Ухвалені Європейським судом з прав людини рішення проти України мали би активніше використовуватись при формуванні українського законодавства та в українській судовій практиці. Таку думку в інтерв'ю «Голосу Америки» висловила Алла Федорова, доцент кафедри порівняльного та Європейського права Національного університету імені Шевченка.
«В Україні було прийнято закон про виконання рішень та використання практики Європейського суду в Україні, де чітко визначено, що рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права в Україні», – нагадала Алла Федорова.
«Європейський суд з прав людини вже ухвалив більше тисячі рішень по суті проти України», – зазначила доцент. За словами Федорової, 90 відосотків цих рішень не виконуються.
«Часто можна почути, що держава сплатила призначену судом компенсацію, а отже рішення Європейського суду виконано. Натомість, ми повинні розуміти, що рішення Європейського суду стосується не лише сплати грошової частини компенсації. Має бути припинено порушення, права постраждалих має бути поновлено, а держава має не допустити повторення аналогічних порушень у майбутньому», – сказала доцент кафедри порівняльного та Європейського права Національного університету імені Шевченка.
«Це вимагає або внесення змін до законодаства Верховною Радою – що є тривалим процесом – або зміни практики», – говорить Алла Федорова.
На її думку, обізнаність українців щодо діяльності Європейського суду постійно збільшується, а ухвалені ним рішення активно впливають на їх правосвідомість.
«В Україні існує надзвичайна кількість проблем у сфері захисту прав людини, однак на сьогоднішній день громадяни добре поінформовані про Європейську конвенцію з прав людини та діяльність Європейського суду з прав людини в Україні. Сьогодні навіть прості громадяни говорять про Раду Європи та Європейський суд», – зазначила Федорова.
Україна готується до підписання угоди про Асоціацію та вільну торгівлю з ЄС. Подолання вибіркового правосуддя, зокрема звільнення Юлії Тимошенко є однією з умов, які Україна повинна виконати для того щоб офіційно скріпити свої відносини з ЄС у грудні. Все частіше, через неможливість знайти правосуддя в Українських судах українці подіються до Європейських юридичних інституцій.
«В Україні було прийнято закон про виконання рішень та використання практики Європейського суду в Україні, де чітко визначено, що рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права в Україні», – нагадала Алла Федорова.
«Європейський суд з прав людини вже ухвалив більше тисячі рішень по суті проти України», – зазначила доцент. За словами Федорової, 90 відосотків цих рішень не виконуються.
«Часто можна почути, що держава сплатила призначену судом компенсацію, а отже рішення Європейського суду виконано. Натомість, ми повинні розуміти, що рішення Європейського суду стосується не лише сплати грошової частини компенсації. Має бути припинено порушення, права постраждалих має бути поновлено, а держава має не допустити повторення аналогічних порушень у майбутньому», – сказала доцент кафедри порівняльного та Європейського права Національного університету імені Шевченка.
«Це вимагає або внесення змін до законодаства Верховною Радою – що є тривалим процесом – або зміни практики», – говорить Алла Федорова.
На її думку, обізнаність українців щодо діяльності Європейського суду постійно збільшується, а ухвалені ним рішення активно впливають на їх правосвідомість.
«В Україні існує надзвичайна кількість проблем у сфері захисту прав людини, однак на сьогоднішній день громадяни добре поінформовані про Європейську конвенцію з прав людини та діяльність Європейського суду з прав людини в Україні. Сьогодні навіть прості громадяни говорять про Раду Європи та Європейський суд», – зазначила Федорова.
Україна готується до підписання угоди про Асоціацію та вільну торгівлю з ЄС. Подолання вибіркового правосуддя, зокрема звільнення Юлії Тимошенко є однією з умов, які Україна повинна виконати для того щоб офіційно скріпити свої відносини з ЄС у грудні. Все частіше, через неможливість знайти правосуддя в Українських судах українці подіються до Європейських юридичних інституцій.