Київ – Верховна Рада у четвер ухвалила кілька євроінтеграційних законів, врахувавши в них поправки опозиції. Найбільше суперечок викликав законопроект про виконання судових рішень. Опозиційні депутати відмовлялися підтримувати його, оскільки побачили в ньому лазівку для невиплати державою компенсацій громадянам, які виграли суди. Зрештою парламентарі ухвалили законопроект більш ніж двома третинами голосів. Як пояснюють аналітики, більшість зробила це під страхом можливого зриву підписання асоціації з ЄС, і за прямою вказівкою президента Віктора Януковича.
19 вересня український парламент ухвалив низку законів, які є передумовою підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом. Вперше за довгий час, у цих документах врахували основні поправки, які пропонувала опозиція.
Перший заступник керівника фракції «Батьківщини» Олександр Турчинов висловив Радіо Свобода думку, що Партія регіонів свідомо вводить у потрібні для євроінтеграції законопроекти лобістські та недемократичні норми, і саме це викликає і опір, і правки опозиції. Йдеться зокрема про закони щодо збільшення повноважень Рахункової палати і щодо митного тарифу. Але головним каменем спотикання став законопроект про зміни до законодавства щодо виконання судових рішень, заявив Олександр Турчинов Радіо Свобода перед розглядом документа у другому читанні.
Your browser doesn’t support HTML5
Олександр Турчинов
«Ідеться про рішення Європейського суду з прав людини, за якими Україна мала виплатити багатьом грошові компенсації: це інваліди, чорнобильці, люди, які відсудили свої зарплати та соціальні гарантії. Якщо спершу там ідеться про те, що Україна зобов’язана виплачувати українцям те, що вони виграли в судах проти держави, то далі йде норма, що виплати визначає не закон, а уряд. Це означає, що їх просто не буде», – пояснює Турчинов.
Парламентська більшість спершу відхилила одну за одною правки опозиційних депутатів до законопроекту про судові рішення. Але в момент голосування за нього голосів не стало.
Єфремов назвав «чесним» законопроект, який дозволяв державі не вертати борги
Керівник фракції Партії регіонів Олександр Єфремов після цього сказав журналістам, що законопроект є чесним, але не всіх це влаштовує.
«Закон щодо рішень судів – досить непростий, дискусійний. Але ми маємо чесно відповісти людям, як в рамках чинних бюджетних коштів вирішуватимемо цю проблему. Інша річ, що частина депутатів не хочуть імплементувати цю чесність в силу різних політичних причин», – підсумував Єфремов.
Your browser doesn’t support HTML5
Олександр Єфремов
Депутат від «Батьківщини» Володимир Ар’єв на своїй сторінці у Facebook заявив: Україна вже винна за судовими рішеннями близько 30 мільярдів гривень, і саме ці кошти, вказує депутат, одна з норм законопроекту дозволяла не виплачувати. Зрештою лише коли з документа прибрали цю норму, а спікер Володимир Рибак пообіцяв Яценюку врахувати виплати за судовими рішеннями в майбутньому бюджеті, законопроект ухвалили в другому читанні. «За» проголосувало 325 депутатів.
Голосували з правками опозиції, бо наказав Янукович – експерт
Партія регіонів була змушена погодитися на поправки опозиції в законі про виконання судових рішень, бо цей закон є одним із необхідних для підписання Україною асоціації з ЄС, вважає політтехнолог Тарас Березовець.
«Влада задекларувала, що ухвалить весь «європейський пакет» законів, несприйняття більшості викликає лише законопроект про захист прав сексуальних меншин. Що ж до законопроекту про виконання судових рішень, Україна є рекордсменом за кількістю справ, програних своїм громадянам (в Європейському суді з прав людини) стосовно виплати компенсацій та соціальних зобов’язань. Тому влада опиралася до останнього цьому пункту, оскільки мала платити за всіма рішеннями ЄСПЛ та інших судів. Але провладні депутати пішли на компроміс, бо на кін поставлені багаторічні переговори з ЄС, і будь-яке невиконання його рекомендацій могло би зірвати підписання угоди про асоціацію», – пояснює Березовець.
Важливим чинником стало і те, наголошує політтехнолог, що на ухваленні цього «євроінтеграційного» закону наполягав особисто Віктор Янукович, який вранці перед голосуванням за нього особисто відвідав парламент. І влада, і опозиція очікують, що переважна більшість законів, які сприяють європейській інтеграції, будуть ухвалені наприкінці листопада до Вільнюського саміту, на якому очікують підписання угоди про асоціацію України з ЄС.
