Світові експерти критикують позицію Росії щодо можливого підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС у листопаді у Вільнюсі. Світові видання цитують іронічну критику та навіть обурення окремих світових і європейських політиків на форумі у Ялті про те, що тиск Росії, «її знущання над позицією України» щодо євроінтеграції, недопустимі. Щоправда, з Європи лунають також попередження про те, що з підписанням угоди у Вільнюсі є небезпека, що влада в Україні не буде виконувати цієї угоди до кінця, тому що українські олігархи, зі встановленням свого статус-кво в Європі, зупинять Україну на півдорозі між ЄС і Росією.
Відома американська оглядачка Енн Епплебаум (Anne Applebaum) пише на сторінках The Washington Post, що Володимир Путін намагається з Кремля діяти всупереч нещодавньому висловлюванню президента США Барака Обами про те, що «право дає силу, а не навпаки». Російський глава, як пише Епплебаум, прагне саме за допомогою брутального силового тиску на сусідів встановити своє право розпоряджатися долями Вірменії, Грузії, України, Азербайджану. Американський експерт також зауважує, що Україна, як виглядає, все ж не хоче схилятися перед тиском Москви, а віддає перевагу перспективнішому шляху світових ринків і широких міжнародних контактів, що, врешті, є дуже необхідним і для самих росіян. Тому Енн Епплебаум робить висновок, що «немає підстав вважати, що якби Європа дійсно змогла реалізувати угоди про асоціацію з Вірменією, Україною, Молдовою, то Росія нібито не пішла б, врешті, таким же шляхом». І на завершення американський аналітик запитує у зв’язку з цим, як довго ще росіяни терпітимуть явне і сумне явище, коли правляча еліта Росії на чолі з Путіним діє через неоімперіалізм всупереч інтересам Росії і самих росіян?
Оглядач брюссельської EUObserver Ендрю Ретманн зауважує, що на зустрічі в рамках Ялтинської європейської стратегії (YES) в Криму, «Україна і ЄС висміюють російські погрози» про нібито настання хаосу на українських теренах, як тільки Київ, мовляв, підпише угоду про асоціацію з ЄС. Європейські політики в один голос засудили в Ялті кремлівську тактику щодо України. Цю тактику міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський охарактеризував як «своєрідний спосіб ставлення до сусідів, який існував ще у 19-му столітті». На зустрічі у Ялті також наголошували на вимогах ЄС щодо необхідності виконання Києвом головних вимог Брюсселя щодо підписання угоди про асоціацію, включно зі звільненням із ув’язнення лідера опозиції Юлії Тимошенко. Як виглядає, зауважує Ретманн, для ЄС важливо «послати колишнього прем’єр-міністра на лікування до Німеччини». При цьому оглядач цитує одного з неназваних європейських політиків, який попередив, що «Тимошенко ніколи з цим не погодиться, бо це означало б унеможливлення її повернення в Україну… та кінець її політичної кар’єри». А ще одне джерело в ЄС поділилося з брюссельським виданням побоюваннями, що «з підписанням угоди у Вільнюсі є небезпека, що Київ не буде її виконувати до кінця, тому що українські олігархи, з досягненням свого статус-кво, утримували б Україну на півдорозі між ЄС та Росією».
Чи не тому, зважаючи і на суперечки ЄС зі владою Януковича щодо деталей справи Юлії Тимошенко, включно з позицією самого опозиційного лідера у тюрмі, московське видання «Независимая газета» не виключає, що «євроінтеграція України може бути зірвана»? Газета експертів, котрі вважають, що Європі не так важливо, чи буде колишній прем’єр брати участь у президентських виборах 2015 року, головне щоб її звільнили для лікування в Німеччині ще до листопадового саміту у Вільнюсі. Але, як зауважують аналітики, є наміри самої Тимошенко, та, не виключено, й інших сторін, тієї ж Росії. У цьому й проблема, над якою розмірковують у Києві, Брюсселі та Москві.
Лондонська Independent наголошує, що український мільярдер Віктор Пінчук вкладає свої кошти у надання міжнародному форуму, Ялтинській європейській стратегії, глобального характеру не лише для підвищення свого іміджу, а й із намаганнями наблизити реальність європейської перспективи для України. Тому й запрошує до Ялти, як пише британське видання, таких світових знаменитостей, як Тоні Блер, Гілларі Клінтон, Домінік Стросс-Кан та інших. Хто знає, як зауважує газета з Лондона, може, сподівання Тоні Блера про те, що «до 2025 року Україна буде повноправним членом ЄС», колись справдяться, так як і сподівання Гілларі Клінтон на те, що Росія, врешті, визнає Україну «мостом 21-го століття між Сходом і Заходом». Тому й сам Віктор Пінчук, як звертають увагу у статті, дякує гостям Ялти за «моменти історії, що змінюють життя».
