Дніпропетровськ – Українці, поляки та євреї разом працюють над змінами у шкільних підручниках України та Польщі. У Дніпропетровську завершила роботу міждержавна українсько-польська комісія експертів з удосконалення змісту посібників історії та географії. До роботи комісії вперше приєднались фахівці з вивчення єврейської історії на теренах обох країн.
Польські підручники з історії читали українські вчені, а українські вчені читали польські підручники. Після експертної оцінки вони обмінялися думками і виробили низку пропозицій щодо правок. Зауваження здебільшого стосуються висвітлення у підручниках обох країн міжнаціональних відносин, зокрема, міжнаціональних конфліктів ХХ століття. Дітям треба максимально правдиво, але й максимально зважено розказувати про непрості сторінки спільної історії, зазначає начальник відділу змісту середньої освіти та освіти національних меншин Міністерства освіти і науки України Наталія Бескова.
«В цьому році наша комісія відзначає 20-річний ювілей свого існування. Перша нарада цієї комісії відбулася у 1993 році. Метою цієї підручникової комісії є вирішення спірних питань, які викладені в підручниках з історії і з географії, вироблення спільних підходів до викладення тих чи інших моментів з метою толерантного ставлення одного народу до іншого, вміння жити разом, дружити, допомагати один одному. Треба не забувати, що ми – є сусіди, живемо поруч, хоч ті старі рани болять і пам'ять болить, але вона має бути цивілізованою. З кожним роком наші дискусії все глибші, і в принципі вже дуже багато з того, що боліло обом народам викладається так, що стає зрозумілішим дітям і не налаштовує юних громадян однієї країни проти іншої», – каже фахівець Міністерства освіти.
Втім, щодо однієї з найбільш суперечливих подій польсько-української історії – «Волинської різанини» 1943 року – фахівці двох країн за 20 років існування комісії досі не виробили спільного підходу. Голова польської частини комісії, доктор історії з Варшавського університету Владзімеж Медрецький розказує: на нинішньому засіданні щодо цієї теми дискутували півтори години.
«Головний висновок нашої дискусії: немає можливості виробити одностайне бачення цих важких питань історії Другої світової війни. Крім того, не існує певного українського бачення цих питань, не існує й єдиного, загального польського погляду. У цій ситуації ми вирішили поважати право авторів різних підручників до різних інтерпретацій цих історичних подій. Але за умови, що це бачення спирається на правдиві факти і оперує мовою толерантності й взаємоповаги», – зазначає професор історії з Польщі.
Засідання комісії, яке відбувалась у Дніпропетровську, також присвятили вирішенню спірних питань в історії українсько-польско-єврейських взаємин. До роботи комісії вперше приєднались дніпропетровські фахівці з єврейської історії: представники Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» та музею «Пам’ять єврейського народу і Голокост в Україні». Фахівці з історії єврейського народу заявили, що у шкільних підручниках обох країн тема єврейства, зокрема історія Голокосту, подається наразі цілком прийнятно. Директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» Ігор Щупак, зауважує:
«Ті підручники, які видаються в Польщі, – на голову вищі й кращі за українські. Передусім вищі за формою, виданням, поліграфією, це – європейська якість. Але зміст має відповідати формі. Коли ми вивчали те, як польські автори викладали ці спірні питання, то дійшли висновку, що українсько-польські відносини не завжди детально показують з різних боків. Ми б хотіли, щоб це було так: ось погляд української сторони, ось – польської. Натомість, що стосується історії євреїв, їхнього побуту на території Польщі, Голокосту як трагедії Другої світової війни, то це – викладається, на наш погляд, більш толерантно і помірковано», – відзначає Ігор Щупак.
Під час роботи підручникової комісії українські та польські фахівці відвідали Музей Голокосту в Дніпропетровську, один з найбільших у Європі. Тисячі унікальних експонатів цього закладу розповідають про трагедію одного народу, нерозривно пов’язану з трагедіями інших.
Наступного року польсько-українська підручникові комісія засідатиме вже у Польщі.
Польські підручники з історії читали українські вчені, а українські вчені читали польські підручники. Після експертної оцінки вони обмінялися думками і виробили низку пропозицій щодо правок. Зауваження здебільшого стосуються висвітлення у підручниках обох країн міжнаціональних відносин, зокрема, міжнаціональних конфліктів ХХ століття. Дітям треба максимально правдиво, але й максимально зважено розказувати про непрості сторінки спільної історії, зазначає начальник відділу змісту середньої освіти та освіти національних меншин Міністерства освіти і науки України Наталія Бескова.
Треба не забувати, що ми – є сусіди, живемо поруч, хоч ті старі рани болять і пам'ять болить, але вона має бути цивілізованоюНаталія Бескова
Музей історії Голокосту у Дніпропетровську
Немає можливості виробити одностайне бачення важких питань історії – МедрецькийВтім, щодо однієї з найбільш суперечливих подій польсько-української історії – «Волинської різанини» 1943 року – фахівці двох країн за 20 років існування комісії досі не виробили спільного підходу. Голова польської частини комісії, доктор історії з Варшавського університету Владзімеж Медрецький розказує: на нинішньому засіданні щодо цієї теми дискутували півтори години.
Ми вирішили поважати право авторів різних підручників до різних інтерпретацій цих історичних подій. Але за умови, що це бачення спирається на правдиві фактиВладзімеж Медрецький
Музей історії Голокосту не уникає складних питань українсько-польсько-єврейської історії
Зміст має відповідати формі – ЩупакЗасідання комісії, яке відбувалась у Дніпропетровську, також присвятили вирішенню спірних питань в історії українсько-польско-єврейських взаємин. До роботи комісії вперше приєднались дніпропетровські фахівці з єврейської історії: представники Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» та музею «Пам’ять єврейського народу і Голокост в Україні». Фахівці з історії єврейського народу заявили, що у шкільних підручниках обох країн тема єврейства, зокрема історія Голокосту, подається наразі цілком прийнятно. Директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» Ігор Щупак, зауважує:
«Ті підручники, які видаються в Польщі, – на голову вищі й кращі за українські. Передусім вищі за формою, виданням, поліграфією, це – європейська якість. Але зміст має відповідати формі. Коли ми вивчали те, як польські автори викладали ці спірні питання, то дійшли висновку, що українсько-польські відносини не завжди детально показують з різних боків. Ми б хотіли, щоб це було так: ось погляд української сторони, ось – польської. Натомість, що стосується історії євреїв, їхнього побуту на території Польщі, Голокосту як трагедії Другої світової війни, то це – викладається, на наш погляд, більш толерантно і помірковано», – відзначає Ігор Щупак.
Під час роботи підручникової комісії українські та польські фахівці відвідали Музей Голокосту в Дніпропетровську, один з найбільших у Європі. Тисячі унікальних експонатів цього закладу розповідають про трагедію одного народу, нерозривно пов’язану з трагедіями інших.
Наступного року польсько-українська підручникові комісія засідатиме вже у Польщі.