Київ – Український уряд намагається перекласти проблеми падіння економіки та наповнення бюджетного дефіциту на малий та середній бізнес. Про це заявляють деякі підприємці і представники опозиції. Між тим президент Віктор Янукович говорить, що країна рухається шляхом реформ і покращення інвестиційного клімату. А в державній податковій службі запевняють, що зменшують податковий тиск на бізнес і при цьому знаходять можливість збільшувати надходження до бюджету.
Дмитро – підприємець, що має два невеликі магазини в Київській області. За його словами, він постійно судиться з місцевими органами влади, які спонукують його відмовитися від приміщень магазинів, щоб забудувати прилеглу територію. Водночас, як розповів Радіо Свобода Дмитро, він щомісяця мусить платити значні суми, які оформляють як «добровільні внески» на потреби місцевої громади.
«На щастя, зараз з нас не збирають наперед податків. Однак, коли влада планує відзначати якесь свято чи проводити інші витратні заходи, всіх підприємців району збирають і кажуть, хто скільки повинен заплатити. Це або гроші, або горілка, або надання транспорту. З тими, хто не платить – псуються відносини: влада косо на них дивиться, а то й перешкоджає веденню бізнесу», – зазначає підприємець.
Дмитро порахував, що на ініціативи місцевої влади він перерахував за останній рік понад 15 тисяч гривень, під виглядом пожертв, які підприємці Київщини називають «добровільно-примусовими». Водночас, за словами Дмитра, різноманітні податки, соціальні збори та штрафи за цей період не зменшилися, і навіть дещо зросли.
Податкова зменшує тиск на бізнес і збільшує надходження одночасно?
Натомість у Державній податковій службі (ДПС) кажуть про зменшення податкового навантаження на малий та середній бізнес, і водночас – збільшення податкових надходжень до бюджету у порівнянні з минулим роком.
«В принципі, податкове навантаження на конкретного підприємця зменшується. Україна має одну з найліберальніших у світі ставок на доходи фізичних осіб, і ставок єдиного податку. Різні підприємці платять по різному, є й такі, що платять не єдиний податок, а ПДВ та інші. Водночас, за рік, що минає, ми отримали від доходів фізичних осіб на 4 мільярди гривень більше, ніж торік», – заявив Радіо Свобода речник ДПС Андрій Соколов.
У податковій службі пояснюють те, що збільшення надходжень без збільшення податкового тиску вони досягнули зокрема і за рахунок розширення бази оподаткування – за рахунок виведення бізнесу та його прибутків із тіні.
В умовах кризи уряд не йде на зустріч бізнесу, а збільшує тиск – Розенко
Натомість в опозиції до таких заяв ставляться скептично. Український уряд та місцева влада намагаються більше витиснути з підприємців через падіння доходів бюджету та відсутність економічного розвитку, вважає депутат від УДАРу Павло Розенко.
«Фіскальний та загалом фінансовий тиск на український бізнес суттєво посилився, і це пояснюється складною економічною та бюджетною ситуацією. Ми бачимо, як держказначейство заблокувало весь рух коштів із регіонами, окрім виплати заробітної платні та пенсій. Навіть про надбавки та соціальні виплати вже не йдеться. Півроку не платять лікарняних. Отже, в бюджеті немає живих коштів, хоча рік ще не закінчився, – робить висновки опозиційний депутат. – Водночас, економіка України не дає підстав стверджувати, що вона вийде з рецесії. Мене дивує, що в цих умовах влада шукає вихід у збільшенні тиску на бізнес, замість того, щоб піти на поступки, зменшити кількість перевірок та знизити ставку єдиних соціальних внесків. Однак чим більше падає економіка, тим сильніше влада тисне на бізнес».
Результатом такої політики, за словами Розенка, є посилення тінізації економіки. На його думку, нині в тіні перебуває половина усього українського бізнесу, і зарплати у конвертах складають понад 150 мільярдів гривень на рік.
Саме оподаткування цього тіньового сектору могло би збільшити надходження до бюджету, якби податкова політика влади стала більш ліберальною, вважають експерти.
Зокрема, аудитор Дмитро Сушко в коментарі «Кореспонденту» зазначив, що вважає збільшенням податкового тиску той факт, що Міністерство доходів та зборів скасовує низку податкових пільг, хоча й зменшує ставку податку на додану вартість (три роки тому він складав 20%, нині – 17, а планують скоротити його ще удвічі). Цей податок замінюють податком з обігу: підприємці, за задумом Міндоходів, платитимуть 1-2% від тих коштів, які мають в обігу, незалежно від того, чи заробили вони щось за рік, чи ні. Таким чином, резюмує Сушко, влада через бізнес залазить у кишеню до споживачів товарів та послуг.