Відома американська оглядачка Енн Епплебаум (Anne Applebaum) пише на сторінках The Washington Post, що Володимир Путін намагається з Кремля діяти всупереч нещодавньому висловлюванню президента США Барака Обами про те, що «право дає силу, а не навпаки». Російський глава, як пише Епплебаум, прагне саме за допомогою брутального силового тиску на сусідів встановити своє право розпоряджатися долями Вірменії, Грузії, України, Азербайджану. Американський експерт також зауважує, що Україна, як виглядає, все ж не хоче схилятися перед тиском Москви, а віддає перевагу перспективнішому шляху світових ринків і широких міжнародних контактів, що, врешті, є дуже необхідним і для самих росіян. Тому Енн Епплебаум робить висновок, що «немає підстав вважати, що якби Європа дійсно змогла реалізувати угоди про асоціацію з Вірменією, Україною, Молдовою, то Росія нібито не пішла б, врешті, таким же шляхом». І на завершення американський аналітик запитує у зв’язку з цим, як довго ще росіяни терпітимуть явне і сумне явище, коли правляча еліта Росії на чолі з Путіним діє через неоімперіалізм всупереч інтересам Росії і самих росіян?
Оглядач брюссельської EUObserver Ендрю Ретманн зауважує, що на зустрічі в рамках Ялтинської європейської стратегії (YES) в Криму, «Україна і ЄС висміюють російські погрози» про нібито настання хаосу на українських теренах, як тільки Київ, мовляв, підпише угоду про асоціацію з ЄС. Європейські політики в один голос засудили в Ялті кремлівську тактику щодо України. Цю тактику міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський охарактеризував як «своєрідний спосіб ставлення до сусідів, який існував ще у 19-му столітті». На зустрічі у Ялті також наголошували на вимогах ЄС щодо необхідності виконання Києвом головних вимог Брюсселя щодо підписання угоди про асоціацію, включно зі звільненням із ув’язнення лідера опозиції Юлії Тимошенко. Як виглядає, зауважує Ретманн, для ЄС важливо «послати колишнього прем’єр-міністра на лікування до Німеччини». При цьому оглядач цитує одного з неназваних європейських політиків, який попередив, що «Тимошенко ніколи з цим не погодиться, бо це означало б унеможливлення її повернення в Україну… та кінець її політичної кар’єри». А ще одне джерело в ЄС поділилося з брюссельським виданням побоюваннями, що «з підписанням угоди у Вільнюсі є небезпека, що Київ не буде її виконувати до кінця, тому що українські олігархи, з досягненням свого статус-кво, утримували б Україну на півдорозі між ЄС та Росією».
Чи не тому, зважаючи і на суперечки ЄС зі владою Януковича щодо деталей справи Юлії Тимошенко, включно з позицією самого опозиційного лідера у тюрмі, московське видання «Независимая газета» не виключає, що «євроінтеграція України може бути зірвана»? Газета експертів, котрі вважають, що Європі не так важливо, чи буде колишній прем’єр брати участь у президентських виборах 2015 року, головне щоб її звільнили для лікування в Німеччині ще до листопадового саміту у Вільнюсі. Але, як зауважують аналітики, є наміри самої Тимошенко, та, не виключено, й інших сторін, тієї ж Росії. У цьому й проблема, над якою розмірковують у Києві, Брюсселі та Москві.
Лондонська Independent наголошує, що український мільярдер Віктор Пінчук вкладає свої кошти у надання міжнародному форуму, Ялтинській європейській стратегії, глобального характеру не лише для підвищення свого іміджу, а й із намаганнями наблизити реальність європейської перспективи для України. Тому й запрошує до Ялти, як пише британське видання, таких світових знаменитостей, як Тоні Блер, Гілларі Клінтон, Домінік Стросс-Кан та інших. Хто знає, як зауважує газета з Лондона, може, сподівання Тоні Блера про те, що «до 2025 року Україна буде повноправним членом ЄС», колись справдяться, так як і сподівання Гілларі Клінтон на те, що Росія, врешті, визнає Україну «мостом 21-го століття між Сходом і Заходом». Тому й сам Віктор Пінчук, як звертають увагу у статті, дякує гостям Ялти за «моменти історії, що змінюють життя».