідчує, що Тичина на початку 20-го століття працював бібліотекарем. Цієї інформації в офіційній біографії Павла Тичини немає», – зауважила директор Літературно-меморіального музею Павла Тичини Тетяна Сосновська.
Робітники музею додають, що й дружина поета працювала бібліотекарем, а також була упорядником «книгозбірні» чоловіка. Сьогодні ця бібліотека нараховує 21 тисячу книжок, багато з яких є рідкісними виданнями.
Буккросинг у музеї
Екс-президент України Леонід Кучма ознайомився не тільки із експозиціями музею, але й долучився до буккроссингу (безкоштовний обмін книжок). Він залишив книжки, надруковані за кошти його фонду, натомість взяв декілька історичних видань.
Також Леонід Кучма наголосив, що бібліотеки повинні існувати по всій Україні, у будь-якому населеному пункті. За його словами, він сам отримав гарну освіту у своєму селі завдячуючи зокрема добрій бібліотеці.
Україна потребує книжок, особливо сільська місцевість. Там взагалі пустоЛеонід Кучма
Нащадки-візітери
До музею-квартири Павла Тичини завітали і його нащадки. Представник харківської лінії роду поета Євген Маркін завжди буває у музеї, коли приїжджає до Києва. Правда, у бібліотеках він не частий гість.
«Я прихильник нових технологій. В мене одна електронна книга, в якій зберігається вся моя бібліотека. Хоча вдома в нас є традиційна бібліотека, ще з радянських часів збереглася», – говорить нащадок Павла Тичини Євген Маркін.
Втім, бібліотекарі стверджують, що їх послугами користується кожен другий українець. Друковане слово не поступається електронному за рівнем уваги. Але бібліотеки повинні рахуватися і з вимогами часу, вважає директор Літературно-меморіального музею Павла Тичини Тетяна Сосновська. Її музей сьогодні присутній у популярних соціальних мережах, проводить власний буккросинг, майстер-класи та чисельні благодійні проекти.