На цьому тлі, констатує економіст Любомир Шавалюк, падають фіскальні надходження від металургії, хімії та інших галузей, які він окреслює як «олігархічні». Наприклад, за підрахунками експерта, металургія та хімія, які належать близьким до влади бізнесменам, за рік стали майже уп’ятеро менше платити податку на прибуток.
«Створення умов для ведення бізнесу – це єдина можливість для розвитку країни. Притягнення інвестицій, новітніх технологій. І ми робитимемо це спільно», – зазначив Янукович.
Наразі ж статистика констатує відплив інвестицій, як зарубіжних, так і внутрішніх. За даними Мінфіну, дефіцит українського бюджету за вісім місяців поточного року склав 37 мільярдів гривень. Водночас, за розрахунками Держстату, у третьому кварталі цього року українська економіка впала на 1,3% у порівнянні з таким же періодом минулого року.
Дмитро – підприємець, що має два невеликі магазини в Київській області. За його словами, він постійно судиться з місцевими органами влади, які спонукують його відмовитися від приміщень магазинів, щоб забудувати прилеглу територію. Водночас, як розповів Радіо Свобода Дмитро, він щомісяця мусить платити значні суми, які оформляють як «добровільні внески» на потреби місцевої громади.
Всіх підприємців району збирають і кажуть, хто скільки повинен заплатити. Це або гроші, або горілка, або надання транспорту
Дмитро порахував, що на ініціативи місцевої влади він перерахував за останній рік понад 15 тисяч гривень, під виглядом пожертв, які підприємці Київщини називають «добровільно-примусовими». Водночас, за словами Дмитра, різноманітні податки, соціальні збори та штрафи за цей період не зменшилися, і навіть дещо зросли.
Податкова зменшує тиск на бізнес і збільшує надходження одночасно?
Натомість у Державній податковій службі (ДПС) кажуть про зменшення податкового навантаження на малий та середній бізнес, і водночас – збільшення податкових надходжень до бюджету у порівнянні з минулим роком.
В принципі, податкове навантаження на конкретного підприємця зменшуєтьсяАндрій Соколов
У податковій службі пояснюють те, що збільшення надходжень без збільшення податкового тиску вони досягнули зокрема і за рахунок розширення бази оподаткування – за рахунок виведення бізнесу та його прибутків із тіні.
В умовах кризи уряд не йде на зустріч бізнесу, а збільшує тиск – Розенко
Натомість в опозиції до таких заяв ставляться скептично. Український уряд та місцева влада намагаються більше витиснути з підприємців через падіння доходів бюджету та відсутність економічного розвитку, вважає депутат від УДАРу Павло Розенко.
Фіскальний та загалом фінансовий тиск на український бізнес суттєво посиливсяПавло Розенко
Результатом такої політики, за словами Розенка, є посилення тінізації економіки. На його думку, нині в тіні перебуває половина усього українського бізнесу, і зарплати у конвертах складають понад 150 мільярдів гривень на рік.
Саме оподаткування цього тіньового сектору могло би збільшити надходження до бюджету, якби податкова політика влади стала більш ліберальною, вважають експерти.
Зокрема, аудитор Дмитро Сушко в коментарі «Кореспонденту» зазначив, що вважає збільшенням податкового тиску той факт, що Міністерство доходів та зборів скасовує низку податкових пільг, хоча й зменшує ставку податку на додану вартість (три роки тому він складав 20%, нині – 17, а планують скоротити його ще удвічі). Цей податок замінюють податком з обігу: підприємці, за задумом Міндоходів, платитимуть 1-2% від тих коштів, які мають в обігу, незалежно від того, чи заробили вони щось за рік, чи ні. Таким чином, резюмує Сушко, влада через бізнес залазить у кишеню до споживачів товарів та послуг.
На цьому тлі, констатує економіст Любомир Шавалюк, падають фіскальні надходження від металургії, хімії та інших галузей, які він окреслює як «олігархічні». Наприклад, за підрахунками експерта, металургія та хімія, які належать близьким до влади бізнесменам, за рік стали майже уп’ятеро менше платити податку на прибуток.
Тим часом влада декларує реформування економіки та сприяння бізнесу. Про це, зокрема, на десятій Ялтинській щорічній зустрічі «Україна та світ в епоху змін» повів мову президент України Віктор Янукович.
«Створення умов для ведення бізнесу – це єдина можливість для розвитку країни. Притягнення інвестицій, новітніх технологій. І ми робитимемо це спільно», – зазначив Янукович.
Наразі ж статистика констатує відплив інвестицій, як зарубіжних, так і внутрішніх. За даними Мінфіну, дефіцит українського бюджету за вісім місяців поточного року склав 37 мільярдів гривень. Водночас, за розрахунками Держстату, у третьому кварталі цього року українська економіка впала на 1,3% у порівнянні з таким же періодом минулого року.